Колишня радниця Центробанку РФ пояснила, чому саме воєнні витрати стануть причиною занепаду режиму Путіна
Російський режим поки що виглядає стабільним, проте насіння його майбутнього краху вже посіяно - і проросте воно не з поля бою, а з бюджетної безодні. Саме спосіб фінансування війни, на думку аналітиків, може стати причиною занепаду системи, яку Володимир Путін будував роками.
Таку оцінку озвучила Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, нині дослідниця Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії. Свою думку вона виклала у колонці для Financial Times, на яку посилається Fortune. За її словами, п'ятий рік війни змусив Кремль фактично поховати бюджетну дисципліну - ту саму, яку російська влада роками подавала як свою головну перевагу перед Заходом.
Ключовий симптом - рішення російського парламенту видати Міністерству фінансів РФ карт-бланш: відтепер воно може нарощувати витрати і збільшувати державний борг понад встановлену межу без ухвалення повноцінного бюджету і без окремого голосування депутатів. Результат не забарився: бюджетний дефіцит за перші п'ять місяців поточного року вже вдвічі перевищив показник за весь 2025 рік і сягнув близько 83 млрд доларів, або 2,6% ВВП. Паралельно стрімко тануть резерви Фонду національного добробуту - головного фінансового буфера Кремля.
"Автократія, загнана в кут, переписує бюджетні правила на ходу, усуває парламент від процесу й не визнає небезпек, які не може контролювати", - заявила Прокопенко.
На думку Прокопенко, Кремль більше не здатен одночасно фінансувати війну, стримувати інфляцію та підтримувати економічне зростання. Війна дедалі більше оплачується за рахунок населення - через приховану інфляцію та відмову від власних державних правил. Саме такий тип деградації, на переконання експертки, є передвісником системного краху.
Фінансова турбулентність вже б'є по буденному житті в Росії. Через дефіцит пального на автозаправках вишикуються довгі черги - люди годинами чекають, щоб заправити автомобіль. Напруга переростає у відкриті сутички між тими, хто намагається купити раціоновані запаси бензину. Додають тривоги висока інфляція і надмірно дорогі кредити, які стискають доходи домогосподарств.
Окремо тиснуть на суспільство великі бойові втрати. Згідно з даними російських військових блогерів, нові призовники часто гинуть уже протягом перших тижнів після прибуття на фронт - тактика "м'ясорубки" виснажує людський ресурс швидше, ніж армія встигає його поповнювати. Це, у свою чергу, провокує зростання виплат родинам загиблих і поглиблює бюджетні проблеми по спіралі.
Пітер Франкопан, професор глобальної історії Оксфордського університету, вважає революцію в Росії малоймовірною, проте застерігає від іншої небезпеки. За його словами, спроби Путіна за будь-яку ціну втриматися при владі на тлі невдоволення еліт можуть зробити його ще агресивнішим.
"Стережіться потопаючої людини: найближчі місяці, ймовірно, будуть небезпечними як за межами Росії, так і всередині неї, оскільки Путін відчайдушно намагатиметься втриматися на плаву", - попередив Франкопан.

Атаки на нафтопереробні заводи Росії стали регулярною практикою українських безпілотників. Президент України, як відомо, підтвердив удар по двох НПЗ - на Кубані та поблизу Ярославля. Ці удари прицільно б'ють по паливній базі російської армії і одночасно поглиблюють внутрішній дефіцит пального в самій Росії.
Економічні наслідки цієї стратегії виходять далеко за межі полів битв. В Офісі президента України порівнюють нинішній стан економіку Росії з ознаками держави-банкрота: безконтрольне зростання боргу, виснаження резервів і неспроможність виконувати власні фінансові зобов'язання без переписування правил. Це не просто риторика - цифри дефіциту і стан суверенного фонду підтверджують цю оцінку.