Путін погодиться на мирні перемовини за однієї умови - WSJ
Якщо США забезпечать ЗСУ далекобійною зброєю, то оточення глави Кремля, олігархи РФ все більше тиснутимуть, щоб той сідав за стіл переговорів
2025 рік не приніс Кремлю очікуваних результатів у війні проти України. Подальші перспективи для Володимира Путіна виглядають зовсім невтішними. Якщо ж США ще й забезпечать ЗСУ далекобійною зброєю, - главу Кремля його ж оточення та олігархи переконають сідати за стіл перемовин. Всі у РФ надто втомилися від свого ж правителя.
Про це пише The Wall Street Journal, аналізуючи військову, економічну та політичну ситуацію в Росії.
За підрахунками видання, протягом року російська армія змогла захопити менш ніж 1% української території. Навіть за нинішніх темпів просування Росії знадобився б ще щонайменше рік, аби дістатися адміністративних кордонів Донбасу. Їх Путін називає однією з умов для початку миру.
На цьому тлі по Кремлю вдарили й зовнішньополітичні події. Швидка операція США із затримання союзника Москви - венесуельського лідера Ніколас Мадуро - стала демонстрацією військової переваги Вашингтона. Російський політолог Аббас Галлямов зазначає, що цей приклад лише посилив деморалізацію всередині Росії, як серед населення, так і серед еліт.
Ще одним ударом стало захоплення США нафтового танкера, який рухався у супроводі російського військового флоту. Цей епізод ще раз підкреслив реально обмежені можливості Москви захищати свої інтереси поза війною з Україною.
Водночас зростає і внутрішнє напруження. За даними WSJ, військові витрати Росії у 2025 році сягнули 15,5 трильйона рублів. Це - у п’ять разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення. І це без урахування витрат на окуповані території та виплат військовим і їхнім родинам.
На тлі війни серйозно просіли доходи бюджету: у листопаді 2025 року прибутки від нафти й газу зменшилися на 34% у порівнянні з попереднім роком. Щоб перекрити дефіцит, російська влада з початку року підвищила ПДВ з 20% до 22%, що безпосередньо вдарило по гаманцях громадян.
Ці факти вже впливають на суспільні настрої. Опитування Левада-центр показують різку зміну ставлення до війни: якщо наприкінці 2024 року за її продовження виступали 37% росіян, то через рік - лише 25%. Натомість кількість прихильників мирних переговорів зросла до 67%.
Ситуацію ускладнює й економічна політика Кремля. Високі відсоткові ставки, запроваджені для стримування інфляції, фактично задушили інвестиції. Для частини путінського оточення додатковим подразником стали мільярди доларів приватних активів, заблокованих у європейських банках.
WSJ зазначає, що Путін здатен жорстко придушувати невдоволення населення, але вести війну без підтримки власної еліти - значно складніше. Якщо США посилять військову допомогу Україні, зокрема у сфері протидії дронам і ракетам, тиск з боку втомленого від війни оточення Кремля може зрости. Це стане тією умовою, за якої Путін піде на перемовини.
У такому разі, пише видання, навіть найближчі соратники та олігархи можуть підштовхнути Путіна до переговорів уже на умовах, які Україна буде готова розглядати.
Мирні переговори
6 грудня у Парижі пройшов саміт Коаліції охочих, де Україна разом із Францією та Великою Британією заявили про намір розмістити багатонаціональні сили після завершення війни. Контроль за дотриманням режиму припинення вогню мають взяти на себе США.
Також 7 січня у Парижі відбулися українсько-американські консультації щодо дипломатичного завершення війни. Зеленський подякував США за підтримку України, зокрема у сфері безпеки, контролю перемир’я та післявоєнної відбудови.
8 січня у Парижі відбулися переговори між представниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером та представником російського керівництва Кирилом Дмитрієвим. Сторони обговорили мирну ініціативу, попередньо узгоджену з Україною. Після цього американська сторона планує отримати позицію Володимира Путіна. Паралельно президент України Володимир Зеленський готується до візиту до США.
Слідкуйте за нами у Telegram
