За результатами виборів 7 червня партія Пашиняна вже може формувати парламентську більшість, оскільки набрала 54 відсотки голосів
Центральна виборча комісія Вірменії зранку 8 червня оприлюднила результати підрахунку результатів парламентських виборів в країні. Станом на 08:30 8 червня партія чинного прем'єр-міністра країни Нікола Пашиняна беззаперечно лідирує, маючи майже 55% голосів. Проте для самостійного формування уряду потрібно ще кілька відсотків.
Про це повідомляє вірменське видання News.am. Зазначається, що вже підраховано 100% бюлетенів на 269 виборчих дільницях, партія Пашиняна отримала 54,86% голосів. Загальна таблиця результатів виглядає наступним чином:
При цьому результати виборів значно відрізняються від екзитполів, які давали як Пашиняну, так і його суперникам значно меншу кількість голосів. Наразі за попередніми результатами виборів партія Пашиняна вже може формувати парламентську більшість, оскільки набрала 54% голосів.
Прем'єр-міністр Пашинян ще вночі заявив про перемогу своєї партії "Громадянський договір" на парламентських виборах. Він ще тоді заявив, що партія має достатньо голосів, щоб сформувати уряд.
"Хочу наголосити, що партія "Громадянський договір" отримала голоси більшої кількості громадян Республіки Вірменія, вотум довіри більшої кількості громадян порівняно з 2021 роком", - зазначив він.
У Вірменії у неділю, 7 червня, розпочалося голосування на парламентських виборах - одних із найважливіших в історії країни. Голосування стало фактичним референдумом про геополітичний вибір країни - між курсом на Євросоюз та збереженням орбіти Кремля. За результатами уважно стежать у Брюсселі, Вашингтоні та Москві.
Вірменія десятиліттями була одним із найближчих союзників Росії на пострадянському просторі. Однак після приходу до влади у 2018 році Пашинян поступово почав дистанціюватися від Кремля. Відтоді країна намагається зблизитися з Європейським Союзом. Про відносини між Єреваном та Москвою у ширшому контексті розповідає матеріал Інформатора про зближення Вірменії та України.
Росія активізувала приховану кампанію впливу у Вірменії напередодні виборів, намагаючись не допустити переобрання Пашиняна та остаточного геополітичного розвороту країни на Захід. Аналітики Bot Blocker охарактеризували вірменські вибори як одну з найбільших державних дезінформаційних кампаній в сучасній Європі. Про механізми тиску Росії через санкції та торговельні обмеження раніше писали у контексті ширших геополітичних процесів.
Росія, Казахстан, Білорусь та Киргизстан напередодні виборів висунули Вірменії ультиматум щодо несумісності членства у ЄАЕС та курсу на ЄС. Союзники Москви фактично поставили Єреван перед вибором - або лишатися в пострадянських структурах, або рухатися до Європи. Відповіддю на євроінтеграційні кроки стали також обмеження на вірменський імпорт, після чого ЄС посилив фінансову підтримку Єревана та пом'якшив торговельні правила для вірменських товарів.
Дипломатична ескалація сягнула нового рівня наприкінці травня, коли Москва відкликала свого посла з Вірменії через курс Єревана на зближення з Євросоюзом. Кремль оголосив про відкликання дипломата для консультацій, а Путін вкотре пов'язав євроінтеграцію пострадянських держав із загрозою дестабілізації. Результати голосування 7 червня визначать не лише склад парламенту - вони покажуть, чи зможе Вірменія вирватися з орбіти Кремля і вижити як самостійний гравець регіону.