Путін ховається в бункерах і боїться перевороту – звіт розвідки ЄС
Спецслужба країни ЄС зафіксувала в Кремлі підвищену тривогу, посилену охорону президента та конфлікти між силовиками
Розвідка однієї з країн Євросоюзу зафіксувала, що російський диктатор Володимир Путін перебуває у стані підвищеної тривоги через ризик змови або перевороту. Ще на початку 2026 року аналітики фіксували зростання тиску на Кремль з боку втомленого від війни оточення президента. З березня 2026 року ситуація змінилася. В адміністрації посилили охорону, а сам Путін тижнями працює з бункерів.
Про це повідомляє видання "Важливі історії" з посиланням на розвідувальний звіт країни ЄС, отриманий від джерела, яке займає офіційну посаду в уряді однієї з європейських країн. Звіт описує заходи безпеки навколо Путіна, конфлікти між силовиками та кадрові рішення у вищому командуванні.
Що змінилося в охороні Путіна
Федеральна служба охорони (ФСО) суттєво посилила захист президента з початку березня 2026 року. Відвідувачі адміністрації проходять два рівні перевірки. Путін більше не буває у звичних резиденціях у Підмосков'ї та на Валдаї. Замість цього він тижнями працює з модернізованих бункерів - зокрема в Краснодарському краї, – поки російські ЗМІ використовують заздалегідь підготовлені відеоматеріали. Цього року Путін жодного разу не був на об'єктах військової інфраструктури – хоча у 2025 році такі поїздки були частими.
Серед нових обмежень – заборона для співробітників, що працюють поруч із Путіним, користуватися мобільними телефонами та громадським транспортом. У будинках кухарів, фотографів та охоронців встановили системи спостереження. ФСО також контролює будь-які публікації за участю президента на підставі секретного указу. У окремих районах Москви періодично відключаються комунікаційні мережі, за даними звіту, за цим стоїть саме ФСО, а не ФСБ, як писали ЗМІ раніше.
Сергій Шойгу – колишній міністр оборони, а з травня 2024 року секретар Ради безпеки РФ – асоціюється з ризиком держперевороту. Арешт його колишнього першого заступника Руслана Цалікова 5 березня 2026 року розглядається у звіті як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт. Це послаблює позиції Шойгу та підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом переслідування.
Силовики посварилися через безпеку генералів
Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року начальник Генштабу Валерій Герасимов запропонував Путіну скликати засідання Ради безпеки. Путін обрав вужчий формат - нарада відбулася після нового нападу на тому самому місці. Під час зустрічі представники силових структур перекладали одна на одну відповідальність за провали у безпеці.
"Герасимов різко дорікнув колегам зі спецслужб за нездатність передбачити атаки українських служб і поскаржився на брак людей для фізичного захисту офіцерів у тилу. Директор ФСБ Олександр Бортніков виправдовувався – казав, що системно попередити такі напади неможливо, і натомість дорікнув міністерству оборони за відсутність спецпідрозділу з охорони керівників. Директор Росгвардії Віктор Золотов нагадав, що його ресурси не призначені для захисту офіцерів Міноборони, і адресував Герасимову рекомендації з оперативної безпеки - чим розлютив начальника Генштабу. На завершення Путін закликав до спокою і зобов'язав учасників протягом тижня надіслати йому пропозиції", – пише видання.
Після наради Путін зустрівся з директором ФСО Дмитром Кочневим. Вирішили розширити список осіб під посиленим захистом відомства. Раніше таку охорону мав лише сам Герасимов. Тепер захист поширили ще на десятьох високопоставлених генералів.
Кілька незалежних джерел "Важливих історій" підтверджують зростаючий страх Путіна перед змовою. Про це побічно свідчить і той факт, що цього року жоден депутат Держдуми не отримав запрошення на парад Перемоги на Червоній площі.
Ризик ліквідації Путіна зріс після подій в Ірані
Смерті глави Кремля бажають не лише в Україні, а й усередині самої Росії. Провал переговорів з американцями та скасування персональних санкцій лише посилили невдоволення. Як розповів у коментарі для Інформатора експерт, який побажав зберегти анонімність, найбільш вразливим Путін є під час переміщень у кортежі – саме там найреальніший ризик атаки дронів.
Щоб убезпечити Путіна, в Росії використовують великі кортежі на кілька десятків автомобілів, серед яких кілька абсолютно однакових - ціль перебуває лише в одному з них. На другому місці за ймовірністю ліквідації - підрив публічних будівель, де лідер Кремля може з'явитися під час заходів. Проте ці будівлі перевіряють дуже ретельно задовго до його появи. Удар ракетою по літаку правителя вважається малоймовірним - Путін рідко залишає Росію, а ППО заздалегідь приводять у бойову готовність на маршрутах його переміщень. Найменш реальним експерт вважає удар по держдачах, де є укриття.
Як писав Інформатор, раніше також Володимир Зеленський розповідав, чого боїться Путін.
Слідкуйте за нами у Telegram
