Головна
Бізнес
Економіка
17:59, 19 Вересня
Информатор UA

Интро

У понеділок, 19 вересня, на сайті Верховної Ради зявився проєкт закону Про Державний бюджет України на 2023 рік. Інформатор разом з експертами проаналізував головний фінансовий документ країни на наступний рік. Судячи з того, що його найбільші статті видатків оборона, соціальний захист і обслуговування зовнішнього боргу, економічний розвиток країни відкладається на після перемоги З чого виходили? Війна не завадила Кабінету міністрів вчасно затвердити і передати до парламенту проєкт бюджету-2023. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль назвав його бюджетом для перемоги, компенсувавши пафосність попередженням: Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна це дорого. Дуже дорого. Варто додати, що війна це ще й непередбачуваність та не прогнозованість. А будь-який державний кошторис розробляється на основі макропрогнозу: в його основу закладаються ключові економічні показники розміри ВВП, інфляції, курсу долара та середньої заробітної плати. Щоб передбачити в кінці серпня 2022 року курс національної валюти на кінець грудня 2023 року у воюючій країні, необхідно мати здібності ясновидця, вважають економісти. Але український уряд на це наважився. Отже, в проєкт бюджету 2023 закладений, як повідомив керівник Кабміну, консервативний середньо песимістичний розрахунок, який виглядає так: Номінальний ВВП 6 399 млрд грн, тобто реальне зростання 4,6% (номінальний ВВП у 2022 році прогнозують 4 680 млрд грн з реальним падінням -33,2%); Інфляція (грудень до грудня 2023) 30% (у 2022-му 30,1%); Середня заробітна плата 18 508 грн (у 2022-му 14 025 грн); Обмінний курс: середній за період 42,2 грн/долар (у 2022-му 32,3 грн/долар) на кінець періоду 50 грн/долар (у 2022-му 36,6 грн/долар) Рівень безробіття 28,2% (у 2022-му 27,9%). Як наповнюватиметься бюджет? Доходи до держбюджету закладені на рівні 1,28 трлн грн, видатки 2,57 трлн грн. Таким чином, його дефіцит складатиме 1,29 трлн грн, що становитиме 20% від ВВП. Цікаво, що цей дефіцит менше дефіциту бюджету нинішнього року. Але все одно вимагатиме збереження великих обсягів міжнародної підтримки. Вже зараз більше третини бюджету нам допомагають фінансувати наші союзники, визнав премєр-міністр, представляючи проєкт бюджету, і відзначив, що в Києві розраховують на подальшу допомогу партнерів. Тож, покривати дефіцит уряд планує виключно із зовнішніх запозичень, які мають скласти 1,515 трлн грн. Сума чимала: за курсом гривні 42,2 це 37,8 млрд доларів. Податку на доходи фізичних осіб уряд планує зібрати в сумі 129 млрд грн. Надходження від податку на прибуток підприємств прогнозується на рівні 132 млрд грн, від акцизного податку 137,3 млрд грн. Крім того, планується, що до державної казни надійде 120,6 млрд грн від рентної плати: 116,8 млрд від ренти за видобування та користування надрами; 462 млн грн від ренти за лісові ресурси; 856,4 млн грн від ренти за водокористування; 2,1 млрд грн від ренти за радіочастоти; 320,9 млн грн від ренти за транспортування. Від ПДВ, сподіваються в Кабміні, бюджет поповниться на суму 596,3 млрд грн, від ввізного мита на 35,2 млрд грн. Ще 7,3 млрд грн. надійде від ЧЧП (частина чистого прибутку) та дивідендів, 1,59 млрд грн від азартних ігор, 1,9 млрд грн від доходів від кредитів. 45,5 млрд грн складуть надходження від бюджетних установ. Від НБУ (не плутати з купівлею облігацій) у бюджет в 2023 році має прийти не менше як 19,3 млрд грн. Від приватизації планують зібрати 6 млрд грн. Судячи з цих цифр, населення заплатить до бюджету у вигляді ПДВ, акцизів та податку на прибуток близько 862 млрд грн. Якщо до цього додати Єдиний соціальний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у розмірі 400 млрд грн, (його хоч і платить роботодавець, але це квазіподаток на працю), отримаємо 1,26 трлн грн. Це сумарне оподаткування праці та споживання. У той час як бізнес з капіталу заплатить 259 млрд грн. у вигляді ренти, податку на прибуток та дивідендів держкомпаній, вважає економічний експерт Олексій Кущ. Таким чином, фіскальні акценти,сформовані в Україні, виглядають так: бізнес з капіталу 17%, населення зі споживання та праці 83%. Тобто народ залишається головним фіскальним джерелом. На що підуть державні гроші? В цілому за більшістю статей видатки залишилися на рівні цього року. А майже пятикратне зростання дефіциту пояснюється збільшенням видатків на оборону та безпеку (+750 млрд грн), (+100 млрд) та обслуговування зовнішнього боргу (+150 млрд). Ключові статті видатків виглядають так: безпека та оборона 1 141 млрд грн; пенсійне забезпечення та соціальний захист 835 млрд. грн; підтримка ветеранів війни 6,8 млрд. грн; освіта 155 млрд. грн; охорона здоровя 175,7 млрд. грн; кошти для територій, що зазнали впливу збройної агресії 23,9 млрд грн; кошти для ліквідації їх наслідків 19,4 млрд грн. Якщо величезні витрати на сектор оборони є цілком закономірним та логічними (замість 5% ВВП, які закладалися у попередні роки на оборону, у 2023 році на це закладено 17,6% ВВП), то різке збільшення суми на обслуговування боргів у проекті бюджету багато хто з експертів піддає критиці. Відверто кажучи, я вражений цією сумою. Вважаю, що вона є завищеною мільярдів на 60-80. Адже наразі Мінфін для покриття нестачі коштів на обслуговування зовнішніх боргів взяв 30-30 млрд грн. внутрішніх боргів. А зовнішні кредити усі з низькими ставками запозичення, як правило, 1-2% на рік. Тож, як у Кабміну вийшла у бюджеті така сума з обслуговування боргів для мене велика загадка, дивується економіст Данило Монін. Та і в цілому, на думку експерта, залазити у борги по саму маківку за відсутності перспектив росту економіки тотальне безумство для виживання країни. Що стосується соціальної сфери, слід відзначити незначне, але все-таки збільшення бюджету Пенсійного фонду з 560 до 590 млрд грн. Судячи з цього, в наступному році заплановане невелике підвищення пенсій. Крім того, Кабмін перекроїв основні соціальні програми. Замість програм по субсидіях ЖКГ та соціальній підтримці громадян тепер буде три інших програми: з підтримки малозабезпечених сімей (72 млрд грн), з соціального захисту дітей та сімей (27 млрд грн), з соціального захисту громадян, що потрапили у скрутне становище (66 млрд грн). Загальна сума на соціальні програми збільшується на 50 млрд грн, тож разом із додатковими 50 млрд гривень на Пенсійний фонд виходить сума у 100 млрд. На соціальний захист в наступному році витрачатиметься більше,ніж третина бюджету. Маленькі перемоги та рейтинги і Народний депутат України від партії Ярослав Железняк в цілому позитивно оцінює законопроєкт про бюджет-2023: Кожен бюджет можна розкритикувати. Але цей найбільш важко. Ну якщо не вдаватися до популізму. Реально адекватний текст, без (принаймні поки) різкого підвищення податків, як це було у кризові 2014 та 2015 роки, і напевно буде проголосований вчасно, а не під ялинку і не вночі. Також, за словами парламентарія, не може не тішити відсутність в документі стандартних плюшек для депутатів. Зникли стандартні рядки за якими перекидалися гроші на округи: ДФРР (державний фонд регіонального розвитку, соцеконом на округи, інфраструктурна субвенція (по факту те ж саме що і соцеконом), пояснює Ярослав Железняк. Крім того, відзначає він, попри те, що на фінансування діяльності політичних партій у наступному році залишили 366 млн грн, про виділення ЦВК на проведення чергових виборів народних депутатів ВРУ у 2023 грошей не вказано. Але в самому тексті законопроєкту Про Державний бюджет України на 2023 рік є доручення КМУ разом з ЦВК після завершення воєнного стану подати на розгляд Парламенту зміни до бюджету, які передбачають кошти для підготовки та проведення таких виборів. Топ 5 лідерів-розпорядників бюджетних коштів, чиї бюджети виростуть найбільше, за версією Ярослава Железняка, виглядає так: КМУ: +73% (+3,595 млрд). Тут до видатків додалась Держпродспоживслужба, яка у 2022-му була за Мінекономіки; ГУ розвідки Міноборони: +41% (+3,379 млрд); Міноборони: +37% (+233,555 млрд) найбільше підвищення в абсолютних цифрах; Мінветеранів: +13% (+789,2 млн) до 6,808 млрд; МЗС: +5% (+261,06 млн) до 6,056 млрд). Окрім цього, зростуть бюджети СБУ(+4%), Мінфіну(+3%) та МВС(+2%). Інші зменшаться. Топ 5, чиї бюджети зменшаться найбільше: Міненерго: -97% (-188,39 млрд). Шляхом виключення компенсації ПСО та врегулювання заборгованості перед субєктами ринку 76 млрд; Мінекономіки: -86% (-20,86 млрд). Тут мінус Держпродспоживслужба, яка пішла в КМУ (-7 млрд) і завершення єПідтримки (-8,8 млрд); Мінцифри: -86% (-3,67 млрд); Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 млрд); Мінінфраструктури: -65% (-17,311 млрд). Ще один цікавий факт: судячи з усього, будівництво доріг відновлюється. Коли почалась війна, Верховна Рада проголосувала за те, що у бюджеті-2022 року всі кошти з дорожнього фонду йдуть або на виплати по боргах, або на армію. У проєкті бюджету на 2023-ий рік цієї статті вже немає. Тому повертається все, як було раніше, і гроші можна використовувати на будівництво доріг. Хоча це і вписується в реалії воюючої країни. Раніше Інформатор писав, що Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє роботодавцям не платити мобілізованим працівникам. Ольга Чорна

Проєкт Бюджету-2023: долар по 50 гривень, інфляція 30% та інші складнощі економіки під час війни

Читать на русском
Проєкт Бюджету-2023: долар по 50 гривень, інфляція 30% та інші складнощі  економіки під час війни

Війна не завадила Кабінету міністрів вчасно затвердити і передати до парламенту проєкт бюджету-2023

У понеділок, 19 вересня, на сайті Верховної Ради з’явився проєкт закону “Про Державний бюджет України на 2023 рік”. Інформатор разом з експертами проаналізував головний фінансовий документ країни на наступний рік. Судячи з того, що його найбільші статті видатків – оборона, соціальний захист і обслуговування зовнішнього боргу, економічний розвиток країни відкладається на “після перемоги”  

З чого виходили?

Війна не завадила Кабінету міністрів вчасно затвердити і передати до парламенту проєкт бюджету-2023. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль назвав його «бюджетом для перемоги», компенсувавши пафосність попередженням: «Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна – це дорого. Дуже дорого».

Варто додати, що війна – це ще й непередбачуваність та не прогнозованість. А будь-який державний кошторис розробляється на основі макропрогнозу: в його основу закладаються ключові економічні показники – розміри ВВП, інфляції, курсу долара та середньої заробітної плати. Щоб передбачити в кінці серпня 2022 року курс національної валюти на кінець грудня 2023 року у воюючій країні, необхідно мати здібності ясновидця, вважають економісти. Але український уряд на це наважився.

Отже, в проєкт бюджету 2023 закладений, як повідомив керівник Кабміну, «консервативний середньо песимістичний розрахунок», який виглядає так:

  • Номінальний ВВП – 6 399 млрд грн, тобто реальне зростання – 4,6% (номінальний ВВП у 2022 році прогнозують 4 680 млрд грн з реальним падінням -33,2%); 
  • Інфляція (грудень до грудня 2023) – 30% (у 2022-му – 30,1%); 
  • Середня заробітна плата – 18 508 грн (у 2022-му – 14 025 грн); 
  • Обмінний курс:

     -  середній за період 42,2 грн/долар (у 2022-му – 32,3 грн/долар)

     -  на кінець періоду 50 грн/долар (у 2022-му – 36,6 грн/долар)

  • Рівень безробіття – 28,2% (у 2022-му – 27,9%).

Як наповнюватиметься бюджет?

Доходи до держбюджету закладені на рівні 1,28 трлн грн, видатки – 2,57 трлн грн. Таким чином, його дефіцит складатиме 1,29 трлн грн, що становитиме 20% від ВВП. Цікаво, що цей дефіцит менше дефіциту бюджету нинішнього року. Але все одно вимагатиме збереження великих обсягів міжнародної підтримки. «Вже зараз більше третини бюджету нам допомагають фінансувати наші союзники», – визнав прем’єр-міністр, представляючи проєкт бюджету, і відзначив, що в Києві розраховують на подальшу допомогу партнерів.

Тож, покривати дефіцит уряд планує виключно із зовнішніх запозичень, які мають скласти 1,515 трлн грн. Сума чимала: за курсом гривні 42,2 це 37,8 млрд доларів.

Податку на доходи фізичних осіб уряд планує зібрати в сумі 129 млрд грн. Надходження від податку на прибуток підприємств прогнозується на рівні 132 млрд грн, від акцизного податку – 137,3 млрд грн.

Крім того, планується, що до державної казни надійде 120,6 млрд грн від рентної плати:

  • 116,8 млрд від ренти за видобування та користування надрами;
  • 462 млн грн від ренти за лісові ресурси;
  • 856,4 млн грн від ренти за водокористування;
  • 2,1 млрд грн від ренти за радіочастоти;
  • 320,9 млн грн від ренти за транспортування.

Від ПДВ, сподіваються в Кабміні, бюджет поповниться на суму 596,3 млрд грн, від ввізного мита – на 35,2 млрд грн. Ще 7,3 млрд грн. надійде від ЧЧП (частина чистого прибутку) та дивідендів, 1,59 млрд грн від азартних ігор, 1,9 млрд грн від доходів від кредитів. 45,5 млрд грн складуть надходження від бюджетних установ.

Від НБУ (не плутати з купівлею облігацій) у бюджет в 2023 році має прийти не менше як 19,3 млрд грн. Від приватизації планують зібрати 6 млрд грн.

«Судячи з цих цифр, населення заплатить до бюджету у вигляді ПДВ, акцизів та податку на прибуток близько 862 млрд грн. Якщо до цього додати Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у розмірі 400 млрд грн, (його хоч і платить роботодавець, але це квазіподаток на працю), отримаємо 1,26 трлн грн.  Це сумарне оподаткування праці та споживання. У той час як бізнес з капіталу заплатить 259 млрд грн. у вигляді ренти, податку на прибуток та дивідендів держкомпаній», – вважає економічний експерт Олексій Кущ.

Таким чином, фіскальні акценти,сформовані в Україні, виглядають так: бізнес з капіталу – 17%, населення зі споживання та праці – 83%. Тобто народ залишається головним фіскальним джерелом.

 На що підуть державні гроші?

В цілому за більшістю статей видатки залишилися на рівні цього року. А майже п’ятикратне зростання дефіциту пояснюється збільшенням видатків на оборону та безпеку (+750 млрд грн), «соціалку» (+100 млрд) та обслуговування зовнішнього боргу (+150 млрд).

  • Ключові статті видатків виглядають так:
  • безпека та оборона – 1 141 млрд грн;
  • пенсійне забезпечення та соціальний захист – 835 млрд. грн;
  • підтримка ветеранів війни – 6,8 млрд. грн;
  • освіта – 155 млрд. грн;
  • охорона здоров’я – 175,7 млрд. грн;
  • кошти для територій, що зазнали впливу збройної агресії – 23,9 млрд грн;
  • кошти для ліквідації їх наслідків – 19,4 млрд грн.

Якщо величезні витрати на сектор оборони є цілком закономірним та логічними (замість 5% ВВП, які закладалися у попередні роки на оборону, у 2023 році на  це закладено 17,6% ВВП), то різке збільшення суми на обслуговування боргів у проекті бюджету багато хто з експертів піддає критиці. «Відверто кажучи, я вражений цією сумою. Вважаю, що вона є завищеною мільярдів на 60-80. Адже наразі Мінфін для покриття нестачі коштів на обслуговування зовнішніх боргів взяв 30-30 млрд грн.  внутрішніх боргів. А зовнішні кредити усі з низькими ставками запозичення, як правило, 1-2% на рік. Тож, як у Кабміну вийшла у бюджеті така сума з обслуговування боргів – для мене велика загадка», – дивується економіст Данило Монін. Та і в цілому, на думку експерта, залазити у борги по саму маківку за відсутності перспектив росту економіки – тотальне безумство для виживання країни.             

 Що стосується соціальної сфери, слід відзначити незначне, але все-таки збільшення бюджету Пенсійного фонду – з 560  до 590 млрд грн. Судячи з цього, в наступному році заплановане невелике підвищення пенсій. Крім того, Кабмін перекроїв основні соціальні програми. Замість програм по субсидіях ЖКГ та соціальній підтримці громадян тепер буде три інших програми: з підтримки малозабезпечених сімей (72 млрд грн), з соціального захисту дітей та сімей (27 млрд грн), з соціального захисту громадян, що потрапили у скрутне становище (66 млрд грн). Загальна сума на соціальні програми збільшується на 50 млрд грн, тож разом із додатковими 50 млрд гривень на Пенсійний фонд виходить сума у 100 млрд. На соціальний захист в наступному році витрачатиметься більше,ніж третина бюджету.    

 Маленькі перемоги та рейтинги «лідерів» і «аутсайдерів»

Народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк в цілому позитивно оцінює законопроєкт про бюджет-2023: «Кожен бюджет можна розкритикувати. Але цей – найбільш важко. Ну якщо не вдаватися до популізму. Реально адекватний текст, без (принаймні поки) різкого підвищення податків, як це було у кризові 2014 та 2015 роки, і напевно буде проголосований вчасно, а не під ялинку і не вночі».

 Також, за словами парламентарія, не може не тішити відсутність в документі стандартних «плюшек для депутатів». «Зникли стандартні рядки за якими перекидалися гроші на округи: ДФРР (державний фонд регіонального розвитку, соцеконом на округи, інфраструктурна субвенція (по факту те ж саме що і соцеконом)», – пояснює Ярослав Железняк.

Крім того, відзначає він, попри те, що на фінансування діяльності політичних партій у наступному році залишили 366 млн грн, про виділення ЦВК на проведення чергових виборів народних депутатів ВРУ у 2023 грошей не вказано. Але в самому тексті законопроєкту «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є доручення КМУ разом з ЦВК після завершення воєнного стану подати на розгляд Парламенту зміни до бюджету, які передбачають кошти для підготовки та проведення таких виборів.

 Топ 5 лідерів-розпорядників бюджетних коштів, чиї бюджети виростуть найбільше, за версією Ярослава Железняка, виглядає так:

  •  КМУ: +73% (+3,595 млрд). Тут до видатків додалась Держпродспоживслужба, яка у 2022-му була за Мінекономіки;
  •  ГУ розвідки Міноборони: +41% (+3,379 млрд);
  •  Міноборони: +37% (+233,555 млрд) – найбільше підвищення в абсолютних цифрах;
  •  Мінветеранів: +13% (+789,2 млн) до 6,808 млрд;
  • МЗС: +5% (+261,06 млн) до 6,056 млрд).

Окрім цього, зростуть бюджети СБУ(+4%), Мінфіну(+3%) та МВС(+2%). Інші зменшаться. 

 Топ 5, чиї бюджети зменшаться найбільше:

  • Міненерго: -97% (-188,39 млрд). Шляхом виключення компенсації ПСО та врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку 76 млрд;
  • Мінекономіки: -86% (-20,86 млрд). Тут мінус Держпродспоживслужба, яка пішла в КМУ (-7 млрд) і завершення єПідтримки (-8,8 млрд);
  • Мінцифри: -86% (-3,67 млрд);
  • Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 млрд);
  • Мінінфраструктури: -65% (-17,311 млрд).

Ще один цікавий факт: судячи з усього, будівництво доріг відновлюється. Коли почалась війна, Верховна Рада проголосувала за те, що у бюджеті-2022 року всі кошти з дорожнього фонду йдуть або на виплати по боргах, або на армію. У проєкті бюджету на 2023-ий рік цієї статті вже немає. Тому повертається все, як було раніше, і гроші можна використовувати на будівництво доріг. Хоча це і вписується в реалії воюючої країни.

Раніше Інформатор писав, що Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє роботодавцям не платити мобілізованим працівникам. 

Ольга Чорна

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.