Німеччина, Нідерланди та Норвегія найактивніше фінансують закупівлі американського озброєння для ЗСУ станом на лютий 2026 року
Посол США при НАТО Метью Вітакер назвав держави, які стали основними замовниками американської зброї для потреб України в межах ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). За словами дипломата, найбільший внесок у підтримку боєздатності української армії через цей механізм наразі здійснюють Німеччина, Нідерланди та Норвегія.
Про це Вітакер розповів під час онлайн-брифінгу з журналістами, передає "РБК-Україна". Він зазначив, що цей інструмент став ключовим для країн НАТО та партнерів у справі оперативного постачання озброєння.
"Хочу відзначити прогрес, якого ми досягли щодо Пріоритетного списку потреб України (PURL). Створений президентом Трампом, PURL дозволяє союзникам і партнерам закуповувати американське озброєння, щоб підтримувати боєздатність України... Хочу відзначити трьох лідерів PURL: Німеччину, Нідерланди та Норвегію", - сказав посол США.
Вітакер підкреслив, що закупівлі в межах PURL мають не лише оборонне, а й стратегічне значення. На його переконання, нарощування військового потенціалу України сприяє мирним зусиллям, оскільки змушує Москву усвідомити необхідність діалогу за столом переговорів.
Найближчим часом до ініціативи має офіційно приєднатися Японія. Токіо вже поінформувало Київ та союзників по Альянсу про готовність фінансувати постачання нелетального спорядження американського виробництва. Зокрема, йдеться про виділення коштів на закупівлю сучасних радарних систем, бронежилетів та іншого захисного обладнання для українських захисників.
Програма PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) - спільна ініціатива США та НАТО, створена для прискорення постачання озброєння в Україну. Українська сторона визначає перелік найнеобхіднішого обладнання, а союзники фінансують закупівлю американської зброї. Кошти надходять на спецрахунок НАТО, після чого США забезпечують прямі поставки.
Станом на лютий 2026 року через цю систему вдалося налагодити безперебійне постачання дефіцитних снарядів та запчастин, що дозволило уникнути бюрократичних затримок під час передачі допомоги на фронт.