МОЗ пояснив, як синхронізувати закордонні щеплення з національним Календарем і коли звертатись до сімейного лікаря
Мільйони українців тимчасово проживають за кордоном або вже повернулися додому - і чимало з них проходили там курс щеплень. Раніше Інформатор писав про зміни у Календарі профілактичних щеплень, які набули чинності з початку цього року. Тепер МОЗ пояснив, як зарахувати зроблені за кордоном щеплення і чи потрібно наздоганяти пропущені вакцини. Головне правило - не намагатись самостійно розібратися в розбіжностях між графіками різних країн.

Детальні рекомендації опублікувало Міністерство охорони здоров'я у своєму офіційному каналі. Передусім календарі щеплень відрізняються від країни до країни, оскільки кожна держава адаптує їх під власну епідемічну ситуацію. Водночас усі національні календарі орієнтуються на рекомендації ВООЗ щодо базових інфекцій - кору, поліомієліту, дифтерії та інших. Саме тому міжнародні коди антигенів однакові в усьому світі: наприклад, КПК всюди позначається як MMR, а гепатит В - як HepB.
Перше, що треба зробити після повернення, - повідомити сімейного лікаря в Україні про всі щеплення, отримані за кордоном. Як тільки з'явиться документ про закордонне щеплення, його копію слід надіслати лікарю. Той внесе дані до електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ), якщо це технічно можливо, або додасть відомості до паперової картки пацієнта.
МОЗ окремо наголошує: не варто самостійно порівнювати графіки та намагатися їх синхронізувати. Натомість слід надати лікарю всі наявні витяги й разом обговорити план наздоганяючої вакцинації. Скоріш за все, після порівняння двох календарів виявиться, що деяких щеплень бракує або ж певні вакцини були зроблені "понад норму".
Різниця між національними календарями буває суттєвою. Наприклад, вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ) є обов'язковою в Україні, а от у Німеччині та США від неї відмовились - через вкрай низький рівень захворюваності на туберкульоз у цих країнах. Зворотна ситуація - з ротавірусною та пневмококовою інфекціями: у Німеччині та Італії щеплення від них входять до обов'язкового переліку, тоді як в Україні вони лише рекомендовані.
Якщо документального підтвердження попередніх щеплень немає взагалі, міжнародна практика передбачає просте рішення - вакцинуватись відповідно до календаря країни, де людина перебуває зараз. Практичним інструментом для відстеження щеплень є Міжнародний паспорт щеплень - офіційний документ, що відповідає вимогам ВООЗ і визнається у багатьох країнах. До нього вносяться всі дані про щеплення українською та англійською мовами.
Під час повномасштабної війни питання щеплень для переселенців та родин, які повернулися з-за кордону, стало особливо актуальним. Щеплення для переселенців під час війни можливі безоплатно в будь-якому медзакладі, що уклав договір із Національною службою здоров'я України. Головне - мати при собі документи про попередні щеплення або хоча б пам'ятати їх перелік.
Окрім організаційних питань, українські родини стикаються з практичними труднощами - зокрема з вартістю та доступністю препаратів. Уряд вже ухвалив рішення, яке має допомогти українцям обрати найдешевші ліки з-поміж доступних на ринку. Це рішення полегшить і пошук доступних вакцин для тих, хто проходить наздоганяючу імунізацію після повернення з-за кордону.