Чоловік намагався довести, що банк безпідставно списав кошти, однак суд вдруге йому відмовив
Тернопільський міськрайонний суд 22 жовтня відмовив чоловіку в позові до АТ КБ "ПриватБанк", який вимагав визнати неправомірним списання 402 295 грн з його кредитного рахунку. Чоловік наполягав, що банк безпідставно нарахував і зняв проценти та комісії, посилаючись на попередню судову експертизу, проте суд визнав ці докази недостатніми.
За матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, 29 серпня 2019 року чоловік уклав з АТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір, за умовами якого отримав ліміт до 400 000 грн і преміальну картку World Elite. У 2023 році банк намагався стягнути з нього заборгованість за цим договором, однак суд відмовив банку, встановивши, що розрахунок боргу документально не підтверджено.
Саме в рамках тієї справи провели судово-економічну експертизу, за висновком якої чоловік за період з 29 серпня 2019 року по 1 січня 2023-го зняв з трьох кредитних карток 1 411 238 грн, а вніс на погашення 1 813 534 грн. Різницю - 402 295 грн, з яких 30 144 грн комісій і 397 829 грн відсотків - позивач вважав переплатою і вимагав повернути.
6 травня 2026 року чоловік звернувся до банку з письмовою вимогою повернути ці кошти на рахунок у АТ "Універсал Банк". Банк відповів відмовою, пославшись на відсутність судового рішення, яке б зобов'язувало його це зробити.
Представник відповідача, адвокат Забара В.Я., наполягав, що ця ж сума вже була предметом розгляду в іншій справі: рішенням від 5 листопада 2025 року суд відмовив чоловіку в стягненні з банку безпідставно набутих коштів у розмірі 432 439,24 грн, і апеляційний суд 31 березня 2026 року залишив це рішення без змін. Банк просив закрити нове провадження як тотожне попередньому, а також заявив про сплив позовної давності щодо вимог за операціями з 2019 по 2023 рік.
Суд визнав, що предмет нового позову - визнання неправомірними дій зі списання коштів - формально відрізняється від попереднього, тож підстав закривати провадження не було. Проте по суті вимог суд дійшов висновку, що чоловік не довів незаконності списання коштів.
"Сам факт внесення позивачем коштів у сумі більшій, ніж отримана ним з кредитного рахунку, не свідчить про незаконне набуття банком різниці між виданими коштами та внесеними на рахунок", - зазначив суд у рішенні.
Суд пояснив, що попередня відмова банку в стягненні боргу означала лише недоведеність розміру заборгованості, а не відсутність у позичальника будь-яких зобов'язань за договором. Щодо експертного висновку суд вказав, що експерт не зміг визначити ні суму процентів за користування кредитом, ні розмір підсумкової заборгованості - через відсутність документів про погоджену сторонами процентну ставку та даних по окремій картці, транзакції якої й становили основну суму заявлених процентів.
Також суд звернув увагу, що чоловік не надав до матеріалів справи сам примірник кредитного договору, через що суд не міг перевірити, чи передбачав договір обов'язок сплачувати комісію і за які саме послуги. Через недоведеність позовних вимог суд не розглядав заяву банку про сплив позовної давності.
У резолютивній частині рішення суд постановив:
Рішення можна оскаржити протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Ще до цього рішення той самий чоловік через того самого адвоката вже намагався стягнути з ПриватБанку безпідставно набуті кошти за статтею 1212 Цивільного кодексу. Тоді суд відмовив з іншої причини - визнав обраний спосіб захисту неналежним, оскільки відносини між сторонами мали договірний, а не позадоговірний характер. Апеляційний суд 31 березня 2026 року залишив це рішення без змін.
Раніше Інформатор повідомляв, що позичальник звинуватив ПриватБанк у скороченні строку споживчого кредиту та вимагав списати нараховані відсотки, проте суд визнав дії банку правомірними. Також ми писали, що жінка внесла на погашення кредиту 615 525 гривень, але ПриватБанк відмовлявся визнавати борг закритим, і суд став на бік позичальниці, визнавши іпотеку припиненою.