ПриватБанк не зупинив шахраїв, через що клієнтка втратила з рахунку 83 353 гривень: що вирішив суд
Жінка у мобільному застосунку Приват-24 заблокувала банківську картку
Жінка втратила з рахунку в ПриватБанку особисті кошти в розмірі 6 580 гривень та кредитні кошти в розмірі 76 773 гривень. Їй завдано збитків на загальну суму 83 353 гривень. Про це йдеться у рішенні Яворівського районного суду Львівської області, опублікованому 1 січня 2026 році.
16.10.2024 року з належного жінці банківського рахунку шляхом шахрайських дій було списано власні кошти шляхом вчинення п'яти послідовних банківських операцій на загальну суму 6 580 гривень. 16.10.2024 року звернулась до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з метою повідомлення банку про вчинені щодо неї шахрайські дії та з проханням вжити заходів з метою відновлення попередньої суми коштів на банківській картці. Їй було видано нову банківську картку. Однак, як з'ясувалося згодом, консультант АТ КБ «ПриватБанк» під час видачі нової картки не вжила усіх належних від неї заходів з метою недопущення подібних дій у майбутньому, а саме замість закриття належного їй банківського рахунку, договір від 30.10.2015 року, з якого відбулось шахрайське стягнення коштів, та відкриття нового рахунку, остання перевипустила платіжну картку з прив'язкою до вищезазначеного поточного банківського рахунку, відкритого 30.10.2015 року. Надалі, 22 жовтня 2024 року, з банківської картки було повторно вчинено шахрайські дії шляхом стягнення суми кредитних коштів у розмірі 1 850 доларів, що на момент вчинення правопорушення становило 76 773 гривень. 24.10.2024 року за допомогою мобільного застосунку Приват-24 заблокувала перевипущену банківську картку і 25.10.2024 року звернулась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України. На підтвердження обставин про порушення кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України слідчим надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.10.2024 року. В результаті шахрайських дій з належного їй банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» договір від 30.10.2015 року було списано її особисті кошти в розмірі 6 580 гривень, та кредитні кошти в розмірі 76 773 гривень, чим завдано збитків на загальну суму 83 353 гривень.
1 січня 2025 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відклик на позовну заяву. Як вбачається з руху коштів по картці зафіксовано неодноразові списання коштів, які мали місце 16.10.2024 року. Відбулось п'ять спірних транзакцій поспіль сумами з 1 161 гривні до 1 459 гривень. Усього на загальну суму 6 634 гривень. 22.10.2024 року відбулося списання коштів по картці у розмірі 76 773 гривень. На повернення вказаних коштів на її рахунок банком були сформовані 25.10.2024 року та 30.10.2024 року заявки. По усім вказаним заявкам виставлено Chargeback, проводиться претензійна робота на повернення коштів. Кошти у розмірі 76 773 гривень зараховані на картку 17.12.2024 року, а кошти у розмірі 6 634 гривень зараховані на цю ж картку. Таким чином, в частині позовних вимог: зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів (кредитний ліміт) на рахунку безпідставно списаних (перерахованих) 22.10.2024 року з банківського рахунку по банківській картці належного позивачу у сумі 76 773 гривень та стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" безпідставно списані (перераховані) особисті кошти з банківського рахунку по банківській картці у сумі 6 580 гривень, провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Так, до позовної заяви не надано доказ (наприклад, розрахунок заборгованості чи ін.) на підтвердження обставини нарахування банком за картковими рахунками будь-яких процентів, у тому числі пені, комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися, зокрема і внаслідок проведення спірної операції (транзакція), що мала місце 16 та 22 жовтня 2024 року. Щобільше, з виписки по картці/рахунку і додатковим рахункам договору від 30.10.2015 року за період 16.10.2024 року - 24.10.2024 року вбачається, що після спірної транзакції, 22.10.2024 року по 24.10.2024 року відбулось користування кредитними коштами (здійснено ряд транзакцій) на суму 6 436 гривень. Відповідно вказані транзакції стосувались кредитних коштів, власником яких є банк, а не клієнтка. Крім того, у випадку звернення банку в суд із позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, клієнтка вправі буде обрати такий спосіб захисту своїх прав та інтересів, як подання заперечень із посиланням на відповідні докази та норми права стосовно неправомірності таких нарахувань чи подачі зустрічного позову про захист прав споживачів. За вказаних обставин та відсутності звернення банку в суд із позовом до неї про стягнення заборгованості за вищезгаданим кредитним договором, тому вважає, що подання нею позову до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів є передчасним.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. В решті її позовних вимог до фінустанови закрили провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
"Позивачка не довела факту заподіяння їй моральної шкоди та не обґрунтувала пред'явленого розміру відшкодування такої шкоди, не надала належних доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги. Також суд враховує, що, як описано вище, АТ КБ «ПриватБанк» до вирішення справи судом самостійно фактично відновило порушені права позивачки. Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні її позовної вимоги про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь моральної шкоди, слід відмовити. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
