Після невдалих спроб захопити Бахмут авторитет Пригожина зазнав краху
Путін, ймовірно, більше не потребує допомоги Пригожина. Схоже, що після того, як звичайна російська армія зазнали катастрофічних невдач, президент рф звернувся до фінансиста групи Вагнер аби отримати змогу продовжити війну проти України. А оскільки обіцянок захопити Бахмут власними силами очільник ПВК, так і не виконав — його зірка починає гаснути, як і зірка Суровікіна.
Про це пише Інститут вивчення війни.
"Спроби фінансиста ПВК Вагнер Євгена Пригожина захопити Бахмут завершилися, а повітряна кампанія генерала російської армії Сергія Суровікіна зробила не більше, ніж завдала страждань українським мирним жителям, витративши більшість російських запасів високоточних ракет", — зазначили аналітики.
Замість Пригожина, путін, схоже, вирішив знову довіритися Герасимову, Шойгу та звичайним російським військовим та відновити авторитет російського Міноборони, яке постраждало і через невдачі на полі бою і через напади з боку вагнерівців.
Можливо, Путін відчув загрозу через підйом і безтактне самоствердження Пригожина. У жовтні західні офіційні особи розповіли, що Пригожин під час приватної розмови з Путіним різко критикував російське Міноборони, стверджуючи, що російські звичайні сили повністю покладаються на сили Вагнера. Пригожин критикував колишнього командувача Центральним військовим округом генерал-полковника Олександра Лапіна, який також відповідав за «центральне» угруповання військ в Україні, і Путін зрештою відправив Лапіна у відставку.
У грудні Путін почав повторно представляти себе лідером воєнного часу, показово зустрічаючись зі своїми командирами та з’являючись із військами. Свої зусилля самоствердитися фінансист подвоїв рекламуючи перевагу та успіхи своїх військ. Пізніше, речник Кремля Дмитро Пєсков, можливо, опосередковано звинуватив Пригожина в навмисному розпалюванні конфлікту між Міноборони Росії та ПВК "Вагнера".
"Ймовірно, Пригожин уявляв, що його зусилля в Україні продовжать надавати йому військової та політичної влади в росії, або ж що подальша критика російського МО і навіть президентської адміністрації путіна принесе йому позицію біля путіна.", — вважають в ISW.
Командування Пригожина Бахмутським напрямком і близькість до путіна, ймовірно, дали йому хибне відчуття, що він може використати перемогу в Бахмуті на тлі військових невдач російського МО як інструмент торгу для своїх власних комерційних цілей. Серед бажань Пригожина може бути посада Шойгу, легалізація діяльності найманців Вагнера в росії чи розширення політичної влади всередині Кремля.
"Інтенсифікація битви за Бахмут у грудні та її подальша кульмінація також можуть свідчити про те, що Пригожин намагався та не зміг затьмарити російське МО до початку 2023 року", — вважають в Інституті.
Натомість на думку аналітиків путін й так ніколи повністю не піддавався рекомендаціям або вимогам Пригожина і, ймовірно, завжди планував повернути Пригожина на його місце, коли російські звичайні війська покращаться настільки, щоб нести тягар продовження війни.
"Нещодавнє очевидне втрату милості та впливу Пригожина, ймовірно, відображає реальні обмеження його фактичної влади", — зазначили аналітики.
Розвідка США та Великої Британії підрахувала, що Пригожин має в Україні приблизно 50 тисяч бойовиків, з яких 40 тисяч – засуджені та 10 тисяч – контрактники. Пригожин невпинно кидав своїх бійців у кровопролитні штурмові операції навколо Бахмута дорогою ціною, тоді як Путін зберігав і навчав принаймні частину людей, яких він мобілізував у звичайні частини російської армії. Сили «Вагнера» страждають від відсутності основних адміністративних органів і структур, що заважає «Вагнеру» стати ефективною паралельною військовою структурою. До того ж вагнерівці залежать від логістичної підтримки та технічного обслуговування своєї авіації та важкої військової техніки від Міністерства оборони росії.
Пригожин, ймовірно, вірив у власну перебільшену точку зору щодо якості та важливості своїх сил і їх здатності перевершити звичайні російські війська. Та, мабуть, все ж сподівався отримати місце при владі ближче до путіна. Безумовно, така риторика та самопрезентація стали владними та демонстративно пихатими, тож й не дивно, що президент рф вирішив позбутися конкурента.