Якщо договір не містить конкретної дати повернення або пов’язує її з моментом пред’явлення вимоги, позичальник зобов’язаний повернути кошти протягом тридцяти днів з дня, коли позикодавець заявив відповідну вимогу
Передача коштів у борг залишається поширеною практикою цивільно-правових відносин. Такі домовленості часто ґрунтуються на довірі, дружніх чи родинних зв’язках і не завжди оформлюються документально. Водночас саме ця довіра нерідко стає слабким місцем угоди. Про це повідомляє Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Закон допускає укладення договору позики в усній формі, для цього достатньо погодити ключові умови між сторонами. Письмове оформлення стає обов’язковим у разі, якщо сума позики перевищує у десять разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян (170 грн).
Коли ж позикодавцем виступає юридична особа, письмова форма є необхідною незалежно від розміру коштів. Факт передання грошей та умови домовленості можуть підтверджуватися розпискою позичальника, яка засвідчує отримання визначеної суми.
Нотаріальне посвідчення договору позики не є вимогою закону, однак і не заборонене. За взаємною згодою сторони можуть звернутися до нотаріуса, щоб надати угоді додаткової правової визначеності та зафіксувати обсяг взаємних прав і обов’язків.
Окрему увагу слід приділити строкам користування коштами та їх повернення. Порушення домовлених термінів може призвести до конфлікту та юридичних наслідків. Якщо ж договір не містить конкретної дати повернення або пов’язує її з моментом пред’явлення вимоги, позичальник зобов’язаний повернути кошти протягом тридцяти днів з дня, коли позикодавець заявив відповідну вимогу.
Як повідомляв Інформатор, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 179 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс)). Якщо у платника аліментів виникає сумнів стосовно того, що аліменти витрачаються в інтересах дитини, він може звернутися до компетентних органів для здійснення ними перевірки. Частіше такий запит може виникати, якщо розмір аліментів становить значну суму коштів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.