Повернення до часів Януковича. Або як Конституційний суд «вбивав» е-декларації

Українська громадськість вже третій день «гуде» через одне з найодіозніших рішень Конституційного суду, після якого пішло в небуття електронне декларування та перевірка способу життя чиновників. Фактично, це відкат антикорупційних реформ, які стали одним з «білих плям» в українській політиці за останні кілька років після революції Гідності. Чим це загрожує українцям, державі і кому було вигідно таке рішення - читайте в матеріалі інформатора .

Що сталося

У вівторок, 27 жовтня, стало відомо, що Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням 48 депутатів проросійської партії «ОПЗЖ» і депутатської групи «За майбутнє», яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським.

Так, КСУ визнав невідповідним Конституції ряд положень антикорупційного законодавства. Зокрема, була фактично зупинена діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції. Одним з перших, хто опублікував цю інформацію, виявився журналіст Сергій Лещенко.

«На закритому засіданні у вівторок КС проголосував за скасування статті 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування), незаконного збагачення, електронного декларування, повноважень НАЗК.Проект був розданий вранці і проголосований. Такого не було навіть при Януковичі. Проти виступили тільки четверо суддів: Лемак, Первомайський, Колесник і Головатий», - розповів він.

Депутати пропонували скасувати:

1. декларування неповнолітніх дітей та інших осіб, що живуть з чиновником;
2. проведення НАЗК моніторингу способу життя чиновників;
3. проведення НАЗК повної перевірки декларацій;
4. доступ НАЗК до інформаційних баз даних і державних реєстрів;
5. декларування відомостей про нерухомість, незавершене будівництво, цінне рухоме майно, в тому числі транспорт, грошові активи і позикові кошти, фінансові зобов'язання, витрати і угоди, роботу за сумісництвом;
6. декларування відомостей про чужі об'єкти, від яких чиновник має право отримувати дохід;
7. публічний доступ до декларацій;
8. подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані;
9. статті 366-1 «Декларування недостовірної інформації» та 368-5 «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу України.

Наслідки рішення

Внаслідок цього рішення Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) з 18:00 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду.

За словами голови НАЗК Олександра Новикова, це рішення повертає Україну не у 2013 рік (тоді не було електронних декларацій, а Україна займала вищі позиції в індексі сприйняття корупції), а у 1991 рік.

«Конституційний суд визнав 27 числа - і сьогодні рішення опубліковано - неконституційним доступ громадян до інформації про доходи, витрати і майно як себе, так і всіх осіб, які отримують зарплату за рахунок податків України. Рішення Конституційного суду повертає Україну не у 2013 рік, а у 1991, коли взагалі в принципі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були збудовані за роки незалежності», - - сказав він в коментарі УП.

Внаслідок рішення КСУ ніхто, крім співробітників НАЗК, не зможе поглянути на задекларований чиновником стан, як це було раніше. Крім цього, скасовано кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях, а й дисциплінарна і адміністративна стали неможливими для практичного застосування.

За даними Національного антикорупційного бюро,через скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування будуть закриті 110 кримінальних проваджень.Таким чином чиновники, які повинні були відповісти перед законом, уникнуть відповідальності.

Власний інтерес КСУ

Після рішення КСУ у НАЗК заявили, що ще раніше виявили ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів - Ірини Завгородньої та Сергія Головатого. Однак невідомо, чи брали вони участь у розгляді цієї справи.

«Розгляд цими суддями справи ставить під сумнів об'єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя чиновників », - сказав глава НАЗК Новиков.

У декларації Головатого за 2019 виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей, а у його колеги Завгородньої за 2018 виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, в декларації за 2019 рік - 754 тис. грн.

Крім того, НАЗК мало можливість ініціювати притягнення до відповідальності глави КСУ Олександра Тупицького за недекларування земельної ділянки в окупованому Росією Криму, яку він купив у 2018 році і оформив за російським законодавством. Тупицький таким чином врятував себе від притягнення до відповідальності.

До речі, сам Тупицький потрапив на роботу до КСУ завдяки рішенню біглого президента Віктора Януковича, а головою був обраний рік тому.

Крім того, в тексті рішення КСУ цитує лише правові позиції щодо змісту принципу незалежності судової гілки влади, і не пояснює свої мотиви і правові аргументи рішення.

«Все зводиться до того, що система декларування зазіхає на незалежність суду і суддів. І ціною цього посягання, на думку КСУ, повинна стати загальна амністія всіх чиновників, які здійснювали порушення, пов'язані з декларуванням. При цьому в рішенні ніяк необґрунтовано, в чому полягає неконституційність такого рішення», - йдеться в матеріалі Центру протидії корупції .

Чим це рішення загрожує українцям

Скасування КСУ антикорупційних норм порушує зобов'язання України за програмою МВФ, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги щодо надання безвізового режиму України з країнами ЄС.

Офіційних заяв в Європі про скасування безвізового режиму поки немає, проте там вже напевно знають про цю подію. Природно, що відкат антикорупційних реформ в Україні псує її імідж в очах європейських партнерів.

Відзначимо, ЕП має у розпорядженні текст листа посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиной. У ньому говориться, що ЄС готовий запустити процедуру тимчасового призупинення безвізу.

«Як поки неофіційно відзначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No13-р / 2020 року, яким скасовані ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму», - йдеться у листі.

Крім того, припинення співпраці з іноземними кредиторами може стати загрозою для макрофінансової стабільності України, особливо в умовах пандемії. На практиці українці ризикують поплатитися і без того невисоким рівнем життя,який може стати ще нижче через припинення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Ці слова частково підтвердив міністр закордонних справ Дмитро Кулєба. Він не став робити вже зовсім песимістичні прогнози, проте заявив, що рішення КСУ є «серйозним ударом» для України.

«Я переконаний, що рішення КС, хоч і є серйозним ударом, але ще не руйнує нашу взаємодію з західними партнерами. Але якщо не вдасться подолати негативні наслідки цього рішення і забезпечити належне функціонування антикорупційної інфраструктури - тоді у нас будуть проблеми», - заявив він на брифінгу 29 жовтня.

За його словами, рішення КС створює серйозну проблему не тільки для внутрішнього розвитку України, а й відносин з партнерами.

«Хочу запевнити вас, що і президент, і уряд абсолютно рішуче налаштовані на подолання наслідків проблеми, створеної рішенням КС. І вже незабаром ви побачите конкретні кроки в цьому напрямку. Завдання МЗС - спільно з нашими з партнерами знайти оптимальні шляхи вирішення і забезпечити, щоб антикорупційна інфраструктура в Україні діяла належним чином», - сказав глава МЗС.

А як відреагували у Зеленського

Після появи рішення КСУ реакція Офісу президента не змусила себе довго чекати. Глава держави Володимир Зеленський обіцяє використовувати своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити «постійну і максимально ефективну» роботу системи електронного декларування.

«Українські чиновники і депутати продовжать декларувати своє майно і доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їх перевірки та притягнення порушників до відповідальності», - говорилося у повідомленні ОП.

Реакція КСУ після скандального рішення

У свою чергу, Конституційний суд опублікував відкрите звернення до влади, в якому повідомив про тиск з боку антикорупційних органів і «окремих політиків». У той же час судді заявляють, що не піддадуться тиску і погрозам і продовжать «діяти виключно в інтересах українського народу».

Судова реформа неминуча?

Поки невідомо, як влада збирається повернути електронне декларування. Адже Верховна Рада не зможе прийняти новий закон, тому що Конституційний суд виступив проти самої ідеї контролю суспільства за чиновниками. Це означає, що ситуація може повторюватися по колу. Підсумок напрошується сам собою - необхідно очищати і реформувати судову систему.

Це не зробили за попередньої влади, не поспішають робити і зараз. Може після цього скандального рішення нарешті почнуться зрушення в цьому напрямку? Спостерігаємо.