Яскравий представник французьких правих націоналістів і учасник чотирьох президентських виборів помер у вівторок у віці 96 років
Один із найрадикальніших представників французьких крайніх правих і фіналіст президентських виборів 2002 року Жан-Марі Ле Пен помер у вівторок, 7 січня, у віці 96 років у закладі, куди його помістили кілька тижнів тому. Його донька, яка зараз очолює засновану ним партію і парламентську фракцію партії в Національних зборах, поки що не відреагувала на повідомлення про смерть батька.
Жана-Марі Ле Пена називають видатним оратором і провокативним політиком, який вперше 1956 року обрався до парламенту і 50 років залишався на вершині. Він використовував свої таланти та політичну популярність на повну, і чотири рази балотувався в президенти. Найуспішніше у 2002 році, коли вийшов до другого туру за кількістю голосів, але розгромно програв у фіналі Жаку Шираку.
Колись Ле Пен вивів правих радикалів із маргінального стану, але потім ледь не загнав їх назад, коли вирішив заперечувати Голокост. Наполегливо повторював в інтерв'ю, наприклад, що ніколи не бачив газових камер, у яких нацисти вбили мільйони євреїв. За цю та низку інших провокацій його прозвали "Дияволом Республіки", а ульраправі відмовилися від нього. Зокрема і його дочка Марін Ле Пен. Після того, як вона очолила партію, 2015 року вона стала ініціаторкою виключення батька з партійних членів і перейменування 2018 року "Народного фронту" на "Національне об'єднання". Процес очищення партійного імені у Франції відомий, як "дедемонізація".
Як пише ВВС, Жан-Марі Ле Пен народився в Бретоні 20 червня 1928 року. Його батько-рибалка підірвався на німецькій міні, коли Жану-Марі було 14 років. Йому дали статус "Учень нації" (Pupille de la Nation): так влада позначала дітей, чиї батьки загинули на війні. Через два роки спробував увійти в Опір, але його не прийняли.
У 1954 році Ле Пен вступив до Французького Іноземного легіону. Його направили до Індокитаю - сучасного В'єтнаму, Камбоджі та Лаосу, які на той час контролювала Франція, - а потім через два роки до Єгипту, коли Франція, Велика Британія та Ізраїль вторглися до країни, намагаючись узяти під контроль Суецький канал. Обидва конфлікти закінчилися поразкою Франції.
Час, проведений в Алжирі, багато в чому визначив його політичне життя і кар'єру. Ле Пен вважав втрату Алжиру однією з найбільших зрад в історії Франції, що підігрівало його ненависть до героя Другої світової війни і тодішнього президента Шарля де Голля, який поклав край війні за колонію.
Під час війни за незалежність він нібито брав участь у тортурах алжирських в'язнів, хоча завжди заперечував це. Через десятиліття він безуспішно подав до суду на дві французькі газети, Le Canard enchaîné і Libération, за публікацію цих звинувачень.
Нагадаємо, що 29 грудня у віці 100 років помер 39-й президент США Джиммі Картер. Картер став президентом у 1977 році. Його вважали архітектором політики розрядки між США та Радянським союзом. Однак його плани не зазнали успіху з низки причин, серед яких головні економічна криза та вторгнення СРСР в Афганістан. Наступні вибори Картер розгромно програв Рональду Рейгану.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.