Польща віддала РФ археолога Бутягіна, якого мали екстрадувати в Україну
Глава польського МЗС розповів, що його країна у рамках обміну видала росіянам науковця, якого Київ просив передати через його незаконні розпопки у Криму
Польща у межах обміну з Росією і Білоруссю передала до РФ російського археолога Александра Бутягіна, якого Україна просила видати для притягнення до відповідальності. У лютому 2026 року обмін в'язнями між Заходом та Росією вже викликав занепокоєння Києва. Цього разу ситуація повторилась: підозрюваний у злочинах проти культурної спадщини України фактично уник правосуддя.
Про це повідомляє Rzeczpospolita. За словами глави МЗС Польщі Радослава Сікорського, серед осіб, яких Польща передала у межах обміну ув'язненими, виявився саме Бутягін.
"Один з тих, кого ми обміняли - російський історик, який був у процесі екстрадиції до України", - повідомив він.
За даними видання російських медіа, обмін відбувся за формулою "п'ять на п'ять" на польсько-білоруському кордоні. У рамках цієї угоди Олександр Лукашенко відпустив білоруського журналіста Андрія Почобута - лауреата премії Сахарова Європарламенту 2025 року. ФСБ Росії підтвердила, що Бутягіна та дружину одного з російських військових обміняли на двох кадрових офіцерів молдавської спецслужби.
Офіс генпрокурора України вже відреагував на дії Польщі. Там зазначили, що й надалі будуть використовувати всі доступні процесуальні механізми процедури заочного переслідування для притягнення Олександра Бутягіна до відповідальності за вчинення злочинів проти України та її культурної спадщини.
Що відомо про справу Бутягіна
Україна звинувачує Александра Бутягіна у незаконному проведенні розкопок на об'єкті культурної спадщини "Античне місто Мірмекій" у Керчі на території окупованого Криму. Збитки від цих дій українська сторона оцінює у понад 200 млн гривень. Бутягін очолює сектор античної археології Ермітажу і з 1999 року керував Мірмекійською експедицією. У листопаді 2024 року Україна оголосила йому підозру за умисне знищення та руйнування об'єктів культурної спадщини. У грудні 2025 року польські спецслужби затримали його під час транзитної поїздки з Нідерландів до Балкан.
У березні 2026 року Варшавський окружний суд першої інстанції погодив екстрадицію Бутягіна до України. Захист оскаржив це рішення. Остаточне рішення мав ухвалити міністр юстиції Польщі - проте обмін відбувся раніше.
Україна втратила шанс на правосуддя
Справа Бутягіна мала стати прецедентом у міжнародному праві. Уперше країна Євросоюзу погодилась видати громадянина Росії Україні за злочини проти культурної спадщини на окупованих територіях. Передача його Москві в рамках обміну фактично обнулила цей юридичний прецедент.
Рішення Варшави поставило під сумнів надійність процедур екстрадиції в умовах, коли Росія може використовувати обміни в'язнями як інструмент тиску на союзників України. Вже не вперше з'ясовується, що практичні дипломатичні угоди виявляються важливішими за судові рішення щодо підозрюваних у злочинах, пов'язаних із окупацією.
Після цього кроку МЗС України може висловити протест Варшаві або зажадати пояснень. Справа також може вплинути на готовність інших держав розглядати подібні запити від Києва, якщо вони знатимуть, що обміни здатні перекреслити будь-яке судове рішення.
Незаконні розкопки Росії в Криму тривають з 2014 року
Після анексії Криму у 2014 році Росія розгорнула масштабну археологічну діяльність на півострові без дозволу України. Прокуратура Криму підозрює Бутягіна в умисному частковому знищенні комплексу "Мірмекій" - пам'ятки античної доби в Керчі, яка є об'єктом національного значення. Діяльність його експедиції стала незаконною після 2014 року, оскільки вона провадилась без дозволу українських органів влади.
Занепокоєння ситуацією, коли Захід проводить обміни на польсько-білоруському кордоні без урахування інтересів Києва, виникає не вперше. Правозахисники наголошують, що злочини проти культурної спадщини на окупованих територіях мають переслідуватися на міжнародному рівні нарівні з воєнними злочинами. Прецедентний характер справи Бутягіна полягав у тому, що його дії могли підпадати навіть під поняття "культурного геноциду", яке Україна лише починає впроваджувати в своє законодавство.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
