Польща, Болгарія, Туреччина, ОАЕ та США лідери за запитами від українського фінмоніторингу
Найбільше запитів фінрозвідки України стосувалося підозр у відмиванні коштів - 1378 матеріалів.
Держфінмоніторинг найчастіше звертався саме до Польщі, Болгарії, Туреччини, ОАЕ та США для отримання інформації у справах про можливе відмивання коштів. Про це 13 вересня повідомила Ольга Василевська-Смаглюк, проаналізувавши вихідні матеріали фінансової розвідки за 2022-2024 роки. За її словами, ця географія показує, що фінансові розслідування давно виходять за межі української юрисдикції. Депутатка наголосила, що без міжнародного обміну інформацією простежити повний маршрут грошей часто неможливо.
Аналіз оприлюднила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі. Вона розповіла, на яких напрямах була зосереджена основна увага фінансової розвідки протягом трьох років.
"Кошти можуть проходити через рахунки, компанії, платіжні інструменти та активи в кількох країнах, тому без міжнародного обміну інформацією встановити повний маршрут грошей часто неможливо", - зазначила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
Депутатка навела структуру матеріалів фінрозвідки за напрямами перевірок.
- відмивання коштів - 1 378 матеріалів;
- фінансування дій проти безпеки держави, тероризм та санкційні питання - 810 матеріалів;
- корупція у публічному секторі - 781 матеріал;
- операції за участю політично значущих осіб - 537 матеріалів;
- ухилення від оподаткування - 361 матеріал;
- оборонний комплекс та ВПК - 245 матеріалів;
- фінансові технології та віртуальні активи - 166 матеріалів.
Василевська-Смаглюк зауважила, що донорська допомога, торгівля людьми та кіберзлочини представлені у вихідних матеріалах значно менше. Це не обов'язково означає низький рівень ризику в цих сферах. Швидше, це питання того, наскільки ефективно система сьогодні виявляє відповідні фінансові потоки, отримує первинну інформацію та перетворює її на матеріали для правоохоронних органів.
"Якщо гроші залишили Україну і далі пройшли через Польщу, Болгарію, Туреччину, ОАЕ чи США, без швидкого обміну фінансовою інформацією розслідування фактично зупиняється на кордоні", - наголосила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
Чому міжнародна складова стала ключовою для фінрозслідувань
Депутатка пояснила, що спроможність Держфінмоніторингу працювати з іноземними підрозділами фінансової розвідки має пряме значення для повернення активів. Це впливає на те, чи вдасться не просто побачити підозрілу операцію в Україні, а простежити подальший рух коштів і за наявності підстав повернути активи.
На думку нардепки, оцінювати ефективність фінмоніторингу варто не кількістю перевірок чи повідомлень, а результатами розкриття транскордонних схем.
"Для мене це ще один аргумент, чому ефективність фінансового моніторингу треба оцінювати не кількістю повідомлень чи формальних перевірок, а тим, скільки складних транскордонних схем вдалося розкрити, скільки активів знайдено за кордоном і скільки коштів у підсумку повернуто державі", - зазначила Василевська-Смаглюк.
Раніше Інформатор повідомляв, що Василевська-Смаглюк вибачилася перед ПриватБанком за помилкове пояснення причин блокування рахунків через збіг імен двох жінок. Депутатка тоді визнала, що переплутала суть претензій до банку, який насправді мусив реагувати на цілий перелік ризиків - від шахрайства до маніпуляцій з бенефіціарною власністю.
Також ми писали, що Василевська-Смаглюк закликала повернути з Польщі українські бізнеси та виробництва, виведені туди під час повномасштабної війни. Депутатка тоді наголошувала, що валютна виручка українських компаній має залишатися в Україні, а не поповнювати бюджет сусідньої держави.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
