Політика “Оскара”. Чому кінопремію отримав фільм “Навальний” та чому це корисно для України

Рішення Американської кіноакадемії викликало шалену критику в Україні

Політика “Оскара”. Чому кінопремію отримав фільм “Навальний” та чому це корисно для України
Колаж: Informator.ua

У ніч на понеділок, 13 березня, у Лос-Анджелесі відбулася 95-а церемонія вручення премії Американської кіноакадемії – "Оскар". Це зазвичай дуже важлива подія для всіх поціновувачів кино. Але цього року кінопремія потрапила у вир політичного скандалу через нагороду документальному фільму "Навальний". Чи дійсно фільм канадського режисера Деніела Роера є гідним приводом для скандалу, розбирався Інформатор. 

“Навальний” проти “Будинку зі скалок”

Поки букмекери приймали ставки на те, хто отримає омріяні статуетки, а потім поціновувачі кіномистецтва на всіх континентах дивились церемонію нагородження, в Україні тримали кулаки за фільм “Будинок зі скалок”

Стрічку створили в копродукції Швеції, Фінляндії, Данії та України. Фільм показує, історію дитячого будинку у нині окупованому Лисичанську. На момент зйомок від лінії фронту його відділяли всього 20 кілометрів. Герої фільму – діти, позбавлені батьківського піклування. Тут, у притулку, вони не назавжди, а поки не вирішиться їхня подальша доля: вирушити в прийомну сім’ю або ж в інтернат. Покинуті батьками діти можуть довіритись лише одне одному і небайдужим соцпрацівницям, які роблять все, що в їхніх силах, аби в них було дитинство, навіть коли неподалік чутно віддалений гуркіт вибухів. “Будинок зі скалок” став кандидатом на отримання “Оскара” в номінації “Кращий документальний фільм”.

 

Але цю премію в підсумку отримала стрічка “Навальний”, присвячена історії про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального у 2020 році та його затриманню путінською владою. 

“Друзі, мені дуже шкода, що ми не змогли принести Оскар Україні. Ми дуже хотіли подарувати маленьку радість українцям в ці важкі часи. Ми дуже вірили в це і боролись до останнього. Ми мали виграти не тому, що ми з України, а тому, що фільм глибокий, цінний і талановито знятий данським режисером Сімоном Леренгом Вілмонтом і зроблений крутою командою. Але сьогоднішній вечір ще раз довів, що російська пропаганда дуже добре діє і вміє розкручувати псевдо героїв там, де героїв нема. А значить у нас ще багато роботи...", - відреагував на оскар для росіян сценарист фільму "Будинок зі скалок" Азаф Сафаров.

Емоції митця зрозумілі. Але чи дійсно рішення оскарівського комітету було політично вмотивоване?

“З точки зору здорового глузду, навіть якщо Навальний отримав би Оскара як виконавець головної ролі, це все одно був би посил, що читається однозначно. А саме: ми підтримуємо демократію в світі, це наш модус операнді, ми завжди так робили в робитемемо. Якщо б я писала про це сценарій фільму, то передувала в цьому сцена в апараті Блінкена, де він зібрав би своїх і сказав би: " і не забудьте нагадати Кіноакадемії про нашу одвічну місію в світі, ці митці завжди все забувають, ха-ха". З точки зору американської зовнішньої політики це абсолютно логічна символічна дія. Чекати від Кіноакадемії занурення в нюанси наших з вами очікувань - що вони розділять з нами наше прагнення більше не бачити рф на глобусі взагалі - це дуже по дитячому. Їх бачення влаштовано не настільки складно і їм не болить. Згадаємо тут ще їх мотивацію відмови Зеленському, і можемо вважати, що в їхній палітрі не так багато фарб і відтінків, як нам хотілося б. Але ж може бути й більш просте пояснення: а якщо це справді найсильніша стрічка в номінації? І вона отримала Оскара саме з цих, суто конкурсних міркувань?”, - зазначила літератор, експерт Держкіно з надання прокатних ліцензій Марина Козлова.

“Оскар” поза політикою! Та невже?

Власне, українці почали ображатися на організаторів вручення “Оскару” ще задовго до церемонії. Американська кіноакадемія відмовила Володимиру Зеленському у виступі на церемонії “Оскар-95”. 

Як зазначає видання Variety, до Американської кіноакадемії звернувся представник режисера Аарона Кауфмана, який разом із Шоном Пенном зняв документальний фільм про повномасштабну війну росії проти України, але отримав відмову. 

Це вже другий випадок відмови у наданні слова Зеленському. У 2022 році американський актор та режисер Шон Пенн звернувся до Академії із пропозицією дозволити Володимиру Зеленському виступити з промовою на церемонії вручення "Оскара". Тоді Американська кіноакадемія відмовила Зеленському у виступі. Проти цього виступив продюсер "Оскара" Вілл Пекер. За інформацією джерел, він висловив стурбованість тим, що Голлівуд приділяє увагу Україні лише тому, що постраждалі від конфлікту – білі. Але під час церемонії “Оскар” організатори оголосили хвилину мовчання на знак підтримки України. 

У 2023 році ані біла шкіра Навального та членів його родини, ані задекларована позиція Кіноакадемії про те, що мистецтво поза политикою, не завадила проголошенню політичних гасел на церемонії нагородження. З якоїсь причини отримувати статуетку вийшов не представник знімальної групи фільму “Навальний”, а Юлія Навальна, дружина Олексія, який зараз перебуває за гратами.

"Мій чоловік у в'язниці тільки за те, що захищав демократію. Олексію, я мрію про день, коли ти станеш вільним і наша країна стане вільною. Тримайся, моє кохання", - сказала на церемонії "Оскар" Юлія Навальна.

На думку політичного аналітика Юрія Богданова, 90% всього, що відбувається навколо премії “Оскар” давно більше про політику ніж про мистецтво чи якість культурного продукту. Але він закликає не шукати зради у рішенні Кіноакадемії.

“Премію фільму про Навального треба розглядати не в дихотомії «Україна - Росія». Вона для “Оскара” не існує. Там існує протистояння “свободи і прав людини” проти тиранії і диктатури. Премія “Навальному” - вона ось про це. Про захоплення західною «інтелігенцією» черговим Нельсоном Манделою. Образом людини, яка бореться з несправедливістю та диктатурою. Те, що Нельсон Мандела був теж не ідеальний, нікого вже не хвилює. Він був в'язнем режиму апартеїду, який був чистим злом. З образом Навального і нагородою для фільму про нього - все те ж саме. А ми і наша війна - не центр Всесвіту. Давайте це все ж розуміти”, - написав Юрій Богданов. 

Ворог мого ворога - мій друг

Виконавчий директор ГО «Технології Прогресу» а в минулому замміністра економіки Максим Нефьодов вважає, що Україна в цій ситуації виграла попри все. 

«Для нас це вигідно - черговий масс-маркет продукт про «Путін - зло, Росія - ворог». Ну і це зрозуміла заявка Заходу на те, як має завершитись війна: зміна влади в Росії, приход до влади тих, хто визнає, що агресія проти України має припинитись. Зрозуміла заявка, що оці приємні і красиві «гарні росіяни» на червоній доріжці - це ті, заради кого американський платник податків має згодитись на чергові транші допомоги Україні - бо оці навальні закінчать війну. Має значення цинічно те, що наближає нас до перемоги, а не «світова справедливість», написав Максим Нефьодов. 

Що робити далі?

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір" Олександр Коваленко вважає, що прокльони на адресу вибору, зробленого Кіноакадемією, лише шкодять Україні. Адже підтримують путінські наративи про те, що українці, м’яко кажучи, нерозумні.

“Цікаве питання – вручили б "Оскар" фільму, який тільки потрапив у шорт-лист, якби його наявність там викликала таку саму хвилю обурень як зараз? Ось тоді б організатори задумалися, а чи варто цей фільм взагалі виводити із шортліста до групи основних претендентів. Але тоді всім було пофіг. І ось, усі такі розумні бійці інформаційного фронту зараз дружно забивають стрічку безглуздими згадками людини, яка за інших умов, ставши президентом росії, мало чим відрізнявся б від самого путіна, замість того, щоб відпрацювати на випередження і досягти результату. Що ж... масова рефлексія на Навального пройде за 24-48 годин. Фільм залишиться із "Оскаром". Нічого не зміниться. Тобто, ресурс який ви витрачаєте зараз йде даремно”, - написав Олександр Коваленко.

 

Якщо ж ви дуже хочете підтримати творців “Будинку зі скалок”, найкраще зробити це, подивившись їх фільм. Він з 9 березня у прокаті. Не пропустить.

Додамо, що стрічка отримала приз за режисуру Sundance Film Festival, пеермогла в номінації «Найкращий документальний фільм» у Film Independent Spirit Awards та була визнана «Найкращим європейським документальним фільмом» за версією European Film Awards. Раніше Інформатор опублікував повний список лавреатів премії “Оскар” 2023 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube