Росіяни ховають боєприпаси за 200 км від фронту, везуть їх цивільними авто та планують залучити танкери до портів на півдні України
Систематичні удари Сил оборони України по ворожих маршрутах постачання змушують російські війська кардинально змінювати схеми логістики на півдні. Окупанти планують перевозити боєприпаси цивільними легковиками з причепами, переміщувати особовий склад малими групами другорядними дорогами, а для постачання пального розглядають водний транспорт. Про це заявив полковник Владислав Волошин.
За розвідданими, ворог планує винести великі склади боєприпасів на відстань понад 200 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Ближче до фронту передбачається створення невеликих польових складів із запасом не більш ніж на дві доби. Весь наземний транспорт для перевезення вантажів замінюватиметься цивільним - легкові автомобілі з причепами, а бійці їздитимуть у цивільному одязі по другорядних дорогах.
Для постачання паливно-мастильних матеріалів окупанти розглядають водний маршрут. Зокрема, до портів Бердянська та Скадовська планують залучати малі морські танкери, рейдові наливні шаланди й баржі. Волошин наголосив: використання цивільного транспорту для військових потреб автоматично перетворює його на законну воєнну ціль.

Такі зміни є вимушеною реакцією на успіхи українських ударів. За останні дні кількість штурмових дій противника зменшилася приблизно вдвічі, що свідчить про погіршення забезпечення підрозділів ворога необхідними ресурсами. Окрім того, окупанти почали активніше використовувати авіацію, намагаючись компенсувати проблеми із забезпеченням та нестачу окремих видів озброєння.
Щоб убезпечити техніку та живу силу, путінські війська практично відмовилися від використання вразливих ділянок трас Новоазовськ - Маріуполь та Донецьк - Маріуполь/Бердянськ. Окупанти активно переходять на альтернативні об'їзні шляхи. Саме тому ставку роблять на розпорошення маршрутів і максимальне маскування під цивільний рух.
Сили оборони України взяли під вогневий контроль портову інфраструктуру Маріуполя та Бердянська - глибоководних портів, які окупанти використовували для передислокації та накопичення особового складу, важкої бронетехніки і паливно-мастильних матеріалів з материкової Росії. Через це перехід до малих суден - танкерів і шаланд - є спробою замінити великотоннажні кораблі менш помітними плавзасобами. Їх важче ідентифікувати та знищити.
За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), здатність України завдавати ударів безпілотниками по рухомих цілях на відстані понад 100 кілометрів від лінії фронту погіршує наступальні можливості ворога. Україна послідовно нарощує кампанію ударів середньої дальності по тилових об'єктах із кінця минулого року. З березня 2026 року інтенсивність таких атак помітно зросла. Саме ці удари змусили ворога перейти до нової тактики постачання, яку нині фіксує розвідка.
Найбільш уразливим у цій ситуації залишається Херсонський плацдарм окупантів, який має обмежені логістичні шляхи на великій території. Саме тому ворог і шукає водні маршрути через Скадовськ - єдиний великий порт на підконтрольному росіянам узбережжі Херсонщини. Спроба замінити знищені колони малими баржами і цивільними авто є ознакою системної кризи постачання, а не тимчасового збою.
Після захоплення Бердянська російські війська перетворили цивільний порт на військово-логістичний центр: на його території ворог звів укріплення, облаштував склади боєприпасів та розгорнув системи ППО. Тепер, коли наземні маршрути перебувають під постійним вогневим контролем, нездатність окупантів адаптувати логістику стає дедалі очевиднішою. Флот малих суден є черговою вимушеною імпровізацією.
Після атак на мости в окупантів починає закінчуватися бензин - російська окупаційна влада вже попереджала, що пальне у Севастополі не продаватимуть, оскільки туди не змогли заїхати бензовози. Цей приклад показує, наскільки ефективно удари по логістиці паралізують ворожу систему постачання. Плани з морськими танкерами та цивільними автівками є лише черговим симптомом хронічної кризи забезпечення російських військ.