Путіна аніскільки не засмучують зростаючі втрати на фронті. Страх поразки та збочена логіка спонукають російського диктатора йти шляхом ескалації, абсолютно не переймаючись тим, скількома сотнями трупів цей шлях буде викладено. Звідси ідея другого етапу мобілізації – більш масштабного, ніж попередній. У планах – призвати до двох мільйонів росіян. Про такі наміри кремлівського диктатора говорилось ще з весни минулого року. Та, схоже, від намірів в кремлі вже переходять до дій.   

Мобілізація заради життя проти мобілізації на смерть 

3 січня у традиційному вечірньому зверненні до українців Володимир Зеленський розповів про посилення Україною оборони “напередодні тих нових мобілізаційних процесів, які готуються державою-терористом”.

“Росія мобілізує тих, кого хоче кинути вмирати, ми мобілізуємо цивілізований світ. Заради життя”, – наголосив президент.

Саме в цей день, згідно з інформацією в соціальних мережах, путін провів нараду (в режимі відеозв’язку) з керівництвом силового та військового блоків рф. Вислухавши доповідь про готовність проведення повного комплексу мобілізаційних заходів, російський диктатор підтвердив наміри протягом 2023 року призвати близько двох мільйонів чоловік.

Обговорювалась також питання закриття кордонів. Директор ФСБ Александр Бортніков заявив про повну готовність до цього, нагадавши, що наразі в росії діє заборона покидати її територію для майже восьми мільйонів громадян, половина з яких чоловіки призовного віку.

Інших планів в мене для вас немає

План путіна з бліцкригу в Україні зазнав краху. Кремлівським військам, всупереч лячним прогнозам, не вдалося прорватися до Києва ні за 48 годин, ні за 72 години, ні навіть за місяць. 

Не вдалося росіянам і захопити Миколаїв та Одесу, встановити повний контроль над Донбасом і Південною Україною та забезпечити сухопутний коридор у Крим.

Наприкінці осені “кремлівський мрійник” з ентузіазмом приступив до втілення наступної ідеї – “покласти” українську енергетичну інфраструктуру, створивши в Україні справжню гуманітарну катастрофу. Безжальні та варварські масовані ракетні удари по цивільній інфраструктурі України мали занурити її в холод та темряву. І це, дійсно, для українців дуже важке випробування, але, як виявилось, несмертельне.

Країна швидко закупила генератори, побудувала мережу “пунктів незламності”, явила світові дива організації роботи в умовах регулярних відключень електроенергії банківської системи, лікарень, автозаправок, магазинів та інших життєво критичних сфер.

Але мета кремлівського диктатора попри зміни в планах з її досягнення залишається стабільною – знищити Україну як суб’єкт, як незалежну державу, окупувавши всю її територію та помінявши владу в Києві. 

Щоб зберегти свою шкуру

Путін довго не наважувався оголосити першу хвилю мобілізації, яку назвали частковою, боячись, що якщо війна прийде в дім росіян у вигляді трун, їхня байдужість до неї зміниться невдоволенням. Однак зрештою був приємно здивований. Згідно з результатами опитування соціологічної групи “Левада”, ставлення простих росіян до влади після цього докорінно не змінилося.

Щобільше, кількість жителів рф, які бажають змін, попри соціальні стреси від санкцій, мобілізації та загалом війни в Україні, скоротилася з 59% до 47%. Лише 11% росіян виступають за зміни в політиці уряду в тій чи іншій формі. А з тих 11% незадоволених лише 10% бажають, щоб війна в Україні закінчилася і РФ розпочала переговори з Україною.

Але дещо інша картина у настроях бізнес-кіл, чиновників та політичної верхівки рф – тих, хто через санкції та гігантські витрати держави на війну втрачає свої гроші в іноземних банках, яхти у Середземному морі, особняки в Лондоні та Маямі.

“Серед російської еліти виникає все більше питань щодо тактики Путіна з приводу ведення війни проти України та низки принизливих військових відступів цієї осені”, – пише The Washington Post.

Представники бізнес-кіл, яких опитало видання, не можуть передбачити, що може статися наступного року, і висловили сумнів, що сам Путін знає, як він може діяти. “Існує величезне розчарування серед людей навколо нього. Він явно не знає, що робити”, – розповів один російський мільярдер, який підтримує контакти з високопоставленими чиновниками.

Ні, російські еліти поки не виступають відкрито проти кремлівської політики й не протидіють путіну, але постійно задаються питанням: коли це все закінчиться? “Як він може нам говорити, що все йде за планом, коли ми вже на десятому місяці війни, і нам сказали, що це займе всього кілька днів”, – обурюється інший співрозмовник The Washington Post, який є чиновником. І путіну не залишається нічого іншого, як представляти новий план, намагаючись створити враження, що він знає, куди рухається. Цього разу це масштабна мобілізація.   

Чим це може обернутися для України 

“Схоже, у них вже є план розгортання війни на два-три роки, який передбачає, що в росії буде кілька хвиль мобілізації. Відповідно, готуються декілька потужних валів гарматного м'яса, яким вони будуть нас засипати”, – говорить військовий аналітик, колишній командир взводу батальйону “Айдар” Євген Дикий.

За його словами, в кремлі сподіваються, що при затягуванні війни, рф нібито зможе пробити дірки в санкційному режимі та налагодити роботу свого оборонпрому. Зараз російський ВПК стоїть і абсолютно недієздатний без імпортних деталей, тобто гучно анонсованого імпортозаміщення не відбулось. Наразі в російській армії також гострий дефіцит артилерійських боєприпасів. 

“Отже, росіяни сподіваються здолати цю проблему через шпарини в санкціях, налагодивши постачання необхідних запчастин, аби поновити у рф повноцінне виробництво боєприпасів. Це дуже небажаний для України варіант. Тому що росія нас в такому разі хоче затягнути у війну на виснаження ресурсів. А фізичних ресурсів у них більше. Це очевидно”, – зауважує Євген Дикий.

Правда, слід розуміти, що, володіючи необмеженим людським ресурсом, росія має серйозні обмеження в частині його належного використання. Адже в рф досі не здатні належним чином навчити та спорядити військових, призваних ще під час осінньої часткової мобілізації.

“Для того, щоб 120-130 тисяч осіб, які отримали повістки, потрапили на фронт, потрібно два-три місяці, які витрачаються на проходження мобілізованими вишколу, їхнє довезення, розселення і так далі. Тож, для двохмільйонної маси знадобиться ще більше часу”, – пояснює Інформатору голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан. 

Тож навіть якщо росія зможе призвати два мільйони осіб, залишається питанням – чи має вона достатньо ресурсів для того, аби цю кількість забезпечити всім необхідним, якщо вже з’явилась інформація про закупівлю в Ірані касок та бронежилетів.

Втім, військовий аналітик Перо Черник запевняє: старого радянського мотлоху на складах російської армії – неймовірно величезна кількість.

“Нам не потрібно думати, хто і як буде їх взувати та споряджати. Кирзачів ще в Радянському Союзі вироблено мільйони пар, комплектів ватної форми на складах теж мільйони, автоматів Калашникова виготовили 100 млн одиниць, рушниць Мосіна – 37 млн, ручних протитанкових гранат класу РПГ-18 – півтора мільона, РПГ-7 – понад 9 млн, пістолетів Макарова – декілька мільйонів, кулеметів ДШК – понад мільйон. І ніхто не думає там про нормальний одяг, харчування чи озброєння. Автомат Калашнікова з двома ріжками патронів чи рушницю Мосіна, дві гранати та саперну лопатку МПЛ-50 – в зуби і в бій!”, – розповідає експерт Інформатору.

Так, погоджується він, якщо путіну для збереження власного режиму потрібно буде вбити 100, 200, 500 тисяч, а то і мільйон росіян, він їх вб’є не задумуючись. Але, каже Петро Черник, нас це не має хвилювати. “Нас має хвилювати одне – як перемолоти цю величезну людську масу, цей велетенський фарш. Для цього нам потрібна зброя, зброя і ще раз зброя. Їхній ресурс колосальний, але небезмежний. Перемелемо”, – не сумнівається експерт. 

З тим, що єдина адекватна відповідь на цей виклик українській армії – забезпечення її достатньою кількістю зброї, згодні усі. За словами Євгена Дикого, ця війна могла завершитись перемогою України ще минулого року. Але для цього влітку Україні мали надати на порядок більше ударних озброєнь. “На жаль, нам цього не дали абсолютно свідомо. І ми не змогли знищити весь тодішній контингент російської армії швидше, ніж його встигли поповнити мобіками”, – зауважує експерт. З іншого боку, каже він, ми самі в тому винуваті, бо якби останніх вісім років повноцінно готувались до цієї війни, не потрапили б в таку ситуацію. 

“У цій боротьбі ресурсів, звісно, західна зброя більш новітня, високоточна. Те, що нам передають, ми дуже швидко опановуємо і використовуємо. Відповідно, якщо ми вчасно отримаємо необхідну нам кількість озброєння і військової техніки, то перевага буде на нашому боці”, – впевнений Командувач Об'єднаних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв.   

Раніше Інформатор писав про те, що, на думку британського королівського адвоката Найса, Путін має постати перед судом в Україні.

Також ми повідомляли про те, що в армії рф готуються до мобілізації 17-річних.