Пішов сам чи змусили? Мустафа Найєм подав у відставку з посади голови Держвідновлення: що сталося

У понеділок, 10 червня, Мустафа Наєм подав у відставку. Він очолював Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Держвідновлення), утвореного на базі Укравтодору та підпорядкованого Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України. Причиною свого рішення чиновник назвав системні перешкоджання, які не дають подальшої можливості ефективно виконувати свої повноваження. 

Втім, розмови про те, що Мустафу Найєма хочуть звільнити, у кулуарах влади ходили давно. Найбільш вірогідною причиною відставки називали знищення російськими ракетами потужностей державного Центренерго, на які Кабмін виділяв кошти ще у 2023 році. Мова насамперед про Зміївську (24 березня) та Трипільську ТЕС (11 квітня 2024 року), про захист яких та готовність до обстрілів повідомляли у Держвідновлення. Проте ці дві потужні електростанції у Харківській та Київській областях не працюють та не можуть повернутися до роботи через руйнацію та знищене обладнання. 

Мустафа Найєм від 4 серпня 2021 року обіймав посаду заступника міністра інфраструктури. З 20 травня 2021 року посаду міністра обіймав Олександр Кубраков (з 1 грудня 2022 року - міністр розвитку громад, територій та інфраструктури як об'єднаного відомства - "Мінрозгрому") - той самий, якого 9 травня 2024 року звільнили з посади віце-прем'єра. 27 січня 2023 року Мустафу Найєма призначили головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яке підпорядковане міністерству. 

Тим часом в ЗМІ ходять активні чутки про конфлікт між Найємом та головою українського уряду Денисом Шмигалем. Начебто останньою краплею стала відмова прем'єра випустити голову агентства у відрядження в Берлін. Сам Найєм, хоча і сказав про тиск з боку влади, конкретних прізвищ не називав. Він додав, що заяву про звільнення подав добровільно. Найєм подякував команді та уряду за співробітництво, а також заявив, що за свою працю йому не соромно. Про подальші плани ексчиновник не повідомив. 

Агентство з відновлення опинилося в епіцентрі скандалу саме після знищення Трипільської ТЕС у Київській області 11 квітня 2024 року. Як зазначив український активіст Костянтин Ільченко, на його думку, голова наглядової ради "Центренерго" Андрій Гота саботував указ Президента України Володимира Зеленського про захист критичної інфраструктури та буцімто є фігурантом кримінальної справи за фактом саботажу. 

18 серпня 2023 року пресслужба ПАТ "Центренерго" розповіла про роботи з підготовки до опалювального сезону. Компанія заявила, що облаштовує захист об'єктів ТЕС від атак російської армії. Однак у повідомленні зазначалося, що цей захист розрахований лише на "падіння уламків ракет, не прямих атак БПЛА, та інших пошкоджень". При цьому підкреслювалося, що Трипільська ТЕС готова на 100% до таких ситуацій. Після руйнування електростанції у пресслужбі "Центренерго" знову наголосили, що їхній захист не був розрахований на прямі влучення ракет. Як повідомив Володимир Зеленський, на Трипільську ТЕС летіло 11 ракет, з яких 7 було збито ППО, а 4 потрапили у ціль. 

Трипільська ТЕС була найбільшим постачальником електроенергії для Київської, Житомирської, Черкаської областей. Вона повністю виведена з ладу. У "Центренерго" зауважили, що Росія прицільно б'є саме по тому обладнанню, яке відновлюється роками та "яке не заховаєш у бетон і мішки з піском". Втім, радник Центру стратегічних досліджень Костянтин Ільченко вказував ще у грудні 2023 року, що голова наглядової ради "Центренерго" Андрій Гота нібито лобіював інтереси приватних компаній для перемоги у тендерах на відновлення електростанцій, що призвело до втрат на 126 млн грн. Втім, підтверджень цієї інформації від правоохоронців наразі немає. Андрій Гота заявив, що без закриття неба над електростанцією необхідною кількістю ППО відновлювати її буде марно. 

Повідомлялося, що у 2023 році Кабмін України виділив 9,7 млрд грн на захист паливно-енергетичної інфраструктури. У тому числі на Трипільську ТЕС. Захистом енергетичних об'єктів критичної інфраструктури займається у тому числі очолюване Мустафою Найємом Держвідновлення. Однак він заперечує участь Агентства у захисті об'єктів "Центренерго". Він зазначив, що Держагентство захищає лише частину енергетичних об'єктів розподільчої мережі, але далеко не всі. Фахівці працюють над захистом 22 розподільчих підстанцій "Укренерго" від дронів та ракет. Також він наголосив, що захищені об'єкти "Укренерго" суттєво не постраждали. А будівництво споруд третього рівня захисту недофінансоване.

«Що стосується об'єктів "Центренерго", Агентство відновлення не було долучене до їх захисту, у тому числі Трипільської ТЕС. При цьому слід зауважити, що Трипільська ТЕС - це дуже великий об'єкт, захистити його повністю лише захисними інженерними спорудами без застосування відповідними засобами ППО, думаю, неможливо», -висловив думку Найєм.

Втім, якби не було звинувачень Мустафи Найєма та Агентства з відновлення у тому, що сталося з Трипільською та Зміївською ТЕС, то йому не довелося б виправдовуватися. Вірогідно, і всередині владної вертикалі підозрюють, що у недостатньому захисті електростанцій була частина провини Держвідновлення під керівництвом Мустафи Найєма та Мінрозгрому Олександра Кубракова.

Зазвичай подібні коментарі, як ті, що опубліковані Найємом, дають коли відчувають критику або тиск. Водночас Найєм вважає, що будівництво споруд третього рівня захисту (які витримали б ракетні атаки) - це перш за все турбота власників електростанцій ("Центренерго", "ДТЕК" та інші), яким сприяє Кабмін у будівництві захисних споруд. У підтвердження версії про тиск на Найєма з боку інших представників влади були його слова про те, що Держвідновлення багато чого зробило та готове про свої здобутки відкрито прозвітувати перед Верховною Радою. Також відомо, що народний депутат Андрій Одарченко пропонував Найєму хабар у сумі близько 50 тис. доларів за виділення коштів на ремонт університету, але останній його "здав" правоохоронцям. 

Мустафа Найєм та Сергій Лещенко в українській політиці

Мустафа Найєм та його давній соратник Сергій Лещенко входять до специфічної групи в українській владі. Обидва починали свій шлях як відомі антикорупційні журналісти, а у 2014 році стали депутатами Верховної Ради України від Блоку Петра Порошенка, завдяки позитивному іміджу яких партія тодішнього президента отримала більше голосів.

Журналісти-розслідувачі виявилися дуже незручними, тому стали внутрішньою опозицією у фракції, а згодом увійшли до партії "ДемАльянс", яка опонувала БПП, хоч пізніше партію і залишили. На президентських виборах 2019 року обидва підтримали Володимира Зеленського. А от після приходу "слуг народу" до влади, кар'єри Лещенка та Найєма різко пішли вгору. 

Улітку 2019 року повноваження Найєма та Лещенка, як народних депутатів України, закінчилися. З 2019 по 2021 рік Мустафа Найєм працював заступником генерального директора державного концерну "Укроборонпром", потім потрапив на роботу до Мінінфраструктури, а звідти - у Держвідновлення. А Сергій Лещенко, якого пророчили у 2019 році на посаду прессекретаря Володимира Зеленського, наприкінці 2019 року увійшов до складу наглядової ради "Укрзалізниці", через що неодноразово потрапляв у скандали та дивував журналістів своїми зарплатами, а крім того встигав вести передачі на телеканалах та виступати в якості діджея на вечірках. 

Конфлікт Найєма зі Шмигалем

Нагадаємо, що раніше у відставку відправили міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Вони з Найємом вважалися близькими та працювали в одній команді. Водночас багато ЗМІ, в тому числі й міжнародних, написали про те, що вже ексочільника Агентства з відновлення не випустили в Берлін у відрядження. Причому це відрядження було присвячене відвідуванню конференції з цього самого відновлення. Кажуть, що розпорядження не випускати Найєма віддав особисто Шмигаль. А на наступний день після цього Мустафа написав заяву про звільнення та розповів про тиск, з яким його команда стикається з минулого року. 

А днями стало відомо, що адвокат об'єднання "Міллер" Олексій Носов пропонував хабар у 200 тис. дол. детективам НАБУ та прокурорам САП. Згідно із повідомленням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, адвокат намагався вплинути на них з метою передачі справи його клієнта іншому органу досудового розслідування. Ця справа стосується заволодіння електричною енергією ПрАТ "НЕК "Укренерго" та легалізації отриманих коштів на суму 716 мільйонів гривень. Адвокат був співробітником столичного юридичного об'єднання "Міллер", яке заснував Масі Найєм - брат Мустафи Найєма. Після інциденту правоохоронці застосували до Носова запобіжний захід. У Компанії "Міллер" заявили, що розривають відносини з Носовим та сприятимуть розслідуванню.