Мінімалка зросте на 10,4%, а зарплати військових знову не підвищать - деталі проєкту кошторису.
Уряд 15 вересня вніс до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік, який передбачає підвищення мінімальної зарплати до 9 546 гривень і водночас не гарантує реального зростання виплат військовим. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши перші деталі документа. Народний депутат зазначив, що видатки на Офіс Президента зросли на 22,2%, тоді як мінімалка підвищується лише на 10,4%. Найбільше занепокоєння викликає фінансування армії - за словами Железняка, грошового забезпечення для реального підвищення зарплат військових у бюджеті знову не заклали. Це вже п'ятий рік поспіль, коли уряд не передбачає такого підвищення
Ярослав Железняк звернув увагу на запланований у бюджеті-2027 курс гривні:
Народний депутат Ярослав Железняк опублікував у своїх соцмережах перші дані з тексту проєкту бюджету, який Кабінет Міністрів має подати до парламенту саме 15 вересня. За його підрахунками, прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2027 року становитиме 3 559 гривень на місяць, що на 10,9% більше за поточний показник.
Депутат нагадав, що суддів прибрали з категорії "заморожених" виплат ще у червні, коли Рада ухвалила закон №4905-IX. Тепер оклад судді рахується від повного прожиткового мінімуму, через що видатки Державної судової адміністрації зросли на 8,5 млрд грн, або на 35,1%.
За його даними, на Програму утримання Збройних сил на 2027 рік передбачено 1,02 трлн грн грошового забезпечення - формально на 173,5 млрд грн, або на 20,5%, більше за поточний бюджет. Проте, за оцінкою нардепа, у 2026 році на цю статтю не вистачає близько 100-190 млрд грн, тому фактично сума на зарплати військових залишиться на рівні цього року.
"Так точно не має бути - тому мій пріоритет номер один в цьому бюджетному процесі це якраз реальне збільшення зарплат для тих, хто нас захищає. А не оборонців кол-центрів", - зазначив Ярослав Железняк.
При цьому інші структури отримають суттєве підвищення: Держбюро розслідувань - на 19,9%, прокурори - на 12,2%, фонд оплати праці судів - на 44%, а загальний фонд оплати праці держбюджету - на 18,2%.
Дотація Пенсійному фонду у проєкті бюджету становить 290 млрд грн, що на 41,5 млрд грн, або 16,5%, більше за поточний рік - це найбільша частка приросту видатків Мінсоцполітики. Видатки на житлові субсидії та пільги залишаються без змін - 42 млрд грн.
Железняк звернув увагу, що відсотка індексації пенсій у тексті бюджету немає - традиційно формулювання лишається "у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів". Це означає, що конкретний розмір підвищення пенсій із березня уряд оголосить окремим рішенням.
Щодо фінансування виборів, у бюджеті ЦВК на 2027 рік коштів на проведення виборчих кампаній не передбачено. Норма повторюється з минулих років: Кабмін разом із ЦВК мають подати пропозиції щодо змін до бюджету на підготовку виборів лише після припинення чи скасування воєнного стану. Сама ЦВК на "керівництво та управління" отримає 365,1 млн грн, що на 32,7% більше за поточний рік.
Фінансування телемарафону в проєкті бюджету збережене, хоча програма переходить з Міністерства культури під Кабінет Міністрів - 1,6 мільярда гривень, що на 4% більше. Програма "Тисячовесна" отримає ще 1,4 мільярда гривень і сягне 5,4 мільярда.
Серед нових статей - механізм, за яким у разі підвищення ПДВ та/або акцизу на пальне у 2027 році додаткові надходження підуть у спецфонд на підтримку бізнесу. Самих ставок податків у бюджеті немає - це передбачено лише "у разі набрання чинності" відповідними змінами до Податкового кодексу. Водночас видатки під ці умови вже закладені: Міністерство економіки отримує нову програму "Підтримка суб'єктів господарювання" на 58,7 млрд грн - найбільшу нову програму всього бюджету, а також 8,3 млрд грн на підтримку компаній з ліцензією на торгівлю пальним.
Раніше Інформатор повідомляв, що Ярослав Железняк пояснив, чому виборів восени не буде - за його словами, головна причина в тому, що війна не завершиться, а на організацію легітимного голосування потрібно щонайменше пів року. Також ми писали, що нардеп розкритикував ідею уряду підвищити податки з посилок, скасувавши пільгу для відправлень дешевше 150 євро, - на його думку, це може призвести до колапсу митної системи вже у 2027 році.