Очільники Укрпошти, Укренерго та інших держпідприємств не подають декларації: чи законно це
Українці не можуть дізнатися про мільйонні доходи топ-керівників державних підприємств. Спеціалісти НАЗК та адвокати пояснили, чому так відбувається
Гендиректор Укрпошти Ігор Смілянський не публікує свою декларацію про доходи. Це призводить до спекуляцій щодо його зарплати. Інформатор надіслав запит у НАЗК, щоб дізнатися, кому з керівників держкомпаній та на якій підставі можна приховувати свої доходи: тут і Укренерго, і Укрзалізниці й інші.
Ми звернули увагу, що керівник Укрпошти подавав публічні декларації, які опубліковані у реєстрах, за 2016 і 2017 рік. Потім чомусь перестав. Через це гуляє міф, породжений депутатами від "Європейської солідарності" Ніною Южаніною, Олексієм Гончаренком, Іриною Геращенко, буцім-то Смілянський заробляє по 24 млн грн на рік. Скільки насправді - читайте тут.
Щоб знайти відповідь, ми звернулися до Міністерства фінансів та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке відповідає за реєстр декларацій. Керівниця управління комунікацій та інформполітики НАЗК Олена Конопля нам повідомила, що згідно з законом "Про запобігання корупції", до суб'єктів декларування належить посадові особи юридичних осіб публічного права.
Подання декларацій держслужбовцями і керівниками держпідприємств регламентується цим законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 (Порядок 252/23). Також НАЗК спеціально підготувало Роз’яснення щодо фінансової доброчесності, які відправило нас читати у своїй відповіді.
У Роз'ясненнях вказано, що згідно з положеннями Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 167 і ч. 2 ст. 169) державні та комунальні підприємства, навчальні заклади, спільні комунальні підприємства належать саме до юридичних осіб публічного права, безвідносно до мети їхньої діяльності. Проте там же зазначено, що держава може створити як юрособи (компанії, заклади) публічного права, так і приватного. І це залежить від способу їх створення.
У цих питаннях НАЗК посилається лише на трактування Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який визначає "урядові" та "неурядові" організації. На думку ЄСПЛ, юрособа є "неурядовою організацією", якщо вона керується в основному цивільним законодавством ("company law"), не користується у своїй діяльності повноваженнями, що виходять за межі тих, які надаються загальним приватним правом ("ordinary law"), і підпадає під юрисдикцію загальних, а не адміністративних судів.
І у тих заснованих державою організаціях, які не вважаються суб'єктами публічного права, посадовці, на думку НАЗК, не мають подавати загальнодоступні громадянам декларації про свої доходи. Втім, під публічне право мають підпадати ті створені державою організації, які важливі для інтересів та потреб великої кількості громадян (енергетика, транспорт, ЖКГ, гірничодобувна галузь тощо + монополісти + якщо держава впливає на фінанси організації + держава має високий рівень контролю над організацією). Проте не обов'язково публічній компанії притаманні всі ці ознаки.
Адвокат Опанас Карлін та юрист Руслан Радченко вказують на те, що співробітники компаній - суб'єктів публічного права - мають щорічно подавати загальнодоступні декларації, у випадку несвоєчасного подання без поважних причин або умисного неподання декларації такі особи може бути притягнена до адміністративної або кримінальної відповідальності.
А те, чи є державна компанія суб'єктом публічного чи приватного права, залежить від того, як це прописано у документах цієї компанії. У суб'єктів приватного права (якщо вони є акціонерними товариствами) створюється незалежна наглядова рада, де можуть бути іноземні громадяни, яка керує компанією та обирає очільника і може його звільняти. Наглядова рада не підпорядковується державі, хоча у ній є її представники.
Укрпошта стала суб'єктом приватного права після того, як міністр інфраструктури Володимир Омелян у часи президентства Петра Порошенко затвердив своїм наказом новий статут Укрпошти. Якраз це трапилося у 2018 році, за який Смілянський вже не подавав декларацію. Саме на цей документ посилаються в Укрпошті, коли відмовляються надати громадянам інформацію про виплати керівництву. Акціонерним товариством Укрпошта стала дещо раніше, але тоді діяли ще за публічним правом.
Створені державою Ощадбанк та Укрзалізниця вважають себе суб'єктами приватного права (це написано у їхніх статутах), хоча Укрзалізниця - з 2023 року (а з 2015 року до посадовців УЗ діяли антикорупційні застереження, є вироки судів за недостовірне декларування), але не всіх колишніх керівників УЗ декларації є у реєстрі. Також не є суб'єктом публічного права ПриватБанк, який раніше не був державним.
Державний Енергоатом з моменту створення до 2023 року (зміни у статут) позиціонував себе як суб'єкт публічного права. А потім перейшов на приватне право. Втім, президент Енергоатому Петро Котін про всяк випадок все одно подає декларацію у реєстр.
Нафтогаз України до 2022 року у статуті позиціонував себе як суб'єкт приватного права (НАЗК з цим погоджувалося). Але потім цю норму прибрали, відповідно у НАЗК заявили про необхідність декларування та антикорупційні обмеження і зобов'язання для співробітників Нафтогазу.
"НАЗК розробляє свої власні (додаткові) ознаки юридичних осіб публічного права, які засновані на чомусь (на думку НАЗК) набагато кращому й більш гідному довіри, ніж закон — практиці ЄСПЛ. На відміну від застарілих норм закону, критерії НАЗК є доволі мінливими. Без будь-яких законодавчих змін критерії НАЗК стрімко оновлюються. У 2016 році наводилися лише окремі ознаки юридичних осіб публічного права, у 2019-му запровадили перші критерії (діяли до лютого 2020 року), а з 13 листопада 2023 року маємо принципово інші (сучасні)", - зазначають юристи та вказують на цілковиту невідповідність декількох справ ЄСПЛ для визначення критеріїв державних компаній приватного права у НАЗК.
Водночас, у НАЗК наголошують, що декларації, які подаються публічними службовцями та доступні для перегляду всіма громадянами, не є тотожними з податковими деклараціями. Тобто і Смілянський й топменеджери держпідприємств "приватного права", можливо (але не точно), подають звичайні декларації до ДПС, але за їхню невідповідність або несвоєчасне подання не передбачено суворої відповідальності. А звичайні податкові декларації не оприлюднюються. Цікаво, що декларації у ДПС не подають громадяни, доходи яких складають виключно виплати від податкових агентів, та які не мають інших доходів, що підлягають декларуванню (це у т.ч. Укрпошта).
Як ми переконалися з попередніх запитів, у Мінінфраструктури не знають, скільки коштів виплачується керівнику заснованої цим міністерством Укрпошти (але це знає наглядова рада компанії, яка призначає зарплату для керівників). А у самих державних компаніях таку інформацію можуть приховувати та не відповідати прямо на запити громадян і депутатів - посилатися на комерційну чи службову таємницю.
До останніх скандалів з зарплатою гендиректора Укрпошти можна згадати минулорічні скандали з зарплатою і преміями екс-керівника Укренерго Володимира Кудрицького, точний розмір яких теж ніхто не дізнався, а посадовець свої декларації подавав лише у податкову, а не у НАЗК. Також останніми днями країна дізналася про роботу керівника Київської школи економіки (KSE) Тимофія Милованова у наглядових радах Укроборонпрому та Енергоатому.
Віктор Ожогін з 2014 року захищає Україну
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Гендиректор Укрпошти назвав народну депутатку безсовісною через пости в Telegram
- Ексміністр Кулеба заробив майже 1,4 млн грн на своїх книгах - що ще у декларації дипломата
- Tesla за 49000 грн, 4 будинки, 3 квартири: директорка ліцею з Дніпра здивувала декларацією
- Депутат з Дніпра Гуфман оселився у Словаччині та заробив 3,5 млн грн - декларація
- Гендиректор Укрпошти закликав арештувати нардепа Гончаренка: все через гроші
