ТОПТЕМИ:

09:56, 27 вересня

Очільник НБУ розповів, чи дійсно МВФ наполягав на послаблені гривні для підтримки бюджету

На думку Андрія Пишного, курс гривні повинен виконати функцію поглинача шоків, які формуються внаслідок внутрішніх та зовнішніх факторів

Ольга Палій Редактор

На початку вересня відбулася зустріч МВФ за участю Мінфіну та Нацбанку, яка була досить складною. Як писали ЗМІ з посиланням на учасників зустрічі, представники Фонду наполягали на підвищенні податків та девальвації гривні. Про те, що буде далі з національною валютою, розповів очільник НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю для Forbes, опублікованому 27 вересня.

“Мандат національного банку – це цінова стабільність, фінансова стабільність, підтримка політики уряду. Саме в такому порядку. Курс гривні визначає не МВФ чи уряд . Це наша відповідальність у повній мірі”, - сказав Андрій Пишний.

Він нагадав, що Нацбанк майже рік тому ухвалив рішення про відмову від фіксованого курсу і перехід до керованої гнучкості. НБУ це робив з повним розуміння того, що курс повинен виконати функцію поглинача шоків, які формуються внаслідок внутрішніх та зовнішніх факторів.

“Але якщо він із поглинача шоків перетворюється на їх генератора, це може нівелювати усі наші досягнення за ці два роки. Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні поступово повертатися до усіх економічних агентів: і бізнесу, і уряду, і населення”, - сказав Андрій Пишний.

На його думку, девальвація робить суттєвий внесок в процеси повʼязані із інфляційною динамікою. Двознача інфляція суттєво впливає на привабливість гривневих активів. Це один із стратегічних пріоритетів НБУ. Це важливо для функціонування ринку внутрішнього боргу, який зокрема цього року має відіграти вирішальну роль у покритті бюджетного дефіциту. Привабливість гривневих активів повинна також стимулювати українське населення тримати свої заощадження в гривні і вони мають бути захищеними від інфляції.

Пишний наголосив, що з моменту запровадження керованої гнучкості обсяг операцій без участі НБУ зріс втричі, а в деякі місяці – в чотири рази. НБУ прибрав явище множинності курсів. Зараз спред між офіційним та роздрібним курсом складає 0,3%. Минулоріч було 10-12%, у 2022-му було навіть 20-25%. Це знову ж про скорочення зони невизначеності.

Підвищення податків в Україні

Верховна рада під час голосування 3 вересня провалила голосування за законопроєкт №11416-д про збільшення податків на 30 мільярдів гривень у першому читанні. За ухвалення документа проголосували усього 224 народних депутатів. Як повідомляло видання Bloomberg, співробітники місії МВФ чинитимуть тиск на Україну, щоб вона продовжила кроки для отримання фінансової підтримки. Результатом роботи місії у Києві, яка розпочалася 4 вересня, може стати виділення Україні 1,1 мільярда доларів, якщо співробітники фонду визначать, що Україна досягає цільових показників програми та має достатньо коштів та можливостей для задоволення своїх фінансових потреб. Проте, як Національний банк України не хоче, щоб гривня послабшала ще більше. Валюта вже втратила понад 10% з жовтня, коли скасували фіксований обмінний курс, запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії. Цей крок поставить під сумнів здатність центрального банку підтримувати цінову стабільність. Підвищення податків також завдасть політичних збитків, оскільки населення бореться з наслідками війни з Росією. Фінанси уряду України підтримали приблизно 122 мільярди доларів міжнародної допомоги від США, Європейського Союзу та інших союзників, а також МВФ. Але згідно з останніми оцінками прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, країна стикається з бюджетним дефіцитом у розмірі 15 мільярдів доларів наступного року, який ще не був покритий фінансовими зобов'язаннями донорів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

19:54

Росія виробляє сотні Шахедів на тиждень та намагається додати у дрони штучний інтелект - The Guardian