"Не питайте Україну, коли закінчиться війна, а запитайте себе, чому путін може це продовжувати" — ключове з візиту Зеленського в Мюнхен
Лідери понад 50 країн на безпековій конференції в Мюнхені обговорюють виклики, які постали перед світом через російсько-українську війну та передвиборчу кризу у Сполучених Штатах
Лідери понад 50 країн на безпековій конференції в Мюнхені обговорюють виклики, які постали перед світом через російсько-українську війну та передвиборчу кризу у Сполучених Штатах
На конференцію з безпеки у Мюнхені прибули делегації з усього світу, аби обговорити найбільші виклики, з якими зіткнувся світ. Президент Володимир Зеленський закликав союзників активізувати зусилля на підтримку України та перестати боятися падіння режиму путіна. На полях саміту точилися розмови про кризову ситуацію на фронті, яка виникла через штучне обмеження потоку озброєння із Заходу. Європейські політики дійшли висновку про необхідність переорієнтації на власні сили в час, коли дієвість статті 5 НАТО під загрозою.
Мюнхен-2024
Мюнхенська конференція безпеки, яка проходила в Німеччині з 16 по 18 лютого, була знаковою. Її тлом стали скандальні заяви експретендента Дональда Трампа, що поставили під сумнів 5 статтю НАТО, вбивство російського опозиціонера Олексія Навального, блокування допомоги України в нижній палаті Конгресу та відступ з Авдіївки.
Конференція в Мюнхені, як і економічний форум у Давосі, є місцем для обговорення. Лідери країн з усього світу приїжджають сюди, аби висловитися щодо важливих викликів сучасності й дати свою оцінку ситуації. Рішення, які обговорювалися в Мюнхені, починають втілювати в життя мало не одразу після повернення політиків додому.
У рамках візиту української делегації напередодні відбулося підписання двосторонніх договорів про гарантії безпеки з Францією та Німеччиною. Пізніше президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єрами Данії, Нідерландів, президентом Азербайджану Ільхамом Алієвім, новообраним президентом Фінляндії Александром Саабом, віцепрезиденткою США Камілою Харіс, двопартійною делегацією Конгресу та багатьма іншими знаковими персонами. А міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомляє, що зустрічався зі своїм китайським візаві Ван Ї на полях саміту.
Ключове з промови Зеленського в Мюнхені
Президент Зеленський виступив на одній із панелей конференції й зробив декілька важливих заяв. Промова була сконцентрована на п’яти ключових меседжах:
- Захід повинен активізувати зусилля, адже агресори не будуть давати час на підготовку;
- Щоб не допустити повторення катастрофи, режим путіна потрібно повалити;
- Потрібно закрити всі «дірки» в санкційній політиці;
- Захід має бути об’єднаним перед викликами сьогодення;
- На саміті миру у Швейцарії світ повинен змусити агресора виконувати статут ООН.
Київ вважає, що Захід не повинен погоджуватися на принизливе перемир'я на умовах кремля. Крім того, досі є незадіяні можливості впливати на москву.
«Будь ласка, не питайте Україну, коли закінчиться війна. Питайте в себе, чому путін досі здатний її продовжувати», — закликає президент.
Зеленський заявив, що єдині переваги путінської росії ґрунтуються на цілковитій зневазі до людського життя. Він каже, що повернення до міжнародної стабільності можливе лише тоді, коли злочинний режим впаде.
«Не варто боятися, що путін програє. Путін — це загроза для всіх вільних народів… І так, буквально вчора він намагався надіслати нам усім чіткий сигнал, коли відкрилася Мюнхенська конференція з безпеки: путін убив іще одного лідера опозиції. Тому, будь ласка, не варто боятися, що путін програє і його режим впаде. Натомість працюймо разом, щоб зруйнувати те, за що він виступає. Це його доля — програти, а не доля світового порядку, заснованого на правилах, — зникнути», — закликає Зеленський.
Він також подякував західним партнерам за доброзичливе ставлення до українців, але закликав сприяти їхньому поверненню на Батьківщину. Президент вважає, що це станеться, якщо вдасться гарантувати безпеку з повітря.
«Ми знаємо точно — усі ми: за наявності достатньої кількості «петріотів» та деяких інших західних систем ППО можна збити будь-які російські ракети. І якщо систем ППО в Україні буде достатньо, ми зможемо повернути додому мільйони українців, мільйони наших людей, мільйони наших біженців», — сказав Зеленський.
Розмови на полях саміту
Пізніше, відповідаючи на питання журналістів, український президент зазначив, що Захід зацікавлений надати Києву все необхідне для перемоги, адже країни ЄС не готові до подібної війни, а путін не має наміру зупинятися лише в Україні. Зеленський каже, що говорив про це на зустрічі з Олафом Шольцом та Емануелем Макроном.
«Я сказав їм (лідерам Франції та Німеччини — ред.) дуже чітко й дуже чесно: якщо ви пам’ятаєте, що відбувалось в Україні у 2014 році, наші люди не були готові до війни, до швидкої окупації Криму й частини Донбасу. А потім, протягом майже восьми років, люди почали ставати готовими до такої агресії. І я вважаю — дай Бог, у нас не буде нових нападів на вас із боку росії… Тому що в Європі немає сьогодні жодної країни, яка була б готовою до вторгнення. Не тому що ми є сильнішими чи кращими — ми всі однакові. А тому, що в нас (українців — ред.) були всі ці роки», — каже Зеленський.
Далеко не всі були питання журналістів були зручними для української влади. Зокрема торкнулися проблем мобілізації. Зеленський сказав, що це «складне питання» і що головне, аби вона відбувалася «справедливо». А ще український президент коментуючи затримку з американською допомогою, вкотре запросив Трампа до України, висловивши готовність відвідати з ним передову, щоб фаворит републіканців сам побачив ситуацію «на землі».
Німецький Der Spiegel зазначає, що Зеленський намагався подолати скептицизм союзників щодо того, що Україна може вистояти в конфлікті з росією, але «його розпач не можна не помітити». За зачиненими дверима делегати обговорювали справжні масштаби катастрофічної ситуації, у якій зараз перебувають українські війська через, за словами Зеленського, «штучний дефіцит зброї» та «самоослаблення» Заходу. У готелі поряд із місцем проведення безпекової конференції зібралися керівники спецслужб багатьох західних країн, які розмірковували «чи не варто Києву повністю змінити стратегію конфлікту» — перейти в глуху оборону, оскільки стан справ із боєприпасами навряд зміниться до кінця року. Українська делегація, пише Der Spiegel, намагалася довести, що Заходу занадто рано здаватися.
«Європа повертається»
Україні потрібні швидкі кроки із забезпеченням озброєння та боєприпасів, які дали б можливість ефективно протистояти ворогу. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба каже, що рух уперед є і він «з якихось питань обережніший, з якихось — більший».
«Найважливіший висновок вчорашнього дня сформую таким чином — «Європа повертається». Ми бачимо, що ухвалені стратегічні рішення щодо нарощення виробництва озброєнь, щодо спрямування більшої кількості з Європи до України. Друге, що Європа усвідомила — режим путіна становить загрозу всій Європі. Це дуже важливо, бо із цього починається ухвалення важливих рішень», — каже міністр.
Як пише Der Spiegel, Кулеба в приватних розмовах повідомляв, що попросив американців про ракети далекого радіусу дії ATACMS, щоб вразити російські позиції за лінією фронту та відрізати їх від шляхів постачання. Питання з німецькими Taurus теж неодноразово підіймалося, канцлер Шольц досі стояв цьому на заваді, але тепер він не такий категоричний. Є зрушення в питанні використання заморожених активів рф на користь України. А ще європейські політики відчутно рішучіші.
На полях саміту президент Чехії Петер Павел повідомив, що «знайшов» і вже закупив для ЗСУ 800 тисяч артснарядів. За його словами, Прага готова поставити їх найближчим часом, але потребує від союзників фінансової підтримки для транспортування.
«Наразі ми знайшли півмільйона снарядів калібру 155 мм, і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які ми зможемо переправити в Україну за кілька тижнів, якщо знайдемо фінансування на це. Ми звернемося за цією допомогою до партнерів у США, Німеччині, Швеції тощо», — зазначає Павел.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен сказала, що Європа сама повинна нести відповідальність за свою безпеку, а не дивитися на те, що відбувається в США. Вона каже, що все ще є куди рухатися.
«Україна в нас просить боєприпаси й артилерію зараз. Ми, Данія, вирішили передати Україні всю свою артилерію. Тому вибачте, друзі, у Європі є військове обладнання, це питання не лише виробництва. У нас є зброя, боєприпаси, системи ППО, які ми поки що не використовуємо. Їх треба передати Україні», — заявила Метте Фредеріксен.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який вважається одним із головних претендентів на посаду генерального секретаря НАТО, закликав колег брати ініціативу у свої руки. За його словами, безпека Європи не може бути під ударом кожного разу, коли в Сполучених Штатах відбуваються вибори.
«Нам слід припинити стогнати, скиглити та лаяти Трампа. Це залежить від американців. Я не американець, я не можу голосувати в США. Ми повинні працювати, хто б там не був на танцполі», — сказав Рютте.
Такі настрої європейських політиків стають мейнстримними і це хороший знак для України. Залишається сподіватися, що ці заяви підштовхнуть Конгрес до ухвалення рішення про виділення допомоги.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.