Не панорама, а імперський наратив - Чубаров відреагував на удар по музею в Севастополі
Голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що музей Оборона Севастополя є пам'ятником колоніальної пам'яті, що приховує трагедію кримськотатарського народу
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав не шкодувати за севастопольською панорамою, яку знищив удар українського дрона по будівлі музею. На його думку, жаль за знищеним об'єктом - це прояв тієї самої рабської психології, яку роками вбивала в суспільну свідомість спочатку Російська, а потім Радянська імперія. Натомість він нагадав про справжню ціну героїзму Кримської війни, яку заплатили не солдати Миколи І, а кримські татари - корінний народ півострова.
Свою позицію Чубаров виклав у Telegram-каналі у відповідь на хвилю скорботи в частині українського сегменту соцмереж. У ніч на 10 червня панорама "Оборона Севастополя 1854-1855 рр." художника Франца Рубо, за словами призначеного Росією губернатора Михайла Розвожаєва, була "практично знищена" в результаті атаки українського безпілотника. Пожежа знищила відновлену у радянські роки копію твору Рубо, проте її оригінальні фрагменти не постраждали.
Чубаров звернув увагу на саму природу цієї будівлі. За його словами, панорама створена на початку ХХ століття за ініціативою, яку підтримав Микола ІІ, - щоб увічнити "героїзм" імперії. Проте у цьому "героїчному" наративі не знайшлося місця для трагедії кримськотатарського народу. Голова Меджлісу нагадав: після поразки у Кримській війні Російська імперія поклала провину за неї саме на кримських татар - і жорстоко їх покарала.
"Вже у 1856-1860 роках у результаті цілеспрямованої репресивної політики з Криму були витіснені сотні тисяч кримських татар. За російськими даними того часу - близько 200 тисяч, за оцінками дослідників країн тогочасної антиросійської коаліції - від 300 до 500 тисяч корінних жителів Криму були викинуті за межі півострова і змушені селитися на землях Османської імперії. Хіба це не наша справжня історія?", - заявив Чубаров.
Він поставив пряме запитання тим, хто оплакує панораму: чи замислювалися вони про мету тієї війни та про те, чим вона обернулася для народу, на землі якого точилися найжорстокіші бої? На думку Чубарова, хтось із скорботників навіть не знає, що поразку у Кримській війні Росія переклала на кримських татар. Той факт, що в "героїчному" наративі панорами не знайшлося місця для цієї трагедії, він вважає принциповим.
"Історія - це не ефектні панорами, створені для того, щоб приховати скоєні злочини. Тому не плачте за панорамою "Оборона Севастополя". Український дрон своїм попаданням допомагає нам видавити з себе рабську психологію, вбиту у свідомість спочатку російською, а потім радянською імперською пропагандою. Не чиніть опір власному внутрішньому очищенню", - додав він.
Що стоїть за кримськотатарською трагедією Кримської війни
З 1441 по 1783 рік на кримській землі існувало Кримське ханство. Після анексії Криму Російською імперією влада розпочала систематичну колонізацію краю, що змушувало корінних мешканців продавати житло за безцінь і шукати кращого життя на турецьких землях. Така відверто колоніальна політика спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар.
Виселення після Кримської війни стало кульмінацією цього процесу. Кримські татари стали меншиною на власній землі: якщо у 1783 році вони становили 98% населення Криму, то вже наприкінці ХІХ століття їхня кількість скоротилася до 34%. Надалі репресії повторювалися хвилями - аж до масової депортації 1944 року, яку Верховна Рада України визнала геноцидом кримськотатарського народу.
Чому не варто радіти і чому не варто скорботи - думка експерта
Позиція Чубарова принципово відрізняється від деяких інших реакцій в Україні. Зокрема, блогер та журналіст Олексій Копитько пояснив, чому пожежа в панорамі є трагедією і не є приводом для зловтіхи. Він наголошує: панорама, Херсонес, Бахчисарай, музей Лесі в Ялті, музей Айвазовського у Феодосії, музеї Керчі - це тимчасово захоплені українські музеї, а не "російські". У них зберігаються оригінальні речі, які є частиною українського культурного спадку - і те, що окупанти подають їх у викривленій формі, не робить ці предмети менш цінними. Знищення одних українських музеїв не може бути приводом для радості, коли горять інші - просто менш близькі комусь за духом.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
