Аналітик Олексій Копитько пояснив логіку дій Москви після ударів по Києву, пуску балістичної ракети та прийняття закону про армію за кордоном
Росія переходить до нової фази публічного залякування - і робить це саме тоді, коли її найгучніші ракетні програми дають збої. Аналіз подій кінця травня показує, що удар по Києву в ніч на 24 травня вписується у ширший кремлівський сценарій тиску - через Білорусь, Балтику і словесну агресію голови МЗС Росії Сергія Лаврова.
Про це пише військовий оглядач Олексій Копитько. За його словами, всі ці кроки мають спільний знаменник: Москва намагається компенсувати реальні провали показним шумом.
25 травня набрав чинності закон РФ про застосування армії за кордоном - для "захисту росіян", а де їх захищати, Кремль може визначити на власний розсуд у будь-який момент. Очевидними мішенями Копитко вважає країни Балтії - особливо Латвію - а також Вірменію, Грузію, Казахстан і Фінляндію. Цей закон є, на його думку, головною подією 25 травня, хоча медіапростір того дня забили погрози Лаврова про "системні удари" по Києву.
Після параду 9 травня Росія офіційно заявила: ударів по центру Києва не буде, бо "все пройшло рівно". Однак за два тижні ракети впали саме в центр - 24 травня Росія вдарила по історичному Подолу, майже повністю знищила Національний музей "Чорнобиль", а також пошкодила заповідник "Стародавній Київ".
"Фактом є те, що за підсумками параду 9 травня Росія на офіційному рівні (Ушаков та інші) заявила: жодних ударів по центру Києва не буде, бо все пройшло "ровно". Проте таким самим фактом є, що 23/24 травня росіяни вдарили саме по центру Києва! І вони точно не ставили за мету вибивання вікон у Національному художньому музеї України. Цікаво, куди вони цілилися", - іронічно поцікавився експерт.
Копитько впевнений: цілилися не у музей, а в Офіс президента і Верховну Раду. Росіяни самі себе розкрили, заявивши потім, що "там тільки охорона і прибиральниці".
Ще одна ланка в ланцюжку - ракетна програма. 12 травня Кремль розігнав інформацію про "успішний" пуск міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат". Її розробляють уже 15 років на заміну радянській "Воєводі".
Однак, за оцінкою Копитька, подача події виглядала безглуздо: без походу в центр управління обороною, без генеральської свити, без міністра оборони - на рівні обговорення проблем ЖКХ у провінції. Обмеження на польоти над Камчаткою вказували на "вікно" для випробувань 6-10 травня. Але інформація пішла лише 12 травня і без пафосу - з чого випливає, що пуск пройшов погано, і про це знають США та Китай.
Схожа картина з "Орешником". Копитько стверджує, що 23-24 травня відбувся щонайменше один удар цією ракетою - вона влучила в гаражі у Білій Церкві. Його версія: цілилися не туди. Або по Києву, або під час зміни цілі щось пішло не так - і навіть по Білій Церкві не влучили. Два небездоганних пуски найстрашніших ракет Кремля - це катастрофа для репутації "небезпечного злодія". Саме тому у хід пішли "оральні таланти Лаврова".
Паралельно відбулися ядерні навчання з Лукашенком: перше повідомлення про них з'явилося з боку Білорусі 18 травня. Москва оголосила про них 19 травня, підкресливши склад учасників - РВСН, сили Північного та Тихоокеанського флотів, частини Центрального і Ленінградського округів. Тобто формально - театри, що не мають відношення до України. Копитько звертає увагу: це принципова відмінність від навчань травня 2024 року, де акцент робився на Південному окрузі.
Якою є загальна картина до кінця весни - початку літа? Копитко виділяє чотири напрями тиску, які Путін може задіяти найближчими тижнями:
Аналітик підкреслює: тема атак дронів проти Балтії вже легалізована Кремлем, а нормативна база через закон від 25 травня вже готова. Два з трьох сценаріїв нагнетання безпосередньо не стосуються України.
Щодо термінів - з середини червня до середини липня будь-які яскраві дії Росії стануть "плювком у душу Трампу". Тому ідеальний для Путіна варіант - видати щось гучне в найближчі два тижні, потім перейти на рутинні провокації, а до серпня - знову нарощувати активність. Копитько радить кожній родині підготуватися до можливих перебоїв з електрикою, водою та каналізацією влітку - ліміт ракет є єдиним реальним обмежувачем для Кремля.
Окремо нагадаємо, що серед найважливіших ознак реальної підготовки Росії до тиску на Європу - законопроєкт у Держдумі, який дозволяє використовувати армію за кордоном для "захисту росіян". Саме цей документ набрав чинності 25 травня і, за оцінкою аналітиків, створює правову базу для втручання в сусідніх країнах. Путін полюбляє юридичні тонкощі - хоча кремлівський режим насправді нехтує законами: він збирав Радбез і Думу перед вторгненням до України та проводив референдуми під дулами автоматів.
Росія фактично поглинула Білорусь і перетворила її на інструмент своєї війни - такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни після закінчення ядерних навчань двох країн. ISW продовжує оцінювати, що Росія де-факто анексувала Білорусь, а сама Білорусь є співучасницею у війні проти України.
Водночас узурпатор Олександр Лукашенко запевнив: Білорусь не планує вступати у бойові дії проти України і погрожуватиме відповіддю лише у разі "агресії" проти самої Білорусі. Крім того, він заявив, що готовий зустрітися із Зеленським "у будь-якій точці" - як у Білорусі, так і в Україні.
Інформатор також писав, що Служба безпеки України разом із підрозділами Сил оборони розпочала безпекову операцію у п'яти регіонах - Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. За масштабом залучених сил ці дії не мають аналогів у прикордонній зоні за весь час повномасштабної війни. Операцію розгорнули саме у відповідь на ядерні маневри Росії та Білорусі.
Як відомо, Кремль опрацьовує щонайменше п'ять сценаріїв наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку - від створення "буферної зони" до спроби повторного удару по Києву. Президент Володимир Зеленський і головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський публічно попередили про реальну загрозу з боку Білорусі та Брянської області. Наразі рівень загрози на півночі залишається низьким, проте Сили оборони відстежують конкретні чинники, що можуть сигналізувати про початок підготовки.