НБУ ввів ліміт на суму переказів з карти на карту
Запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки
Національний банк України з 1 жовтня 2024 року тимчасово на пів року встановлює ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для переказів фізичних осіб "з карти на карту" (також відомі як P2P, C2С). Ліміт діє лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Про це повідомили у пресслужбі регулятора.
Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються. За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність.
Чому проблема «дропів» потребує швидкого реагування?
«Дропи» – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Ці рахунки використовують як «транзитні» для переказу та «відмивання» незаконних коштів. Масштаби проблеми використання «дропів» оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізичної особи, проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч «сплячих» та вже активних рахунків. За даними декількох найбільших банків у 2024 році вже було розірвано ділові відносини з-понад 80 тисячами клієнтами на підставі участі в схемах дропів. Сума та кількість операцій переказів з картки на картку показує стійку тенденцію до зростання у всіх групах банків незалежно від обсягів карткового бізнесу. Аналіз НБУ свідчить, що через картки «дропів» може проходити близько 200 мільярдів гривень на рік.
"Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення", - вказується у повідомленні.
Запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки. Деякі учасники платіжного ринку вже впроваджують ефективні правила, індикатори та моделі аналізу операцій для виявлення нетипової платіжної поведінки клієнтів, проте ці практики мають стати обов’язковими для всього платіжного ринку. Водночас проблема є не лише нагальною, але й комплексною і потребує внесення змін до законодавства та залучення інших державних, у тому числі правоохоронних, органів для взаємодії в межах повноважень. Запроваджений період обмеження строком на шість місяців використають для напрацювання спільних рішень, спрямованих на розв'язання цієї проблеми. Це надалі дасть змогу НБУ за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів.
Які наступні рішення плануються для боротьби з використанням ринку платіжних послуг
По-перше, ухвалення законопроєкту № 11043, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з кіберполіцією. По-друге, запровадження правових норм для притягнення до відповідальності організаторів та свідомих учасників протиправних схем. По-третє, створення відповідного реєстру, який стане джерелом інформації для банків під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів, картки яких були використані в протиправних схемах. Будуть напрацьовані правила, за якими інформація подаватиметься до реєстру та надалі використовуватиметься учасниками ринку. По-четверте, внесення змін до платіжного законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ для застосування заходів впливу та обмежень до гравців ринку, що не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами. П’яте – посилені вимоги до банків та небанківських установ щодо неухильного дотримання вимог законодавства та налагодження ефективної роботи власних автоматизованих систем, а також створення індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів. А також підвищення ефективності систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю відповідно до вимог і рекомендацій НБУ.
Чи можуть ліміти вплинути на збори, які проводять волонтери?
Ні, встановлені ліміти не вплинуть на діяльність волонтерів. Щоб пересвідчитися в цьому, НБУ провів декілька обговорень зі спільнотою волонтерів. За їх результатами рішення було відкалібровано і містить відповідне застереження, що ліміти не діятимуть:
- Під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками/надавачами платіжних послуг як волонтери;
- Під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками/надавачами платіжних послуг як волонтери.
Постанова визначає п’ять критеріїв приналежності до волонтерської діяльності. Для того, щоб надавачі платіжних послуг ідентифікували фізичну особу, яка планує займатися волонтерською діяльністю, як волонтера, вона має відповідати щонайменше двом критеріям з п’яти. Відповідні зміни внесені постановою правління Національного банку України від 27 серпня 2024 року № 102 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18". Вони набирають чинності з 28 серпня 2024 року. Відповідні зміни стосуються всіх надавачів платіжних послуг.
Проблема тіньових переказів
З осені 2023 року НБУ фіксує аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснюються такі перекази та середніх сум переказу в окремих банків-емітентів, повідомляло видання "Liga.net". Зокрема, один із найбільших банків-емітентів передав інформацію в НБУ щодо виявлених дропів – це понад 10 тисяч клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року. Інший банк виявив понад 4 тисячі скомпрометованих карток за цей самий період. Так, за оцінками аналітиків CASE Україна, держава втрачає орієнтовно не менше 100 мільярда гривень на рік через схеми з ПДВ, контрафакт, сірий ринок підакцизних товарів, заробітні плати "у конвертах".
"Якщо ці люди свідомо передають свої персональні дані щодо карток для незаконної діяльності, то скажіть, чим вони відрізняються від, наприклад, наркокур'єрів", – зазначав голова НБУ Андрій Пишний.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Наче зникне весь Львів: в НБУ назвали вражаючу кількість людей, які покинуть Україну через проблеми зі світлом
- Central Banking Awards 2024: голова НБУ Пишний отримав відзнаку "Голова центрального банку року"
- Ліміти на перекази за картками: Пишний пояснив, чому НБУ йде на цей крок та як це вплине на волонтерів і звичайних українців
