Навіщо Віталій Дейнега йде до Міноборони та чи повернеться звідти “живим”

Кадрові ротації в Міноборони, анонсовані після скандалу із закупівлями продовольства для військових, таки відбудуться. Щоправда, замінять не самого міністра, а його заступників. Одним з них готується стати відомий український волонтер, засновник фонду “Повернись живим” Віталій Дейнега. Інформатор розповідає, чому саме на цю людину Олексій Резніков покладає надії як на фахівця з комунікацій, провал яких ледь не обернувся для нього втратою міністерського крісла.  

На заміну виходить…

“Хочу поінформувати про низку актуальних рішень, які стосуються кадрового та структурного оновлення Міністерства оборони для підвищення ефективності роботи. Будуть нові заступники міністра. Відповідні документи на погодження я вже подав”, – написав Олексій Резніков у Facebook ввечері 13 лютого.

А вже наступного дня він оголосив трьох “новачків”, серед яких і пролунало ім’я Віталія Дейнеги. Йому Резніков запропонував місце заступника міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Це кадрове рішення керівник Міноборони пояснив потребою свого відомства у “свіжому погляді, широкому кругозірі та здатності інтегрувати можливості держави, бізнесу та громадського сектору”. 

Дейнега підтвердив у Facebook, що попередньо погодився на роботу в міністерстві. Він повідомив, що в наступні два дні у нього заплановані зустрічі і дзвінки з ключовими партнерами у владі, ЗСУ, а також із частиною потенційних критиків.

«Тільки після того, як я переконаюсь, що зміни можливі, і заручуся підтримкою, моє особисте рішення стане остаточним», – заявив він. 

 

Що відомо про Дейнегу-волонера

У 2014 році, з початком війни на сході України, Дейнега став допомагати українським військовим. Він купував бронежилети, на яких писав імена спонсорів та слова “Повернись живим”, які невдовзі стали назвою благодійного фонду.

Спочатку команда БФ “Повернись живим” складалася з трьох людей, а станом на червень 2019 року в ньому вже працювали 70 волонтерів з усіх куточків України. До речі, засновник «Повернись живим» був чи не першим, хто поставив волонтерство на професійні рейки, почавши платити співробітникам зарплату. «У Віталія люди займаються волонтерством професійно, системно і за зарплату. Це завжди вирізняло їх з абсолютної більшості фондів», – говорить шоумен та волонтер Сергій Притула.

На сьогодні «Повернись живим» – один із найбільших благодійних фондів, який допомагає Збройним силам України: оснащує їх необхідною технікою, навчає військових та сприяє розв'язанню багатьох проблем. За вісім років до початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну фонд зібрав близько 200 млн грн. Протягом 2022 року – 5,6 млрд грн.

Таку суму вдалося акумулювати завдяки великій довірі, яка роками формувалася до цієї організації. За час свого існування “Повернись живим” жодного разу не потрапив у скандал, пов’язаний з нецільовим використанням коштів. Тим, хто аналізував закупівлі «Повернись живим» за 2022 рік, не вдалось виявити жодного випадку переплати за одиницю товару у порівнянні з ринковими цінами. Навпаки, на великих партіях товарів організації вдається економити мільйони гривень.

Тут, дійсно, є чому повчитися співробітникам департаменту закупівель Міністерства оборони. До того ж, Дейнега має досвід роботи в організації Трансперенсі Інтернешнл Україна, яка є представником глобального руху Transparency International, що займається розробкою і впровадженням змін задля зниження рівня корупції. Однак у військовому відомстві країни знадобляться не тільки ці “скіли” нового заступника міністра.

Медійно-комунікаційний потенціал Дейнеги

У травні 2020 року Віталій Дейнега вирішив відійти від оперативного управління фондом, передавши повноваження його керівника екс-очільниці Мінвету Оксані Коляді, яку пізніше замінив колишній морський піхотинець, військовий аналітик Тарас Чмут. Сам Дейнега почав готуватися до здійснення давньої мрії – навколосвітньої подорожі, в яку й стартував наприкінці 2021-го. Але 24 лютого 2022-го все змінило. Повернувшись до Києва, Віталій заснував нову ініціативу – «Український свідок».

“Мене попросили взяти участь в інформаційно-психологічній спецоперації. Сказали: дивись, зараз ми починаємо клєпать росіян і нам треба, щоб вони максимально побачили, що ми їх клєпаємо. І щоб їхнє населення це бачило. Я тоді зробив російськомовний Telegram-канал «Свидетель Украины» і розігнав його досить швидко.

Потім подумав: окей, цей шматок є, але можна завести ще й медіа. Медіа дійсно потрібне, тому що я пам’ятав, як на початку минулого етапу війни з висвітленням усе було прямо погано. І раніше важко пускали знімати, і зараз важко пускають”, – розповів про те, як починався “Свідок”, Дейнега в одному з інтерв’ю.

Головна задача цього проєкту – документування подій війни і поширення створених ним фото і відео-матеріалів в Україні і за кордоном. За декілька місяців роботи команда “Українського свідку” встигла зняти сотні відео: від перших кадрів із наслідками окупації Ірпеня і Бучі та першої поїздки журналістів на ЧАЕС – до ексклюзивних відео з передової, присвячених роботі Збройних Сил України.

“Наш контент став невід’ємною частиною процесу забезпечення новинами української аудиторії. Також ми пропонуємо його медіа у США та Західній Європі, з одного боку, надаючи їм можливість більше розказати про війну, а з іншого – допомагаючи нашій країні бути почутою та впливати на аудиторію за кордоном”, – говорить Дейнега.

«Український свідок» є повноцінною медіа структурою із власною редакцією. Створений ним контент поширюється як на власних ресурсах (Youtube, Telegram, Instagram і Facebook), так і через українські і світові ЗМІ. 

Третя людина в “Українському свідку” (після самого Дейнеги та ще одного співзасновника – Сергія Мельничука) – Ольга Бузунова, яка має майже 20 років досвіду у комунікаціях, більшість з яких працювала на управлінських посадах в агентському бізнесі, пов’язаному з контентом. У її портфоліо – проекти із крупними міжнародними клієнтами та локальними бізнесами. 

Але ключова вагомість Бузової полягає в тому, що з 2021 року вона працює в Publicis Groupe Ukraine. Це міжнародна комунікаційна агенція з офісами по всьому світу, у тому числі – в США, через яку можно забезпечувати виходи на авторитетніші іноземні ЗМІ.

Дейнега – професіонал три в одному

До сфери цифрової трансформації, якою за розподілом діяльності між заступниками міністра Дейнезі доведеться займатися в МО, він також має відношення. Свого часу Віталій закінчив факультет прикладної математики Київського політеху.

Однак ключовим аргументом на користь його кандидатури, думається, був досвід Дейнеги у сфері волонтерства та медіа. Його поява в команді міністра оборони разом з колишнім журналістом та екс-головою парламентського комітету з питань ЗМІ та свободи слова Андрієм Шевченком (він також має бути призначеним заступником міністра оборони) свідчить про те, що Олексій Резніков зробив висновки із “закупівельного” скандала.

Саме провальна комунікація Міноборони та його керівництва під час цього скандалу і стала основною причиною того, що він ледь не був позбавлений крісла. Адже репутаційний удар, який тоді був нанесений військовому відомству на чолі з Резніковим, зрекошетив по всій країні.

“Я визнаю комунікаційний провал свій та своєї команди з точки зору швидкості реакції. Вона мала бути швидкою та іншою”, – заявив міністр оборони в інтерв’ю “Українській правді”, коментуючи незграбність своєї прес-служби.

Щоправда, Дейнега уточнив, що отримав пропозицію на роботу в Міноборони та розглядав її ще до корупційного скандалу в міністерстві. За його словами, скандал «тільки прискорив призначення на пару тижнів. Більше ніяк вони не пов’язані». 

«Я планую прийти на посаду за принципом рік+рік. За результатами першого року прийняти разом із міністром рішення, чи буде другий, підготувати команду, довести справи до незворотних результатів і піти», – поділився планами Віталій Дейнега щодо роботи на посту заступника міністра оборони.

І додав, що хоче залишити після себе добрий і функціонуючий організм, який працює виключно в національних інтересах і за який не соромно. Досі йому це вдавалось – і у випадку з “Повернись живим”, і з “Українським свідком”. Чи вийде з Міністерством оборони? За два роки побачимо.

Раніше Інформатор писав пояснював, чому це добре, що Буданов не став міністром оборони – і для генерала, і для України.

Також ми писали про недовідставку Резнікова - що це було і до чого тут Укроборонпром.