На вулицях Києва пропонують “Кредити під час війни”: чи варто їх брати

На вулицях Києва з’явилось безліч об’яв, що пропонують “Кредити під час війни без застави, без внесків під людський процент”. Невеличке розслідування Інформатора показало, що “людським” відсотком автор об’яви вважає ставку від 553% до 2208%, що в рази більше пропозицій банків. 

Хто дає кредити?

Пробивши номери, вказані на об’явах, через Google, ми побачили, що їх власники кілька років працюють у сфері мікрокредитів. На сайтах приватних об’яв вони пропонували отримати гроші, пред'явивши лише паспорт та ІНН. Ба, більше! Гроші позичальнику могли привезти додому!

Сервіси перевірки номерів показували, що ці номери пов’язані з конкретною організацією, яка надає мікрокредити. Інколи цей номер позначався дуже грубими словами. А десятки відгуків у Гетконтакті були вилучені на вимогу хазяїна номера. Нам залишається лише здогадуватись, чому.

На сайті кредитної компанії є відомості про те, що вона була заснована у Східній  Європі у 2005 році, а з 2008 року працює в Україні. Власне, компанія не приховує, що повертати доведеться набагато більше грошей, ніж було взято. На головній сторінці розміщено кредитний калькулятор. Згідно з ним, взявши 2 тисячі гривень, через 7 місяців доведеться повернути 4082. Тобто, за неповний рік позичальник заплатить відсотків більше, ніж був сам кредит.

В глибині сайту ми знайшли відомості, що компанія надає можливість отримання кредиту на умовах: “сума кредиту від 1000 до 50 000 грн. на строк від 8 тижнів до 60 тижнів з реальною річною процентною ставкою від 553% до 2208% в залежності від умов обраного кредитного продукту”.

Тобто, все чесно. Вас попереджали. Для порівняння, за даними експертів, навіть в умовах швидкої інфляції під час війни та підвищення облікової ставки НБУ, проценти за банківськими кредитними картками в середньому по ринку в Україні становлять 50%. Відчуйте різницю!

Що буде, якщо не платити за кредитами

Відповідь на це питання ми знайшли в реєстрі судових рішень. Компанія, про яку йдеться, веде активну судову тяганину. Не лише в Києві, а й в інших містах України. Для прикладу візьмемо судове рішення, прийняте нещодавно в невеличкому містечку Хмельницької області. Суд відбувався за спрощеною процедурою провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Тож, у 21 грудня 2021 року відповідач взяв позику у розмірі 26 тис. грн. І на початку 2022 року трьома платежами повернув 4 тис. грн. А за рішенням суда від 20 грудня 2022 року він був винен вже більше ніж 43 тис. грн. І на додачу приблизно 2,5 тис. грн судового збору.

Що буде, якщо людина не заплатить добровільно? Тоді за справу візьмуться судові виконавці. Вони зможуть накласти арешт на майно боржника і продати його з аукціона (наскільки справедливою буде ціна - питання), на його банківські рахунки та на всі офіційні прибутки (зарплата, пенсія). Крім того, віддати доведеться ще більше, адже оплата “послуг” судових виконавців буде покладена саме на боржника. 

Як уникнути фінансової катастрофи 

Варто дослухатися до порад НБУ: “Перш ніж оформлювати кредит, з’ясуйте його основні умови. Вебсайти фінансових установ містять чіткий перелік мінімально необхідної інформації: повну назву та контактну інформацію фінансової установи, відомості про ліцензію на послугу з надання кредитів, істотні характеристики кредиту у стандартизованому форматі. Так само істотна інформація міститься у кредитному договорі, який варто неодмінно прочитати перед підписанням”.

Добре зважте, чи конче необхідна вам позика під такі великі відсотки. Можливо, варто відмовитись від певної покупки, щоб не потрапити у фінансову кабалу. 

"Не рекомендую зловживати кредитами до зарплати. Таким чином, ви себе заганяєте у боргову пастку. Якщо систематично не вистачає коштів, то необхідно або скорочувати витрати, або збільшувати доходи. Якщо потрібно придбати щось дороговартісне, то краще скористатися банківськими продуктами, оформивши кредитну карту або розстрочку. На крайній випадок – кредит готівкою від банку", - розповів фінансовий аналітик Василь Боярчук.

Раніше Інформатор писав, що може бути, якщо не платити кредити під час війни.