На скільки ще вистачить ресурсів росії для війни

Спочатку більшість українців передбачала, що нинішня масштабна війна триватиме не більше місяця. Потім аналітики прогнозували три місяці активних боїв. Тепер основна маса спостерігачів говорить про півроку війни, а то й рік. Інформатор зібрав у цьому матеріалі різні дані та думки, які нашим читачам допоможуть самостійно зробити висновок про те, наскільки росія ще здатна буде затягнути знищення нашої країни.

Весь минулий тиждень у зведеннях з полів російсько-української війни постійно була присутня тема просування підрозділів ЗСУ у Харківській області та відтіснення російських військових вже за лінію державного кордону з рф. При цьому є також чимала кількість інформації про те, що фактично зараз у Харківській області на позиціях залишилися лише примусово мобілізовані в окупованій Луганській області, відповідно дуже погано озброєні та повністю демотивовані. А ось залишки кадрової армії рф у швидкому темпі знімаються з позицій та відводяться вглиб росії.

Все це нагадує приблизно те саме «вирівнювання лінії фронту», яким воно було у Київській та Чернігівській областях наприкінці березня – на початку квітня.

Для сторонніх спостерігачів ситуація виглядає приблизно так: росіяни з боями відходять, ЗСУ беруть під контроль звільнену від окупантів територію.

«Думаю, що т.зв. «луганське ополчення» на позиціях на Харківщині залишають, щоб це зовсім не було схожим на панічну втечу окупантів. При цьому, цілком зрозуміло, що у поставлених заслоном проти частин ЗСУ, які наступають, луганських «ополченців» мотивація воювати перебуває на позначці близькій до абсолютного нуля. Куди росіяни відводять вцілілі підрозділи? Думаю, що в район «Донбасько-Ізюмської дуги», щоб хоч якось заповнити втрати в ході їхнього наступу на Слов'янськ. Російським генералам доводиться оперувати лише тим небагатим, що в них залишається до цього моменту», - пояснив Інформатору особливість диспозиції сторін ізраїльський військовий експерт Вадим Фрід.

І зрештою, що більше на полях битв росіяни втрачають солдатів і техніки, то скромніше вони озвучують кінцеві цілі цієї війни: від «Київ за три дні» до «звільнимо Донбас», і навіть до «не станемо капітулювати в Україні».

«Неясно, правда, що вони напишуть, коли й ці – скориговані – цілі знову доведеться утискати, а градус накалу ще знижувати… але в Кремлі, напевно, знову звично щось збрешуть своїм підлеглим. Їм це не вперше», – резюмував Вадим Фрід.

Російські військові втрати та наслідки цих втрат

А для того, щоб якось у близькій перспективі мінімізувати політичні наслідки неминучого програшу в Україні, вже тепер кремлівські звинувачують у воєнних невдачах безпосередньо командирів своєї армії. Мовляв, невміло командують, не можуть правильно організувати бойові дії, і звідси всі невдачі, всі Чорнобаївки та Білогорівки із масовою загибеллю особового складу.

За раптову втрату флагманського крейсера «Москва» було усунуто з посади (і, схоже, навіть вже заарештовано) командувача Чорноморського флоту рф Осипова та його заступника Пінчука. Але як би там не було, а флагмана, який прикриває засобами ППО все південне угруповання армії росії у Причорномор'ї, арештом не повернути. І завдяки вмілим діям українських військових, які успішно атакували російський військовий корабель, квітневу атаку, що втопила ракетами «Нептун» ворожий флагман, можна порівняти з розгромом великого угруповання ворога поблизу Херсону та Одеси.

«Якби на суші одномоментно були знищені: особовий склад батальйону-тактичної групи, три дивізіони С-300, дивізіон «Іскандерів», взвод САУ, два взводи БТР, РСЗВ, вертоліт, станція «Красуха-4», станція радіолокації забезпечення аеродрому, розгромлено заліза на 250 танків, ешелон із цистернами солярки та ШТАБ ФРОНТУ… Це був би катастрофічний розгром. За всю війну такого не було. І, мабуть, не буде. Це трупами та рваним залізом було б завалено поля», - описав військовий блогер Аркадій Бабченко наслідки тієї успішної атаки ЗСУ на Чорному морі.

Через масову загибель і поранення особового складу, розгромну втрату озброєнь і бойову техніку з посади також нещодавно було відсторонено командувача 6-ї армії ЗС Росії

А за значний «особистий внесок» у справу перемоги ЗСУ у цій війні Кремлем (іронія – детектед) до цього моменту вже  зазнали репресій шість (!) командувачів в армії рф:

1. Ігор Осипов, віце-адмірал, командувач ЧФ - відсторонений від служби, заарештований;
2. Сергій Пінчук, віце-адмірал, перший заступник командувача ЧФ – розпочато слідчі дії;
3. Владислав Єршов, командувач 6-ї армії – відсторонений з посади;
4. Сергій Кисіль, генерал-лейтенант, командир 1-ї танкової армії - відсторонений;
5. Аркадій Марзоєв, генерал-майор, командувач 22 АК Південного військового округу (в окупованому Криму) – усунуто з посади;
6. Михайло Пономарьов, полковник, командир 103 окремої бригади матеріально-технічного забезпечення – усунуто з посади.

І це все – на додачу до тих півтора десятка вищих офіцерів російської армії, які отримали свою цілком і цілком заслужену смерть безпосередньо на полях битв у нашій країні. Включно безпосередньо з начальником російського Генштабу Герасимова - десь поблизу українського Ізюму, який отримав поранення «верхньої третини стегна» та й кинув на швидку смерть усю свою свиту з десятків офіцерів. Навоювався, загалом.

Наскільки великий російський потенціал зараз

І все ж таки розраховувати на зовсім вже швидку перемогу і завершення цієї війни не варто. Причин кілька, і всі вони в розмірах російського військового потенціалу – а він дуже великий: якщо вже не другий у світі, то поки що не сотий, і не двохсотий, на жаль.

Щоправда, з кожним днем ​​бойових дій в Україні військова машина кремля стає дедалі більш розбовтаною, розбалансованою та слабкішою. Ось тільки темпи цього процесу прискорюються не в такому темпі, як нам усім хотілося б.

Керівник українського неурядового «Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння» Валентин Бадрак вважає, що у росії в розпорядженні залишається все менше нових озброєнь і вже найближчим часом для завдання ракетно-бомбових ударів окупанти будуть змушені використовувати навіть старі літаки – ще радянського виробництва. На складну для рашистських військ обстановку у боях катастрофічно впливають саме успіхи ЗСУ: наші бійці регулярно скорочують чисельний склад російської бойової авіації. На момент написання цього матеріалу збито вже 201-й літак ВКС Росії. Серед цих втрат – кожен третій саме новий літак (зокрема, Су-35 та бомбардувальники Су-34). Також у ворога значно зменшилася кількість потужних авіаційних ракет Х-101 та Х-555, які можуть пролетіти до цілі кілька тисяч кілометрів.

«Тому й трапляються такі невибіркові бомбардування зі знищенням цивільної інфраструктури. Російська армія почала використовувати протикорабельні комплекси "Бастіон" з ракетами типу "Онікс". Ці ракети нещодавно вдарили по Одесі. І насправді вони занадто дорогі, щоб використовувати їх просто для руйнування злітно-посадкової смуги, наприклад. Але це також показує, наскільки великий у росії дефіцит (озброєнь – ред.). При цьому, на швидкий відступ (окупантів) сподіватися також не варто. За прогнозами Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, армія рф здатна ще воювати від 6 до 12 місяців», - пояснив Валентин Бадрак в інтерв'ю журналістам видання. Forbes.

Нова фаза війни з росією

Проте українські політики вже впевнені у перемозі. Міністр оборони Олексій Рєзніков напередодні написав на своїй сторінці в соцмережах, що росія вже зазнала стратегічної поразки. Оскільки не змогла знищити українську державу шляхом військової інтервенції та маріонеткової зміни влади. На думку українського міністра, цей факт тепер змушує агресора відчутно зменшити рівень воєнних планів – від стратегічних до оперативно-тактичного рівня.

«На цьому фоні ми входимо у нову – довготривалу – фазу війни. Щоб перемогти в ній, потрібно ретельно планувати ресурси, уникати помилок, застосовувати нашу силу так, щоб ворог нарешті не витримав. І якщо згадати, що цивілізований світ посилює економічні санкції (проти рф – ред.), а Фінляндія та Швеція подають заявки на вступ до НАТО, то міжнародний контекст для кремля продовжує системно погіршуватися. Світ отримав шанс перемогти диктатуру, яка становить глобальну небезпеку. І все це стало можливим завдяки мужності, самовідданості та великої жертовності українського народу», - підкреслив Олексій Резніков.

На його думку, через підтримку України з боку США та Великобританії у військовому протистоянні з росією відбувся фундаментальний перехід, закріплений 26 квітня рішеннями, ухваленими під час зустрічі міністрів оборони 40 країн світу на базі Рамштайн у Німеччині.

«Вільний світ, шокований звірствами російських окупантів на нашій землі, визначив нову спільну мету: не просто зупинити, а перемогти кремль. Це повністю відповідає нашим прагненням, адже наша мета – відновити суверенітет та територіальну цілісність у визнаних кордонах. До цього моменту в США вже ухвалений закон про ленд-ліз – формат допомоги, який під час Другої світової війни допоміг здолати Гітлера. Президент США Джо Байден символічно підписав його 9 травня. Таким чином, до стратегічної поразки рф на полі бою додалася стратегічна поразка на міжнародному рівні», - резюмував український міністр оборони.

Те, що путін зараз починає використовувати абсолютно всі запаси, всі ракети - навіть ті, що були призначені на найскладніші часи, і все одно масово втрачає солдатів і техніку, знищує своє реноме "переможця-всіх-перегравача", все одно показує свою армію натовпом садистів-мародерів, а не героїчних бійців-професіоналів – все це також зараз потужно працює на якнайшвидше завершення війни саме російською поразкою. На жаль для нас, російська військова машина валиться не так швидко, як усім би хотілося.

Але деякі оглядачі вже неодноразово порівнювали нинішні бойові дії в нашій країні із Кримською війною ХІХ століття.

"Варто нагадати, тоді Російська імперія розгромно програла битву за Севастополь та Крим франко-турецько-англійсько-сардинському експедиційному корпусу, а імператор Микола II не зміг пережити поразки і помер незабаром після підписання мирного договору-капітуляції - так званого Паризького трактату", - нагадав Інформатору історик Іван Дерейко.

Втім, самі окупанти все ще сповнені показного оптимізму. Мовляв, і «калібрів» вистачить надовго, щоб «калібрувати» і мирні міста України, і позиції ЗСУ, а також інших ракетних вундервафлей російська військова промисловість виробляє, нібито, хоч відбавляй. Але при цьому чомусь у реальні бойові умови все частіше вирушають танки, випущені у 60-70-х роках та зняті з консервації. А ставити під рушницю путінським генералам вже зараз відверто особливо нікого – навчені та підготовлені бійці масово гинуть, або зазнають поранень. Широка мобілізація у росії пробуксовує, але військкомати навіть зараз вже починають палати – з початку травня згорів десяток (разом із особистими справами потенційних призовників). Що має наслідки безпосередньо на театрі військових дій: зброя сама собою воювати не дуже вміє, особливо якщо вона російсько-радянського ще виробництва.

Виявляє песимізм, наприклад, російський оглядач і блогер Ель Мюрід (Анатолій Несміян), насамперед відомий своєю антиукраїнською та антизахідною риторикою – він останнім часом не приховує, що навіть у його інформаційному оточенні ніхто з експертів не чекає від найближчого майбутнього нічого крім розвалу в кремлівській верхівці.

«Вважаю, що після того, як військова частина нинішніх вправ нашого каудильйо буде згорнута через усихання можливостей, на нас чекає двостадійний процес, де на першому відбуватиметься кадрова ротація, а на другому – пошук нового фюрера. Доля самого путіна, до речі, тут зовсім нецікава: його можуть з пошаною проводити, можуть здати в Гаагу, можуть просто не дати прокинутися якимось похмурим ранком. Загалом нецікаво. Але те, що в такому напрямку рухатиметься творча думка нової пост-«невійськової» знаті, у мене особисто особливих сумнівів не викликає. Питання тут лише одне: як довго вони шукатимуть нового пахана, і чим взагалі ці пошуки завершаться», - написав блогер в одному з нещодавніх текстів.

І така зміна настроїв навіть у середовищі недавніх імперців та реакціонерів росії не може не тішити українців. А все більше розширення західної військової допомоги (і за кількістю, і за якістю озброєнь, що поставляються до ЗСУ) тільки прискорити і наблизить цей момент остаточної перемоги цивілізованого світу.

Раніше ми публікували матеріал про те, у чому небезпека для людства існування злочинної російської влади.

Також розповідали про тривалу історію російського ядерного шантажу у світі.

Крім того, інформатор повідомив, що українська розвідка прогнозує перелом у ході цієї війни до кінця літа.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.