Мріяв провести пенсію на Кубі - пити ром та кохати жінок, але тепер хочу додому: враження бійця ЗСУ від військового навчання в Італії

Артилерист з-під Бахмуту - про те, як пліснява на стінах підштовхнула його поїхати на навчання військовослужбовців за кордон, про ставлення італійців до українських військових та чому в Італії були неможливі практичні завдання для артилеристів

Навчання за кордоном. Колаж: Інформатор-Україна
Нам читали лекції у будні дні, але практично застосувати ми нічого не могли, розповідає наш співрозмовник.

Василь – військовий  артилерійської бригади. З перших днів війни пішов добровольцем до військкомату, був під Бахмутом та Авдіївкою, доки його групу не вивели через втрати. Влітку 2022 року проходив навчання в Італії, до цього ніколи за кордоном не був. Інформатор оприлюднив розповідь Василя про особливості підготовки українських бійців за кордоном, яка зараз особливо цікава, оскільки у Данії ось-ось стартує процес навчання українских пілотів на легендарних винищувачах F-16.  

Минулого року, за даними Генштабу, понад 20 тисяч українських військових пройшли підготовку  у 17 союзницьких країнах. Половина з них – це вузькі спеціалісти: сапери, медики, водолази, розвідники, також українці навчалися поводженню з західною технікою, що передають Україні партнери. Цього року навчання продовжується, а Євросоюз навіть розширив програму, щоб вона охопила більшу кількість солдатів.

Командир попередив, щоб командировочих не чекали

- Ще до відправки на навчання, кілька місяців ми жили в тилу – в колишній адміністративній будівлі. Було дуже нудно, у хлопців прямо дах зносило. Мене найбільше діставав грибок, якими були просякнуті стіни – від нього смердить усе, починаючи від речей і закінчуючи тілом, яке почало чухатися.

Десятки тисяч військових їдуть навчатися за кордон
Десятки тисяч військових їдуть навчатися за кордон

- Декілька разів хлопців з нашого дивізіону вже відправляли за кордон. Брали в основному молодих. Тож коли запропонували і нам їхати – погодився, не вагаючись. Насамперед для того, аби розвіятися.

- Командир відразу попередив, що ми їдемо туди на повне забезпечення, тож командировочних щоб не чекали. Доки були в тилу, в мене зарплатня була трохи більше 20 тисяч гривень, як і у хлопців. Багато з них розраховували на командировочні – проте облом. Але мені було байдуже. Головне – вирватися з того ненависного грибка.

- Везли автобусами, потім літаком. Добре що поміняв та взяв з собою кілька десятків євро – на воду і хот-дог вистачило. Їжа та вода у дорозі для нас не передбачена – все за свій рахунок.

По місту водили під конвоєм, кондиціонерами не можна було користуватися

- Опинилися в Італії. Цього літа в Італії просто люта спека. Перші дні було дуже важко, а потім звикли. Італійські військові добре до нас поставилися. Я б сказав, із розумінням та співчуттям. Але всі решта не дуже. Особливо, поліцейські. Поліція зустріла нашу групу в аеропорту, нам відразу пояснили, що нас поза межами частини водитимуть під конвоєм, все організовано і групою – навіть туалет. Доки нас супроводжували – вовками дивилися на нас.

- Розселили нас у будиночках – по 4 особи в кожному, всі зручності. Це в них такі казарми, італійські військові так і живуть. Першим неприємним сюрпризом став той факт, що в таку спеку нам не дозволили вмикати кондиціонери. Просто забрали пульти. Перекладачі пояснили, що тут дуже дорога електроенергія і її всі економлять. Проте ми ж солдати ЗСУ, в боях вже «обкатані». Скачали на телефони програми мій пульт і за допомогою телефонів вмикали вночі кондиціонери хоч на декілька годин.

Закордонні військові приязно ставляться до українців
Закордонні військові приязно ставляться до українців

- Перекладачі – це окрема тема. Їх у нас була ціла група – і всі синхронні. Часто плутались з перекладом. Під час лекцій було багато технічних назв, якихось військових термінів – от з цим у наших перекладачів були проблеми. Частина з них, як виявилось, були волонтерами. Але вони ж наші, українці, – ми швидко потоваришували.

В їдальні бувало соромно за співвітчизників

- Годують в італійській армії добре, але якось одноманітно. Приміром, постійно давали пасту – я й вдома не їм макарони, а тут на гарнір постійно паста. Добре, що там «шведський стіл» - окрім пасти є м'ясо, котлети, багато різних видів сирів, салати, фрукти, випічка. Брав м'ясо, випічку, фрукти – так і харчувався.

- Дуже сміявся, коли приїхав додому, а жінка насипала на вечерю макарони з котлетами. Пішов в магазин, купив гречки, попросив зварити мені каші або підсмажити картоплі.

- Інколи було дуже соромно за своїх же співвітчизників. Приміром, у столові стоять автомати з натуральними соками. Італійці підходять, наливають собі по стаканчику, випивають – і це норма. Наші ж відразу поприносили з собою пластикові пляшки, почали з запасом наливати, щоб ще й з собою взяти. Інколи не допивали, так і лишали в їдальні на столах. Під кінець натуральних соків нам вже не наливали – лише воду.

- Було дуже соромно за сміття. Вдома ми звикли скидати все один пакет і винести на смітник. Так і там. Виявилось, що сміття треба сортувати. Якщо цього не робити, то в частину приїде перевірка і командуванню випишуть великий штраф. Тому італійці в перші дні сортували за нами сміття. Далі нам пояснили що й до чого – ми вже це робили самі. Я ледве не згорів з сорому за таке – але я не знав.

Читали лекції, але без практики

- Нам читали лекції у будні дні – це стосувалось артилерії. Але практично застосувати ми нічого не могли. Через спеку там підвищений рівень пожежної небезпеки, тому на полігонах не стріляють. Наші командири пояснили, що практику проходитимемо в Україні, коли повернемося.

- На вихідні нам влаштовували екскурсії до місцевих музеїв, були на виставці, в якомусь парку. Думав, що скупаюсь у морі, але нам не дозволили. Ледве впросили, щоб автобус зупинився біля моря, ми зайшли в воду по коліна, зробили фотографії і на цьому все. Перекладачі пояснили, що італійці не хочуть брати за нас відповідальність, якщо ми кудись запливемо чи втопимося.

Українські солдати раніше мріяли про закордон
Українські солдати раніше мріяли про закордон

- Коли повертались назад, нас організовано, групою, під конвоєм поліції завели до супермаркету, аби ми щось купили та привезли рідним з Італії. Взяв дві пляшки італійського вина і магніт на холодильник. В таку спеку нічого особливо з собою не привезеш.

- Раніше дуже мріяв, що піду на пенсію і поїду на Кубу – хотів робити там ром і кохати кубинських жінок. Але все це можна робити й вдома, аби лише ракети над головами не літали і наші хлопці не гинули. Після Італії зрозумів, що хочу лишитися в Україні.

Раніше Інформатор повідмоляв, що Румунія підтвердила зобов'язання навчати українських пілотів на F-16. Підробицями про це поділився президент Йоганніс. 

Також стало відомо, що ватажок ПВК "Вагнер" Євген Пригожин зареєстрував нову компанію в Білорусі. Планувалося, що новостворена організація буде надавати освітні послуги білоруським військовим. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube