Московський патріархат розсварив Таллінн: президент знову відмовив парламенту
Президент Естонії вдруге скористався своїм правом вето щодо законопроєкту, який передбачає внесення змін до чинного законодавства про релігійні організації у країні
В Естонії загострюється політичне та правове протистояння довкола спроб парламенту розірвати офіційні зв’язки між місцевою православною церквою та Московським патріархатом. Президент Алар Каріс знову відмовився затвердити закон, який, на думку його ініціаторів, має послабити вплив Росії у релігійному середовищі країни. Попри внесення змін після першої відмови, глава держави наполягає: нова редакція досі порушує ключові конституційні засади.
Як повідомляє Postimees, у четвер, 3 липня, на офіційному сайті Рійґікоґу з’явилася заява про те, що президент Естонії вдруге скористався своїм правом вето щодо законопроєкту, який передбачає внесення змін до чинного законодавства про релігійні організації. Йдеться про документ, який має на меті юридично дистанціювати Естонську православну церкву від Московського патріархату.
Каріс визнав, що Естонія дійсно має право протидіяти зовнішньому тиску, у тому числі у релігійній сфері, однак наголосив: у випадку з Московським патріархатом правові підстави та наслідки таких дій залишаються невизначеними. За його словами, оновлений текст закону, попри незначні редакційні зміни, як і раніше суперечить трьом статтям Основного Закону Естонії — 11, 40 та 48, які гарантують свободу совісті, віросповідання й об’єднань. У підсумку, на думку президента, запропоновані норми порушують принцип пропорційності державного втручання.
Як відомо, попередню версію законопроєкту Каріс відхилив ще у квітні. Парламент тоді повернувся до його розгляду й вніс деякі зміни, проте президент вважає, що суть проблеми так і залишилась невирішеною.
Раніше Міністерство внутрішніх справ Естонії, вивчаючи нову редакцію статуту Естонської православної церкви Московського патріархату, дійшло висновку, що попри формальні зміни, церква не відмовилась повністю від підпорядкування Москві, а лише частково скоротила її вплив.
Таким чином, ситуація переросла у серйозні суперечки між законодавчою та виконавчою гілками влади. Закон знову повертається до парламенту, де має пройти подальше обговорення і, можливо, новий раунд політичних дебатів.
Україна розриває всі зв'язки з російською церквою
Тим часом Україна продовжує курс на звільнення від московського релігійного впливу. 2 липня стало відомо, що президент Володимир Зеленський припинив українське громадянство митрополита Української православної церкви Московського патріархату Онуфрія (в миру — Орест Березовський). Як повідомила Служба безпеки України, ще у 2002 році Березовський добровільно прийняв громадянство Російської Федерації, однак приховав цей факт від українських органів влади, продовжуючи користуватися правами громадянина України.
Також Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора висунули підозри чотирнадцятьом ієрархам Російської православної церкви, які, за даними слідства, брали активну участь у незаконному привласненні українських храмів. Йдеться про системну співпрацю цих представників РПЦ з окупаційною адміністрацією у період з 2022 по 2024 рік.
