Мобілізація в Україні: як судять за порушення і що саме вважається ухиленням
Покарання за ухилення варіюється від трьох до п’яти років ув’язнення
Ухилення від мобілізації в Україні є кримінальним злочином. Цей злочин карається позбавленням волі, а також штрафами або виправними роботами. Утім, слід розуміти, що ж собою являє ухилення від мобілізації, якими статтями Кримінального кодексу воно визначається, а також й те, яка особа вважається ухилянтом. Також варто знати й те, як ухилянти потрапляють у розшук і які терміни їм світять.
Адвокат та колишній депутат Київської обласної ради Роман Сімутін для "Уніан" пояснив, що саме являє собою ця правова норма і як здійснюється розшук осіб, які ухиляються.
Що саме вважають ухиленням від мобілізації
Ухилення від мобілізації згадується виключно у Кримінальному кодексі України в статті 336, яка передбачає покарання за таке правопорушення. Окрім цього, стаття 337 передбачає штрафи чи виправні роботи за невиконання обов’язків військового обліку або участі у навчальних чи спеціальних зборах. Якщо порушення має адміністративний характер, відповідальність регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема статтями 210 та 210-1.
Порушення правил військового обліку може призвести до штрафу за статтею 210, якщо особа не уточнила дані військового обліку або несвоєчасно стала на облік. У випадку неявки за повісткою чи неприбуття до військово-лікарської комісії (ВЛК), відбувається порушення законодавства про мобілізацію.
Такі адміністративні дії можуть надалі перерости у кримінальну відповідальність, зокрема якщо особу повторно притягували за адміністративні правопорушення. На практиці довести умисне ухилення від мобілізації може бути складно, навіть після декількох притягнень за статті 210 чи 210-1.
Коли особа вважається ухилянтом
Статус "ухилянт", як правило, використовується у побуті. Юридично особа набуває такого статусу лише після винесення судом вироку за конкретною статтею про ухилення від мобілізації.
Розшук ухилянтів
Розшуком осіб, які ухиляються, займаються правоохоронні органи. Якщо повістка надсилається поштою і залишається без відповіді впродовж трьох днів, її повертають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) із відповідною позначкою, приміром, що адресат її не забрав. При цьому повістка все одно вважається врученою. Особа має з’явитися до ТЦК у строк 7–10 днів залежно від місцевості. Якщо цього не сталося, у реєстрі "Оберіг" автоматично фіксується статус "у розшуку".
Правоохоронці проводять перевірки осіб із таким статусом на основі даних, отриманих з системи МВС, яка взаємодіє з базою "Оберіг".
З юридичної точки зору статус "у розшуку" для осіб, котрі порушили правила військового обліку, є некоректним. Саме поняття "розшук" закріплено в кримінально-процесуальному законодавстві, де зазначається, що воно застосовується лише після офіційного оголошення людині підозри у вчиненні злочину. Іншими словами, згідно із чинним законодавством, статус "у розшуку" може набути лише той, кому оголошено про підозру, але хто після цього не з'явився до правоохоронних органів.
Крім того, правоохоронці мають працювати відповідно до закону, який передбачає їхні дії щодо затримання лише осіб з підозрою у злочині з відповідною метою — складання протоколу чи розгляду справи. Затримання також допускається виключно у випадках, коли необхідно нейтралізувати особу, яка становить загрозу для безпеки інших.
Якщо правоохоронці під час перевірки виявляють особу зі статусом "у розшуку" й доставляють її до ТЦК для оформлення адміністративних матеріалів, то після завершення цих процедур така особа повинна бути звільнена.
Коли настає відповідальність за ухилення від мобілізації
Відповідальність за ухилення від мобілізації настає відповідно до статті 337 Кримінального кодексу, якщо особа отримала повістку, але не з'явилася до територіального центру комплектування і соціальної підтримки (ТЦК). За таке порушення можуть спочатку застосувати адміністративне стягнення, наприклад, накласти штраф після розгляду справи про адмінправопорушення.
Для притягнення до кримінальної відповідальності необхідно пройти більш складну процедуру: відкрити кримінальне провадження і зібрати необхідні докази. Якщо у особи вже було накладено два штрафи за ухилення, це може стати підставою для порушення кримінальної справи за статтею 337.
Коли настає кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації
Кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації настає після певних умов. Особа, яка не має законних підстав для відстрочки, повинна пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), отримати мобілізаційне розпорядження і зобов’язана з’явитися у визначений сировий пункт. Якщо вона без вагомої причини ігнорує виклик або відмовляється прийняти документ, тоді спрацьовує стаття 336 Кримінального кодексу.
У випадку ухилення від мобілізації передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від трьох до п’яти років. Можливим пом’якшенням покарання можуть бути обставини, як-от щире каяття чи сімейні труднощі, наприклад, хвороба матері, за умови, що відстрочка не була оформлена вчасно.
Зараз читають на Інформаторі
