Юрист пояснив, як українським підприємцям у Польщі не потрапити під подвійне оподаткування доходів.
Українські підприємці, які живуть і працюють у Польщі, ризикують платити податки одночасно у двох країнах, бо Київ і Варшава по-різному визначають податкове резидентство. Перед виїздом варто розібратися, що обрати - податкове резидентство чи нерезидентство України, адже від цього залежить, скільки і кому доведеться платити. Про подвійне оподаткування ФОПів у Польщі 1 серпня розповів податковий адвокат Дмитро Мамчик. Проблема стосується тисяч українських підприємців, які виїхали за кордон, але зберегли реєстрацію бізнесу в Україні. Ризик виникає через те, що обидві держави можуть одночасно визнати дохід підприємця своїм.
За словами адвоката, українська ДПС керується простим правилом. Про це зазначає Мінфін.
"Українська ДПС дотримується правила: якщо ФОП зберігає реєстрацію в Україні, подає декларації та сплачує тут податки, то він є податковим резидентом України", - зазначив Дмитро Мамчик, податковий адвокат.
Проте є важливий нюанс: якщо кошти надходять на польський рахунок і не перераховуються на підприємницький рахунок в Україні, податкова може трактувати такий дохід не як підприємницький, а як "інші доходи фізичної особи". У такому разі доведеться сплатити ПДФО 18% і військовий збір 5% без права на жодні витрати.
Польща, натомість, орієнтується на інші критерії. Резидентом визнають людину, чий центр життєвих інтересів - сім'я, житло, основні економічні зв'язки - знаходиться у Польщі, або яка перебуває в країні понад 183 дні протягом податкового року. Якщо виконується хоча б одна з умов, особу визнають польським податковим резидентом. Щоб уникнути сплати податку двічі, підприємцям варто скористатися міждержавною угодою.
Між Україною та Польщею діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування. Вона дозволяє зарахувати польський прибутковий податок у зменшення українського ПДФО, але не військового збору, який є обов'язковим. Це означає, що навіть за наявності конвенції частину податкового навантаження підприємцю доведеться нести в будь-якому разі.
Крім того, адвокат радить додатково отримати в ДПС довідку про податкове резидентство України. Польща офіційно підтвердила, що приймає електронну довідку з українського кабінету без паперового оригіналу. Це полегшує документообіг для підприємців, які фізично перебувають за кордоном і не завжди можуть отримати паперові довідки в українських органах.
З 2024−2025 років Україна стала повноцінним учасником CRS — міжнародного стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією. Польща також є учасником системи. Це означає: дані про рахунки українських резидентів у польських банках автоматично надходять до ДПС.
Якщо ФОП отримує доходи на польські рахунки і не декларує їх в Україні, ДПС може:
Паралельно діють правила НБУ: валютну виручку від нерезидента за ЗЕД-операціями обов'язково потрібно зарахувати на підприємницький рахунок в Україні протягом 180 днів із дати підписання акта чи інвойсу. Порушення строків загрожує пенею.
Що варто зробити:
Головний висновок, який треба зрозуміти: CRS і валютний нагляд фактично виключають можливість тримати значні підприємницькі надходження на польських рахунках поза увагою української податкової. Наразі питання не в тім «чи дізнаються?», а «коли і як відреагують?».

Раніше Інформатор повідомляв, що скасувати українське податкове резидентство через суд намагаються деякі українці, які виїхали за кордон і хочуть офіційно закріпити статус нерезидента. Верховний Суд вже висловив свою позицію щодо таких спроб, і це має значення для всіх, хто планує подібний крок.
Також ми писали, що міжнародний фінмоніторинг і податкове резидентство тісно пов'язані між собою, і юрист дав важливе застереження українцям за кордоном щодо цього питання. Обидва сюжети показують, що тема оподаткування українців-мігрантів залишається складною і потребує уважного підходу.