Між НАТО та Росією: великий конфлікт може розпочатися вже у січні

Штучна міграційна криза біля кордонів НАТО та ЄС була створена інструментами, доступними сучасним автократіям Лукашенка та Путіна, і вже змусила багатьох європейських політиків нарешті задуматися: і про реальні цілі Москви у Східній Європі, і про методи досягнення цих цілей.

Стає зрозуміло, що мігранти на польсько-білоруському кордоні, європейська енергетична криза, польоти російських стратегічних бомбардувальників уздовж кордонів військових блоків НАТО та ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – ред.), регулярне нарощування угруповання російських військ поблизу українсько-російського кордону – «великої гри» щодо дестабілізації ситуації в Україні та Європі.

Для багатьох українців логіка російської влади стала досить ясною-зрозумілою вже на підсвідомому рівні, та й затятих русофілів в Україні, як правило, підозрюють не так у нездоровій любові до спільних сторінок українсько-російської історії, як у банальному «коханні за гроші», мовляв , сто доларів - це завжди сто доларів. Але саме в останні місяці про можливе великомасштабне вторгнення Росії в Україну почали говорити не українські політики та експерти, а американські, європейські і навіть деякі російські.

Інформатор провів аналіз поточної ситуації на кордонах НАТО, України та Росії з її маріонетковим блоком ОДКБ, а також дізнався, як українська влада готується протистояти провокаціям і вторгненню, і детальніше розкриває цю тему нижче.

На східному кордоні України все... стабільно

Російська Федерація знову розгорнула на різних ділянках кордону з Україною потужне угруповання військ. Як повідомляє прес-служба Міністерства оборони України, минулої доби, 14 листопада, ситуація в районі проведення операції Об'єднаних сил була контрольована українськими військовослужбовцями, але інтенсивність бойових дій на лінії зіткнення, порівняно з попередньою добою, значно зросла. Провокації та обстріли наших позицій продовжуються.Супротивник використовує вже протитанкові ракети та гранати, 120-мм артилерію, і вже звично – стрілецьку зброю.

Офіс Президента України також вирішив повідомити про сформування потужного наступального угруповання російської армії, підрозділи якого знову сконцентровані вздовж українських кордонів.

Зокрема, інформацію про зростання військової загрози з боку РФ підтвердив заступник глави офісу президента Роман Машовець, інтерв'ю якого розміщено на сторінці Facebook Головного управління розвідки Міноборони України. За словами Машовця, кількість озброєнь та особового складу російської армії поблизу нашого кордону дозволяє Кремлю у дуже короткі терміни сформувати ударні угруповання, готові до наступальних дій на території України та навіть углиб нашої країни.  

Однак російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер вважає, що зараз ймовірність військового зіткнення саме на російсько-українському кордоні є досить низькою. Про це він повідомив в ефірі радіо «Эхо», зазначивши, що «передвоєнною» слід вважати ситуацію на кордоні Білорусі з Польщею та Литвою.

«Там (на українсько-російському кордоні – ред.) зібрано досить серйозне угруповання, але поки що не видно дуже важливих тилових з'єднань та структур. Це польові шпиталі, різні польові склади тощо. Та й час зараз не той, час бездоріжжя. За всіма військовими показниками, бойові дії можуть розпочатися не раніше січня. Тобто може розпочатися серйозніший, більший конфлікт, але не зараз», – зазначив експерт.

Павло Фельгенгауер також висловив побоювання, що набагато раніше може виникнути воєнний конфлікт на білорусько-польському кордоні, адже там проходить кордон НАТО та ОДКБ.

«У стратегічній перспективі ситуацію можна назвати передвоєнною… Будь-яка провокація може призвести до ескалації, до стягування додаткових сил та коштів, з'являться російські військові, з'являться військові з інших країн НАТО, підтягнуться американці, канадці, французи, німці. Це теоретично може закінчитися великою європейською війною. Навіть із застосуванням ядерної зброї», – припустив Фельгенгауер.

Звичайно ж, українці навчилися з підозрою ставитися до російських експертів та їхніх оцінок сценаріїв можливої ​​війни, проте неадекватна політика Кремля змушує Україну готуватися до вторгнення або щонайменше до дестабілізації політичної, соціальної та економічної ситуацій у країні. Тим більше, що низка експертів оцінює другу половину зими як час піку енергетичної кризи в Україні та періоду підвищеного рівня невдоволення владою з боку населення країни. Це дасть додаткові важелі тиску на українську владу та створить нові можливості щодо розгортання сценарію дестабілізації ситуації в нашій країні. Від результату залежатимуть і подальші рішення та кроки влади РФ.

«Рішення про військову операцію визначатиметься тим, наскільки Росії вдасться дестабілізувати ситуацію всередині України. Тобто в цьому напрямку, в цьому регіоні і буде завдавати удару. За ослабленими тилами, наприклад. Це також одна з основ бойового мистецтва: послабити тили, підготувати можливості, щоб відрізати наші резерви», – поділився з Інформатором своїм баченням можливих військових сценаріїв директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

З урахуванням напружених подій на кордонах та агресивних планів Кремля щодо дестабілізації військово-політичної ситуації в Україні та Європі, надійність охорони кордонів набуває якогось сакрального сенсу.

Ось вже й міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заговорив про необхідність зміцнення кордонів, хоча ще нещодавно Держприкордонслужба України у коментарі Інформатору запевняла, що кордони надійно охороняються .

За «стіною Яценюка» зведуть «стіну Монастирського»?

Необхідність зміцнення кордону з Росією та її васальним Лукашенком станом зовсім не виглядає як щось смішне. Понад те, її потрібно зміцнити, щонайменше для того, щоб не спрощувати життя російським агентам, диверсійним групам чи організаторам потенційних провокацій з мігрантами. Проте, саме наш політикум примудрився перетворити життєво важливі заходи щодо захисту державного кордону на фарс, на мем про «стіну Яценюка», яка за сім років війни так і не була побудована. Нагадаємо, що спеціальний бар'єр завдовжки 1 500 км почали зводити у вересні 2014 року, а на кінець травня 2020 його готовність оцінювали на 40 %, повідомляють в організації StateWatch, а за інформацією видання «Слово і справа», у 2021 році проект був профінансований лише на 2% від необхідної суми. 

Однак, після шокуючих кадрів «мирного» вторгнення іракських курдів у Польщу з боку Білорусі, призабутий прикордонний проект екс-прем'єра перестав здаватися смішним та отримає «нове» життя. Принаймні про наміри побудувати на кордоні з Білоруссю та Росією стіну заявив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. Про це чиновник говорив в ефірі «Свободи Слова» Савік Шустер.

«Одна з ознак держави це державний кордон. Моє завдання як міністра, і це завдання було сформульовано президентом Зеленським, коли я обійняв свою посаду – нарешті має бути побудований державний кордон України. Від початку до кінця. І наступного року ми плануємо зробити це на українсько-російській та українсько-білоруській ділянках кордону. Це понад тисячу кілометрів лише кордону з Білорусією», – заявив Монастирський.

У свою чергу, екс-прем'єр Арсеній Яценюк, на цьому ж ефірі заявив про «почуття гордості» за те, що система прикордонних укріплень носить його ім'я, а штучну урядову кризу у 2015-2016 роках та свою подальшу відставку назвав причиною того, що «Стіна» чи «Європейський вал» не було реалізований вчасно.

Варто звернути увагу на те, що незалежно від знаходження Яценюка при владі, на проект «Стіна» щорічно виділялося і виділяється досить серйозне фінансування. За підрахунками аналітиків порталу «Слово і Справа», починаючи з 2015 року, на реалізацію проекту було виділено 2,7 млрд. грн., з яких використали – 2,1 млрд. грн. Вартість проекту при цьому становить понад 4 мільярди гривень. І схоже, ця вагома сума цілком варта того, щоб стати ще одним «великим будівництвом» під егідою президента Зеленського.

Раніше інформатор повідомляв як ситуація на польсько-білоруському кордоні позначиться на українських туристах і розбирався у можливих сценаріях розвитку російсько-української війни .

Раніше повідомлялося про те, що криза на польсько-білоруському кордоні різко загострилася 8 листопада – кілька тисяч мігрантів із країн Африки та Близького Сходу спробували потрапити до Польщі.

Також писали, що депутат Бундестагу від соціал-демократичної партії Німеччини Нільс Шмід пропонує Україні приймати у себе біженців доти, доки йде розгляд їхньої заявки про надання притулку в ЄС. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .