Мін'юст пояснив, хто має право на спадщину без заповіту
Відомство роз'яснило черговість спадкоємців за законом та правило представлення у спадкових справах.
Міністерство юстиції роз'яснило, хто отримує право на спадщину, якщо померлий не залишив заповіту, і в якій черговості родичі можуть претендувати на майно. Такі роз'яснення стануть у пригоді родинам, які вже готують документи для оформлення спадщини на житло. За Цивільним кодексом України спадкування без заповіту відбувається за законом, і право на майно одержують особи, визначені кодексом. Усього передбачено п'ять черг спадкоємців, кожна наступна отримує право лише за відсутності попередньої.
Згідно з роз'ясненням, розміщеним на сайті Міністерства юстиції України, спадкування за законом настає, якщо спадкодавець не склав заповіт, заповіт визнано недійсним, спадкоємці за заповітом відмовилися від спадщини або заповіт не охопив усе майно. У таких випадках діє чітка черговість, встановлена главою 86 Цивільного кодексу.
У Мін'юсті пояснили, що спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття .
Відомство навело повний перелік черг спадкоємців за законом:
- перша черга – діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки ;
- друга черга – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері ;
- третя черга – рідні дядько та тітка спадкодавця ;
- четверта черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини ;
- п'ята черга – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення .
У Міністерстві юстиції також уточнили статус дітей, народжених поза шлюбом: діти, які народжені не в зареєстрованому шлюбі, але у свідоцтві про народження вказані батько та матір, чи щодо яких встановлений у судовому порядку факт батьківства, мають такі ж права на спадщину, як і ті, що народжені у шлюбі . Таке саме право визнається за усиновленими дітьми.
Окремо в роз'ясненні згадано категорію утриманців. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування .
Роз'яснили механізм отримання частки за родичів
У Мін'юсті детально розкрили, що таке спадкування за правом представлення - механізм, який дозволяє онукам, племінникам чи двоюрідним братам і сестрам спадкодавця отримати частку, яка належала б їхнім батькам, якби ті дожили до відкриття спадщини. Так, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини . Це правило поширюється і на прабабусь із прадідусями, і на племінників чи двоюрідних братів і сестер спадкодавця. Кожен з них у разі смерті свого батька чи матері отримує ту частку, яка призначалася б їм.
Важливий нюанс стосується черговості: за загальним правилом, кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги , проте Цивільний кодекс передбачає й винятки зі зміни черговості, зазначили в Мін'юсті.
Родичі, які претендують на спадщину без заповіту, мають зібрати документи, що підтверджують ступінь спорідненості, факт смерті спадкодавця та право власності на майно. Без повного пакету паперів нотаріус не зможе відкрити спадкову справу і видати свідоцтво про право на спадщину.
Раніше Інформатор повідомляв, що Кабмін змінив правила роботи Спадкового реєстру, ухваливши постанову, яка встановлює єдині правила державної реєстрації заповітів, спадкових договорів та інших відомостей, пов'язаних зі спадкуванням. Документ визначає перелік реєстраторів, порядок доступу до відомостей та процедуру виправлення помилок у Спадковому реєстрі. Також ми писали, що оформити право на спадок можна й перебуваючи за кордоном: Мін'юст пояснив покроковий алгоритм дій через консульство чи іноземного нотаріуса для українців, які не можуть особисто приїхати в Україну для вступу у спадщину.
Слідкуйте за нами у Telegram
