Ми не прагнемо створити поліцейську державу - В'ячеслав Медяник про систему тотального відеонагляду

Проєкт закону про відеомоніторинг, який нещодавно подали до парламенту, у соцмережах вже назвали намаганням створити поліцейську державу з тотальним контролем над громадянами. Ініціатори законопроєкту вважають, що для забезпечення безпеки громадян та економічних інтересів держави потрібно рухатися саме у запропонованому депутатами напрямку.

“Інформатор” поговорив з ініціатором законопроєкту “Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки”, заступником голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності В'ячеславом Медяником (“Слуга народу”).

Нардеп В'ячеслав Медяник наголошує, що на сьогоднішній багато з того, про що йдеться у документі, в Україні вже існує. Але для того, щоб все працювало у нормальних законодавчих рамках з погляду європейської імплементації законодавства, потрібно привести до ладу всі ці робочі моменти.

“Наприклад, у людини щось трапилося на вулиці, наприклад, вкрали телефон. Він зразу звертається до поліції. Там йому кажуть: дайте місце, де це трапилося. Після цього поліція йде до власників магазинів, де є камери, чи у “Безпечне місто”. Тобто відбувається одне й те саме. І ми хочемо все легалізувати”, – каже депутат.

На його думку, важливим є й те, що людина, яка отримує доступ до цієї інформації, буде нести відповідальність. А сьогодні ми не застраховані від того, щоб будь-яка особа може отримати інформацію з камер або з інших місць та розповсюджувати її.

“Те, що ми прагнемо зробити, багато хто сприймає як намагання втручатися у приватне життя. Але подумайте: коли ви підходите до банкомата чи паркомата – там вже встановлені камери. Їх власники бачать, хто знімає гроші. І якщо раптом трапиться так, що картка крадена – людина буде ідентифікована. У цьому ж немає секретів якихось. Було багато скандалів, коли детективи знімали людей під час спостереження та використовували інформацію. Але ж це неправильно. Якщо хочете отримати інформацію по людині, переміщенню її авто – зробіть офіційний запит. І тоді поліція чи власники камер будуть розуміти, хто робив запит. Також ми хочемо зробити автофіксацію порушень, наприклад, проїзду на червоне світло”, – підкреслює парламентарій.

В'ячеслав Медяник стверджує, що реалізація законопроєкту не потребує суттєвих додаткових фінансових затрат. Як приклад він наводить програму “Безпечне місто”, яка діє у Дніпрі. Та ж патрульна служба має до неї доступ – і з цим не виникає питань. Програма фінансується містом, тому поліція нічого додатково вкладати не буде.

“Але потрібна максимальна легалізація її діяльності. Бо, наприклад, трапляються випадки, коли при розкритті правопорушень злочинці цікавляться: а чи дана камера була офіційно ввезена в Україну, чи проходила сертифікацію. Те ж саме, як і з алкотестерами, які використовують для виявлення нетверезих за кермом, чи апаратами контролю швидкісного режиму. Вони завозяться в Україну офіційно та проходять сертифікацію – яку через деякий час потрібно проводити повторно. І знаходилися люди, які робили запити – коли закінчився термін дії сертифікації. В результаті доводилося анулювати протокол”, – ділиться ініціатор законопроєкту.

Він впевнений - сьогодні існує реальна загроза того, що системи відеоспостереження, наприклад, встановлені у приватних будинках чи підприємствах, можуть бути зламані. І інформація з них опиниться у ворога. Це може призвести до жахливих наслідків – таке вже траплялося. Тому потрібно все це правильно імплементувати, щоб не було порушень норм.

Наприклад: почалася війна – відразу вимкнули камери та систему автофіксації швидкості автомобілів по Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямкам. Для чого? Щоб до систем не втрутилися інші сили та не було зливу інформації. Бо вони державні: владі було достатньо натиснути кнопку.

А з приватниками такого немає. Тому й досі шукають диверсантів, які встановлюють камери на залізниці, пропускних станціях, інших режимних об’єктах – вони це роблять для того, щоб знімати інформацію, коли, наприклад, проходять потяги. 

“Тому потрібно все це правильно імплементувати. Сьогодні ми знаходимося на порозі Євросоюзу. І повинні розуміти: якби ЄС не підтримував ряд наших законопроєктів – їх би навіть не реєстрували. А тут ситуація інша. Коли ми приїжджаємо до Європи, то бачимо, що там зняти щось на камеру просто так майже неможливо. Існує державний контроль. Бо це може порушити як державну цілісність, так і військову таємницю або приватне життя людей. Тому ми на правильному шляху. Просто люди сприймають деякі речі як то, що ми прагнемо створити поліцейську державу. Ні – це намагання створити безпечну країну для всіх нас”, – каже В'ячеслав Медяник.

Закон приймуть (або ні) ще не скоро

Що стосується начебто зв’язку законопроєкту з мобілізацією українців, то він радить розуміти, що на прийняття цього закону знадобиться мінімум пів року – ще треба пройти підкомітет, потім Комітет, далі перше читання у Верховній Раді – набрати 226 голосів. Після цього у нас будуть два тижні для подачі правок та пропозицій. Тому зв’язку з мобілізацією, за словами автора проєкту, тут немає ніякого.

Що стосується закидів про те, що норми закону дозволять використовувати їх для тиску на політичних або бізнесових опонентів та конкурентів. В'ячеслав Медяник ставить питання: а що заважає зараз посадити людей з прихованими камерами та слідкувати за людиною?

“Навіть у програмі “Безпечне місто” присутній людський фактор – до неї можуть мати доступ ті, хто зовсім не має до цього відношення. З погляду сьогоднішнього законодавства, доступ можуть мати усі. Достатньо зв’язків, знайомств чи відповідних ресурсів. І такі скандали були у Києві – коли за депутатами минулого скликання велися стеження. Ми ж хочемо зробити так, щоб людина, яка отримує там інформацію, лишала за собою слід. Зайшов – вже засвітився та відповідаєш. Аби це не було вільним ринком”, – сказав депутат.

Він зізнається, що багато законопроєктів, які вони з колегами подавали, напрацьовувалися разом з Міністерством внутрішніх справ, профільними органами центральної влади.

“Ініціатива була спільна. Ми відпрацьовували усі ризики. Розуміємо головне: країна знаходиться у стадії війни – тому потрібно бути дуже акуратними з ініціативами. І тому ми зараз просуваємо наші наробітки з МВС. Ані ми, ані вони це не приховуємо. Цей та інші закони дійсно потрібні українцям. І тому будуть працювати десятиріччями після прийняття”, – резюмує В'ячеслав Медяник.

Ігор Темін

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.