Росія не забирає частину своїх полонених: у Коордштабі розкрили, кого ворог кидає напризволяще
Керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко заявив, що РФ майже не цікавиться частиною своїх військовополонених, окрім окремих випадків
Росія під час обмінів не проявляє інтересу до частини своїх військовополонених. Йдеться як про громадян РФ, так і про іноземців, які воювали на її боці. Українській стороні іноді доводиться переконувати росіян забрати таких людей. Про це повідомив керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко.
В інтерв’ю Укрінформу він розповів, що в українському полоні перебуває значна кількість таких осіб, однак російська сторона не ініціює їх повернення.
"У нас у полоні їх уже достатньо багато. У перемовному процесі росіяни ними не цікавляться. Не було жодного запиту від російської сторони, крім щодо північнокорейців. Кілька разів вони запитували, чи готові ми віддати саме їх", - наголосив він.
Охріменко пояснив, що питання щодо іноземців у полоні є складним. Зокрема, двоє громадян Північної Кореї не хочуть повертатися на батьківщину і просять передати їх Південній Кореї. Водночас, за міжнародним гуманітарним правом, відповідальність за них несе держава, яка залучила їх до війни.
Він додав, що Третя Женевська конвенція передбачає принцип невидворення. Якщо полонений не бажає повертатися і немає іншого механізму, Україна утримуватиме його до вирішення ситуації. Коментуючи випадок із двома громадянами Китаю, які воювали на боці РФ і потрапили в полон, Охріменко зазначив, що Росія щодо них не зверталася.
"Вони воювали на стороні Росії, а Китай не є стороною конфлікту. Згідно з положеннями Женевської конвенції, відповідальність за своїх військових несе країна, на боці якої вони воювали. Якщо в Китаї є кримінальна відповідальність за найманство, то їхні громадяни, які брали участь у збройному конфлікті на стороні третьої держави, після повернення можуть бути засуджені", - розповів він.
Охріменко також припустив, що ці особи можуть мати російські паспорти, оскільки подібні випадки фіксували раніше.
Процедура обміну українців у реаліях російського режиму
Окремо він розповів про повернення українських військовополонених. За час роботи Координаційного штабу з 2022 року вдалося звільнити 9048 осіб. За його словами, сам процес обміну триває близько двох днів, однак домовленості щодо окремих категорій можуть затягуватися на роки. Це стосується, зокрема, полонених із Чорнобильської та Запорізької АЕС, Маріуполя, Бахмута, Покровська та Курської області РФ.
Також складними залишаються переговори щодо українців, яких засудили в Росії. В Україні вже створили правову базу для включення засуджених російських військових до обмінів, тоді як у РФ цей процес передбачає процедуру помилування з боку російського диктатора Володимира Путіна.
Цього року вже вдалося повернути понад 20 незаконно засуджених українців. Також 18 жовтня 2024 року відбувся великий обмін, під час якого звільнили понад 40 таких осіб, серед них були й засуджені довічно.
"У минулому році також відбувалися обміни, у яких були "засуджені", і ми далі працюємо над поверненням наших громадян, яких Росія провела через розіграні судилища", - наголосив він.
Від Маріуполя до ЧАЕС: останні обміни полоненими
Останній обмін між Україною та Росією відбувся 24 квітня - додому повернулися 193 українські військові. Серед них - бійці зі Збройних Сил, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Державної спеціальної служби транспорту. Серед тих, хто повернувся додому, є ті військові, проти яких в РФ відкрили кримінальні справи, що є порушенням Женевських конвенцій. Також є й бійці з різними пораненнями.
11 квітня під час "великоднього обміну" додому вдалося повернути 182 людини, серед яких були захисники Маріуполя, ЧАЕС та інших гарячих точок, що перебували в неволі з 2022 року.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
