Пʼята частина українських біженців знайшли роботу у Німеччині й по-справжньому працюють. Решта громадян сидять на соціальній допомозі
Попри гострий дефіцит працівників у Німеччині, лише 22% українських біженців працездатного віку, які там проживають, мають справжню роботу. Решта громадян отримують соціальну допомогу від ФРН і не поспішають шукати роботу. Насправді причин такої ситуації декілька, однак ключовою залишається мовний бар'єр.
Як пише Neue Zürcher Zeitung, понад один мільйон українців прибули до Німеччини після початку війни, рятуючись від бойових дій. Їм одразу надали право на проживання та роботу, чого не було з біженцями з інших країн. Однак, інтеграція українців у німецький ринок праці йде повільно. Навіть через два роки після початку війни, більшість з них все ще живуть на державну допомогу.
Існує низка причин:
Ситуація з українськими жінками є особливо складною. Їх більшість (близько 540 000) мають дітей, і через брак місць у садках та яслах їм складно працевлаштуватися.
Німеччина намагається розв'язати проблему нестачі кадрів. Зокрема, уряд спрощує процедуру визнання кваліфікації та збільшує кількість місць у дитячих садках.
Більшість українських біженців у Німеччині (57%) бачать майбутнє своїх дітей у цій країні. Лише 39% вважають, що у ФРН нічого доброго їхнім дітям не світить. Водночас у Нідерландах ця кількість значно більша. Майбутнє дітей українських біженців у цій країні бачать лише 29% мігрантів.
З'ясувалося, що оплата праці українських біженців у Німеччині та Нідерландах значно вища за оплату праці в Україні. Приміром, середня зарплатня у Німеччині для мігрантів з України складає 1 334 євро на місяць, а у Нідерландах це показник сягнув 1 104 євро. Українські біженці оцінюють своє фінансове становище в обох країнах, як середнього достатку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.