Криза у Франції: Макрон прийняв відставку уряду, що тепер буде з допомогою Україні
У Франції це перший схожий випадок, починаючи з 1962 року - тоді у результаті вотуму недовіри у відставку пішов уряд Жоржа Помпіду
Політична криза у Франції набирає обертів. Президент Еммануель Макрон 5 грудня офіційно ухвалив прохання прем'єра Мішеля Барньє про відставку уряду. Напередодні - 4 грудня - було прийнято вотум недовіри до французького Кабміну. Цей випадок є першим за останні 62 роки: 1962 року результаті вотуму недовіри у відставку пішов уряд Жоржа Помпіду. Утім, теперішній розпад уряду Франції ставить під сумнів військову допомогу Україні, адже є ризик того, що військове фінансування Парижа може різко скоротитися.
Як відомо, за вотум недовіри Кабміну Мішеля Барньє проголосував 331 із 574 депутатів нацзборів Франції. Приводом для вотуму стали розбіжності між політичними силами країни, що виникли під час узгодження бюджету на 2025 рік. Відповідно до Конституції Франції Барньє подав президентові прохання про відставку.
Видання Le Monde зазначало, що це перший подібний випадок з 1962 року, коли у результаті вотуму недовіри у відставку пішов уряд Жоржа Помпіду. Лідер лівої парламентської фракції партії "Нескорена Франція" Матильда Пано заявила, що з винесенням вотуму недовіри вся політика Макрона зазнала поразки, у зв'язку з чим вона закликала до дострокових президентських виборів. Сам Макрон напередодні заявив, що не йтиме у відставку у разі ухвалення у парламенті вотуму недовіри уряду. Він пояснив це тим, що був двічі обраний французами і поважатиме їхню довіру.
Барньє раніше обіймав посаду міністра закордонних справ Франції, а на початку вересня Макрон призначив його прем'єр-міністром. 21 вересня у Франції затвердили новий склад кабміну.
Урядова криза, що розгортається в Парижі, передовсім пов'язана з подорожчанням французьких облігацій на тлі німецьких. Розрив збільшився на 90 базисних пунктів, що стало найвищим показником із 2012 року, писав Bloomberg. На тлі цього парламент і уряд не можуть дійти згоди щодо ухвалення бюджету країни на 2025 р.
Вотуму недовіри передувало те, що 2 грудня Барньє провів спірний законопроект щодо соціальних видатків бюджету на 2025 рік в обхід парламенту, застосувавши спеціальну статтю Конституції Франції, яка дає уряду право у виняткових випадках приймати рішення без участі нижньої палати парламенту.
Розпад уряду Франції ставить під сумнів підтримку України
У виданні Reuters зазначають, що розпад уряду Франції та нездатність затвердити бюджет можуть ускладнити можливості Парижа збільшити підтримку України, попри неодноразові обіцянки президента Еммануеля Макрона допомагати Києву стільки, скільки буде потрібно.
Як відомо, у листопаді Франція завершила навчання близько 2000 українських військових, надавши броньовані машини для пересування військ і розвідки, гаубиці Caesar, протитанкові ракетні установки, зенітні ракети та радіолокаційні системи для поля бою. Окрім цього, протягом останніх тижнів Франція направила нові ракети, використовуючи кошти із заморожених російських активів, і планує надати винищувачі Mirage у першому кварталі 2025 року.
Однак міністр оборони Себастьян Лекорню, який може стати майбутнім прем'єр-міністром, ще у жовтні заявляв, що Франція не зможе виконати обіцянку виділити понад 3 мільярди євро на 2024 рік. Виступаючи напередодні голосування про недовіру, яке призвело до розпаду уряду Мішеля Барньє, Лекорню зазначив, що це вплине на підтримку України з боку Франції.
"Велика частина підтримки України — це передача старого обладнання французької армії, яке потім замінюється новим. Якщо ми сповільнимо замовлення нового обладнання, то поставки для України також уповільняться", — сказав Лекорню в інтерв’ю виданню Le Parisien.
Якщо бюджет на 2025 рік не буде прийнято, то фактично діятиме бюджет 2024 року, що позначиться і на оборонному фінансуванні Києва.
Пошуки наступника
Тепер уряд Франції має статус "відставного" і займається лише поточними справами, як це було влітку після дострокових парламентських виборів, до моменту призначення нового голови уряду. Теоретично, відповідно до статті 8 Конституції Франції, яка зазначає, що "президент Республіки призначає прем’єр-міністра", Мішель Барньє міг би бути перепризначений. Однак сам Барньє відкинув цю ідею в своєму інтерв’ю у вівторок ввечері для новин на TF1 і France 2.
"Я хочу служити, але який у цьому сенс, якщо мене завтра знову усунуть, і все виглядатиме, ніби нічого не сталося?", — заявив він.
З юридичної точки зору, Еммануель Макрон не зобов’язаний призначати нового главу уряду до кінця року. Наприклад, Габріель Атталь залишався виконуючим обов’язки прем’єр-міністра протягом 51 дня до призначення Мішеля Барньє 5 вересня. Однак, за інформацією Le Parisien, цього разу президент прагне швидше призначити нового главу уряду, як того вимагають і деякі політичні лідери.
Вже почали циркулювати кілька імен, зокрема чинний міністр оборони Себастьян Лекорню, мер міста Труа Франсуа Баруан, який представляє партію Республіканців і нещодавно приєднався до боротьби, а також лідер Лідер французької центристської партії MoDem Франсуа Байру. Останній вже зустрічався з президентом Франції.
Еммануель Макрон може оголосити про нове призначення вже цього вечора у своєму телевізійному зверненні, хоча це не гарантовано. У будь-якому разі, це стане можливістю для президента прокоментувати цей історичний вотум недовіри, який загнав країну у значну політичну невизначеність. Навіть якщо новий уряд буде сформовано швидко - немає жодної гарантії, що він зможе довго утримувати владу. Лідер правих депутатів Лоран Вокьє запевнив, що його партія не буде "валити" майбутній уряд, навіть якщо не братиме в ньому участі. Однак ліві, швидше за все, не підтримають призначення "макроніста". Реакція Національного об’єднання, яке спочатку демонструвало доброзичливість до уряду Барньє, але зрештою ініціювало вотум недовіри, також залишається важливим фактором у цій складній ситуації.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
