КНДР готується до відправки військ на війну РФ проти України: що цьому може протиставити Захід

Північна Корея, диктатор якої підписав оборонний союз з вождем росіян Володимиром Путіним, може надіслати до 20 тисяч інженерних військ на підтримку російської агресії проти України. Цей крок, якщо його реалізують, не лише звільняє російські полки для наступальних дій, а й створює новий рівень загрози для всієї міжнародної системи безпеки. Якщо це станеться, Захід не зможе залишитися бездіяльним, але безпосереднього зіткнення з «віссю зла 2.0».

У російсько-українську війну долучається КНДР

Доки інші писали про песиків, яких Кім Чен Ин подарував Володимиру Путіну під час його візиту до Пхеньяну, Інформатор розпитав експертів і повідомив читачів, що існує небезпека залучення військ Північної Кореї до російсько-української війни. Не минуло й тижня, як Південнокорейські ЗМІ отримали від джерел у владі інформацію про підготовку 10 бригад інженерних військ КНДР (приблизно 20 тисяч військових) до відправки на тимчасово окуповану Донеччину. При чому, це може статися вже в липні. Київ через радника голови Офісу президента Михайла Подоляка офіційно відреагував на цю інформацію.

«Мало того, що КНДР спокійно вийшла з-під світових санкцій і активно займається військовою співпрацею з РФ, зараз вона прямо посилає спеціальні інженерні війська для участі безпосередньо у війні проти України на боці агресора… Замість відповідної реакції, ООН запрошує на "миротворчий саміт"… міністра внутрішніх справ РФ (Володимира — ред.) Колокольцева», — дотинає він Організації Об’єднаних Націй.

Дії відомства Антоніу Гуттеріша давно виглядають як саботаж. Раніше ми писали, що, ймовірно, Саміт миру у Швейцарії є якраз частиною заходів, спрямованих на утворення альтернативи ООН. Але всім зрозуміло, що проблеми через таке зближення диктаторів будуть виникають у багатьох країнах Заходу.

Навіть якщо Північнокорейці не воюватимуть безпосередньо, вони звільнять руки російським окупаційним військам. Це якраз те, що пропонував у найсміливішій своїй риториці президент Франції Емануель Макрон, коли закликав подумати, аби розмістити війська союзників НАТО на лінії кордону з Білоруссю. Тоді ця заява спричинила такий галас у західних столицях, що питання одразу заховали під скатертину переговорного столу. То, можливо, дії «вісі зла 2.0» спонукають переглянути це рішення?

Гра в «червоні лінії»

Антон Ганоцький, експерт аналітичного центру ADASTRA і засновник інформаційного проєкту «Пхеньянська Правда» каже, що відправку північнокорейських військ до України можна вважати черговою ескалацією конфлікту зі сторони РФ та КНДР. Водночас, зважаючи, що принаймні на початках йдеться про залучення інженерних військ, цей крок має радше символічне значення.

«Це навіть можна назвати такою собі відповіддю Кремля на дозвіл Україні бити по російській території західним озброєнням. Найбільша таємниця в цій історії — це роль Китаю. Враховуючи економічну залежність КНДР від КНР, такі дії Пхеньян не зробив би без мовчазної згоди Пекіну», — говорить експерт.

Пан Антон додає, що Пекін використовує Північну Корею, як інструмент, що дозволяє надавати підтримку РФ. Це дає змогу зайвий раз не ризикувати, не створювати додаткові підстави для запровадження західних санкцій.

«Китай, на відміну від РФ, не готовий йти на відкриту конфронтацію із Заходом, тому до України їдуть північнокорейські інженери, а не спецназ. Я б радше сказав, що такий сценарій із погляду Пекіну, Москви чи Пхеньяну не переходить уявні червоні лінії Заходу», — каже експерт.

Чи правильні ці розрахунки — велике питання. Зрештою фактично дві ядерні країни, Росія та КНДР, збираються вести війну проти Заходу на нашій землі. Навряд США настільки наївні, що сподіваються без серйозної допомоги виграти руками українців війну не лише проти Москви, але і проти Пекіну. Південна Корея теж розглядає можливість скасувати своє «табу» на постачання озброєнь. А ідея президента Франції Емануеля Макрона про відправку західних військ на кордон із Білоруссю стає актуальною, як ніколи.

На що готовий Захід

Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента», закликає обережніше ставитися до інформації, яка потрапляє в публічний простір. Він нагадує, що підстави для цього вже були.

«Для прикладу, недавно південнокорейські ЗМІ повідомили, що Північна Корея поставила Росії 5 мільйонів артилерійських снарядів. Але американська розвідка, з конкретними підрахунками та посиланням на російські джерела, оцінила обсяг постачання артилерійських снарядів в 1,6 мільйона — утричі менше», — пояснює експерт.

Пан Володимир зазначає, що південнокорейські джерела часто «трохи драматизують» ситуацію. Зрештою, Сеул зацікавлений у консолідації західної спільноти довкола протистояння КНДР. Але й загрозу появи військ Кім Чен Ина повністю відкидати не можна, каже експерт. Однак тоді диктатори мають усвідомлювати, що Захід, ймовірно, буде діяти значно рішучіше.

«Якщо це станеться, це буде кроком, який зніме обмеження для деяких західних країн зробити те саме для України. У зв’язку з цим у мене є сумніви, що Путін піде на це найближчим часом. Водночас згодом щось подібне може статися», — зазначає пан Фесенко.

Експерт вважає, що доки ми не побачимо якихось реальних кроків із боку Пхеньяну та Москви, це практично ніяк не позначиться на рівні західної підтримки. А середньостатистичному громадянину ЄС за великим рахунком байдуже на появу інженерних військ КНДР десь у тилу.

«Якщо Путін, не дай Бог, використає тактичну ядерну зброю, або Північна Корея надішле війська, які вже будуть воювати, а не інженерні війська — от тоді це будуть сприймати дуже серйозно. Тактична ядерна зброя змусить діяти всіх», — запевняє пан Фесенко.

Чи можливе безпосереднє зіткнення

Потенційне залучення до окупаційної армії РФ її союзників вкотре нагадує, що геополітичні обставини дуже подібні до тих, які були у 20–30-тих роках XX століття. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що між країнами НАТО зріє консенсус щодо створення місії для дій в Україні й радіє, що він вирвав обіцянку в союзників не брати участь у цьому. Президент Сербії Александр Вучич стверджує, що великий конфлікт відбудеться вже найближчими місяцями й що цього не спинити.

Володимир Фесенко зазначає, що серед країн Заходу є консенсус, що не можна допустити програшу України, адже це стане фактичним повторенням «Мюнхенської змови». Але водночас досі нема лідируючої думки щодо того, як має виглядати перемога. Доволі поширеними є страхи, що в разі очевидної поразки Путін може піти на відчайдушні кроки, такі як використання ядерної зброї чи напад на одну з країн НАТО. Наразі перемовини, а не наростання конфронтації, є бажаним сценарієм для багатьох.

Антон Ганоцький з аналітичного центру ADASTRA каже, що російсько-українська війна навряд призведе до обміну ядерними ударами, навіть якщо провідні геополітичні кравці напряму залучаться в конфлікт. Але ми виходимо в десятиліття гібридних конфліктів у різних точках світу. Суперечності між учасниками міжнародних відносин уже не можна розв’язати дипломатичними засобами.

«…Зіткнення США та КНР через Тайвань чи Південно-Китайського моря в найближчі роки абсолютно може призвести до Третьої світової війни. Тут більш відкрите питання: чи будуть у Пекіні, чи у Вашингтоні готові до використання ядерної зброї у випадку критичної ситуації на потенційних фронтах великої війни… Росія, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну, таким чином відчинила скриньку Пандори, яку вже не зачинити, — каже експерт.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.