Клієнти великих банків скаржаться на штрафи через фінмониторинг - що про це кажуть в НБУ
НБУ повідомив, що у медіа та в телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів і дав спростування, а що відбувається насправді
Національний банк повідомив, що у медіа та в телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу. Йдеться про скарги клієнтів, опубліковані у виданні Мінфін. Там писали, що багато банків нібито стягують з клієнтів 20-30% їх коштів у випадках, коли банки вирішують в односторонньому порядку закрити рахунки своїх клієнтів, зокрема через посилення фінансового моніторингу.
Що писали в ЗМІ про банківські штрафи
Як пише Мінфін, цього року банки почали поступово запроваджувати нові види фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу. Для українців вони залишаються таємницею за сімома печатками, звідси й безліч проблем. Адже крім базових критеріїв підозрілих фінансових операцій, які Нацбанк затвердив своєю постановою № 65 ще у травні 2020 року, є ще й вимоги/умови, які кожен банк виробляє автономно. А найголовніше — банки навмисне тримають їх у секреті, щоби під них не почали підлаштовуватися.
"У рамках фінансового моніторингу банки навчилися миттєво блокувати підозрілі операції та рахунки. А далі діють за стандартною процедурою: після блокування у власника рахунку запитують інформацію про природу транзакцій, а також походження коштів", - пише "Мінфін".
Можуть вимагати підтверджувальних документів. Якщо клієнт все це не надає або банк залишається не задоволений відповідями, то може донести на людину до Держфінмоніторингу (фінансову розвідку), де його перевірятимуть на предмет відмивання грошей, фінансування тероризму тощо. Але навіть якщо злочинів не буде виявлено та кримінальну справу не буде відкрито, банк все одно має право в односторонньому порядку примусово закрити рахунок, що він нерідко робить.
У цьому випадку (за відсутності злочину) кошти з рахунку не вилучаються. Їх можуть перерахувати на рахунок людини в інших банках або видати готівкою через касу. На вибір клієнта. Найчастіше українці вибирають повернення коштів готівкою, щоб не «світити» рахунки в інших банках, де також можна спровокувати аналогічну перевірку по фінмоніторингу.
Ось у цей момент — видачі/перерахування коштів порушника фінмоніторингу — банки почали з недавніх пір застосовувати новий вид фінансового покарання. В одних банках його відносять до категорії штрафів, в інших це називають додатковою комісією. Її розмір сягає вже 20% від суми.
Які банки карають клієнтів
Як пише Мінфін, найсильніше обсяги зібраних штрафів і пені збільшили банки, що активно розвивають обслуговування населення:
- Укргазбанк — у 5,3 рази (до 11,5 млн грн);
- Абанк — у 2,6 рази (до 13,3 млн грн);
- Ощадбанк — у 2,3 рази (до 9,8 млн грн);
- ПУМБ — у 1,7 раза (до 4,2 млн грн);
- Райффайзен Банк — у 1,7 раза (до 1,9 млн грн).
Якщо брати загальний обсяг стягнутих банками штрафів, то їх найбільше у найбільшого у країні державного Приватбанку, який обслуговує 24,2 млн фізосіб. При цьому, у нього скорочення динаміки (на 33,2%, до 58,5 млн грн), як й у інших держструктур — Сенс Банка (на 82,6%, до 2,7 млн грн) та Укрексімбанка (на 16 ,5% (до 9,6 млн грн).
Хоча лояльність до клієнтів виявляли не лише вони. Видання «Мінфін» зібрав 5-ку структур, які у першому півріччі 2024-го (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) найсильніше скоротили обсяг стягнутих штрафів:
- Приватбанк — на 29,1 млн грн (на 33,2%), до 58,5 млн грн;
- Сенс Банк — на 12,7 млн грн (на 82,2%), до 2,7 млн грн;
- Альянс Банк — на 4,48 млн (на 99,5%), до 23 тис. грн;
- Укрексімбанк — на 1,9 млн грн (на 16,6%), до 9,6 млн грн;
- МТБ Банк — на 973 тис. грн (на 70,2%), до 413 тис. грн.
НБУ стягування штрафів назвав фейком
Національний банк наголошує, що твердження про стягування штрафів не відповідає дійсності, оскільки законодавство з питань фінансового моніторингу не передбачає застосування банками будь-яких фінансових покарань до порушників правил фінансового моніторингу та стягнення за це "штрафу".
«Тобто банки не мають права застосовувати до громадян штрафні санкції через порушення у сфері фінансового моніторингу», - уточнили в НБУ.
Водночас закон про фінансовий моніторинг передбачає обов’язок та право банку розірвати ділові стосунки з клієнтом та припинити його обслуговування, в тому числі закрити рахунок клієнта, у визначених законодавством випадках.
У цьому разі банк повертає кошти клієнту готівкою чи шляхом перерахування на інший рахунок за вказаними реквізитами. Механізм повернення коштів банком передбачений у пункті 6 додатка 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ від 19.05.2020 № 65.
"Банк може брати стандартну звичайну комісію за проведення такої платіжної операції", – йдеться у заяві НБУ.
Національний банк зі свого боку не застосовує жодних штрафних санкцій до громадян за порушення. Всі заходи впливу регулятора, зокрема і в сфері фінансового моніторингу, стосуються виключно фінансових установ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
