Киянка вимагала від Київстар 50 млн грн за "втрату виплат від ООН" - рішення суду
Шевченківський суд відмовив позивачці, яка звинуватила оператора у блокуванні допомоги на 584 тис. грн і вимагала 50 млн моральної шкоди
Киянка подала до суду на мобільного оператора "Київстар" і зажадала 50 мільйонів гривень моральної шкоди та понад 584 тисячі гривень матеріальних збитків - нібито через відключення номера, яке позбавило її "допомоги від ООН". Шевченківський районний суд Києва 29 квітня 2026 року повністю відмовив їй у позові. Суд не знайшов у діях оператора жодних порушень і констатував, що підстави позову є необґрунтованими.
За матеріалами справи з Єдиного реєстру судових рішень, жінка користувалася передплаченим номером "Київстар". У лютому 2023 року під час дзвінка до контакт-центру оператора абонентський номер за підтвердженням самої абоненти перевели на контрактну форму обслуговування через послугу "Відкладене контрактне підключення". Для завершення переходу необхідно було особисто надати документи до магазину оператора протягом 30 днів. Позивачка документів не надала, тому на 31-й день обслуговування припинилося, а на 91-й - номер анулювали.
Жінка стверджувала протилежне: що переведення відбулося без її відома, а саме через це вона нібито не змогла отримати виплату від ООН на суму 584 600 гривень. Претензії до оператора стосувалися несанкціонованого дистанційного перевипуску SIM-картки та порушення правил ідентифікації абонента.
Оператор заперечив усі звинувачення. Представник "Київстар" наголосив, що після переходу на контракт абонентці на номер 466 надіслали унікальний пароль, який вона використала - це і стало підтвердженням її згоди. Крім того, для замовлення послуги жінка назвала свої анкетні дані. Позивачка, проте, заперечила проти клопотання відповідача про витребування судом записів дзвінків і SMS за той день - і тим самим позбавила себе можливості спростувати аргументи оператора.
Суд розглянув обставини і відмовив у позові
Вирішуючи спір, суддя Савицький О.А. застосував норми Закону України "Про електронні комунікації". Відповідно до статті 116 цього закону, оператор має право припинити обслуговування, якщо абонент не виконав вимоги щодо ідентифікації при зміні форми обслуговування. Саме це і відбулося: жінка не з'явилася до магазину з документами у відведений термін.
Щодо вимоги про відшкодування матеріальних збитків, суд послався на позицію Верховного Суду: упущена вигода - це не "потенційний дохід", а доведений приріст майна. Стягнути її можна лише якщо позивач вжив реальних заходів для його отримання. Жодних доказів реального права на виплату від ООН та реальних спроб її отримати суду надано не було.
Щодо 50 мільйонів моральної шкоди - суд не встановив протиправності в діях оператора, а отже не було і підстав для відшкодування. Сама сума в рамках рядового абонентського спору виглядає фантастичною і стала ще одним сигналом про природу цієї претензії.
Справа наочно демонструє типову схему: людина отримує повідомлення про "допомогу від ООН", яка нібито надійде на конкретний номер телефону. Далі відбувається маніпуляція з SIM-картою або номером. Сценарій може розгортатись так:
- жертві телефонують і пропонують "допомогу від ООН" на мобільний номер;
- під різними приводами її переконують змінити форму обслуговування або передати SMS-код;
- після отримання коду або переходу на контракт реальний власник втрачає доступ до номера;
- виплата, звісно, ніколи не надходить - бо її ніколи не існувало;
- жертва залишається без номера і з відчуттям, що "оператор винен".
Що варто знати про шахрайські схеми з виплатами
Кіберполіція вже викривала шахраїв, які створювали фейкові сайти під виглядом держдопомоги, отримували доступ до банківських рахунків потерпілих і таким чином "заробляли" десятки тисяч гривень. Правоохоронці закликають громадян уважно перевіряти адреси сайтів, на яких треба вводити конфіденційні дані. На сайті Інформатора детально описано подібну справу з фейковою єДопомогою, де санкція статті передбачає до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.
Месенджери та соціальні мережі заполонили фейкові повідомлення про нібито нові надбавки - зловмисники використовують їх, аби заманити українців на фішингові сайти та викрасти персональні дані. Фейкові дописи апелюють до термінових виплат і встановлюють штучні часові обмеження - саме так зловмисники позбавляють людей можливості критично оцінити повідомлення. За даними порталу Інформатор про фейкові надбавки, Кіберполіція та Пенсійний фонд закликають не довіряти повідомленням із сумнівних джерел і не переходити за підозрілими посиланнями.
Слідкуйте за нами у Telegram
