У ПриватБанку вказують, що шахрайські дії щодо коштів чоловіка були вчинені третіми особами і тому на банк не може бути покладена відповідальність
Чоловік подав заявку на блокування своїх платіжних карток, однак вони були розблоковані ПриватБанком. Також було надано доступ до його рахунків, що призвело до втрати коштів, тому він просить стягнути з фінустанови 441 766 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 26 червня 2024 року.
З банківського рахунку чоловіка, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», без його відома і дозволу 6 березня 2023 року було списано кошти, доступні на рахунку як кредит кількома переказами на іншу картку, невідомого отримувача. Він подав заявку на блокування своїх платіжних карток, однак вони були розблоковані банком. Менше ніж протягом двох хвилин вхід було здійснено тричі, два з яких здійснено з іншої, нетипової IP-адреси, та з нетипового для нього мобільного пристрою, у результаті чого АТ КБ «ПриватБанк» було надано доступ до його рахунків. Клієнт просив стягнути з фінустанови кошти у розмірі 441 766 гривень, з яких: залишок коштів 143 478 гривень, до виконання несанкціонованих операцій 6 березня 2023 року, кошти у розмірі 69 621 гривні, пеню у розмірі 28 666 гривень, компенсацію моральної шкоди у сумі 200 тисяч гривень, витрати на правничу допомогу в сумі 20 тисяч гривень.
ПриватБанк заперечував проти задоволення позову. Там вказують, що шахрайські дії щодо коштів чоловіка були вчинені третіми особами і тому на банк не може бути покладена відповідальність.
Суд з'ясував, що чоловік є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та має відкриті банківські рахунки в АТ КБ «ПриватБанк». 6 березня 2023 року з банківських карток, прив'язаних до рахунку, який відкрито в АТ КБ «ПриватБанк», списано кошти на загальну суму 143 478 гривень. 20 березня 2023 року за його заявою від 16 березня 2023 року Оболонською окружною прокуратурою м. Києва внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, та визнано потерпілим.
Перевіркою руху коштів банк встановив, що 6 березня 2023 року списання у сумі 58 676 гривень з картки, у сумі 56 420 гривень з картки клієнта відбулося шляхом ручного введення номера, терміну дії картки та CVC2-коду, для інтернет-платежів через термінал (мерчант стороннього банку «Південний», отримувач невідомий), з використанням 3D-Security; у сумі 98 002 гривень, з картки клієнта відбулося шляхом ручного введення номера, терміну дії картки та CVC2-коду, для інтернет-платежів через термінал (мерчант стороннього банку «ПУМБ», отримувач невідомий), з використанням 3D-Security.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він своїми діями сприяв в розкритті облікової інформації, авторизував також вхід до Приват-24 зі стороннього пристрою.
"Відповідно до дослідженого аудіо запису розмови позивача з оператором банку за номером 3700, він зазначив, що перейшов за посиланням з сайту OLX; «що там йшло як верифікація в ПриватБанку, був номер карти, термін дії та зворотний бік»; на запитання оператора кол-центру, чи передавав дані по ПІН-коду зазначив, що «там форма заповнювалась, вже чесно не знаю». Таким чином, позивач своїми діями сприяв в розкритті облікової інформації, авторизував також вхід до Приват-24 зі стороннього пристрою, відтак - сторонні особи отримали доступ до Приват-24 та рахунків позивача. Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, належними доказами не підтверджено, тому позов не підлягає задоволенню", - наголосив суд.