Особливу увагу приділяють автономним платформам, супутниковому зв’язку, бойовим діям у щільній міській забудові та інформаційній війні, як усередині країни, так і на зовнішню аудиторію
Китай зробив глибокі висновки з війни Росії проти України й суттєво скоригував власну військову доктрину. Йдеться не про дрони, а про ширшу зміну підходу до ведення війни, з орієнтацією на можливий конфлікт зі США. У Вашингтоні вважають, що ці зміни вже впливають на підготовку Пекіна до сценарію ескалації навколо Тайваню.
Про це йдеться у новому публічному звіті американського оборонного відомства, передає Defense Express. У звіті наголошується, що Китай розглядає США як головного потенційного противника й відповідно будує свою стратегію. При цьому ключовий акцент робиться не на окремих видах озброєння, а на здатності керувати масштабом і інтенсивністю конфлікту, не допускаючи його виходу за межі конвенційної війни.
Американські аналітики зазначають, що Пекін упевнений у можливості поєднувати тактичні й оперативні дії зі стратегічним стримуванням. У Китаї вважають, що це дозволить утримати війну без застосування ядерної чи іншої зброї масового ураження, навіть у разі прямої ескалації.
Водночас Китай продовжує робити ставку на далекобійні високоточні удари, які стирають межу між тактичним, оперативним і стратегічним рівнями війни. Ці дії планують поєднувати з автономними системами озброєння, морськими блокадами, ізоляцією регіонів і масштабним санкційним тиском.
У Пентагоні вважають, що досвід російсько-української війни змусив Пекін переглянути підготовку до можливого вторгнення на Тайвань. Особливу увагу приділяють автономним платформам, супутниковому зв’язку, бойовим діям у щільній міській забудові та інформаційній війні, як усередині країни, так і на зовнішню аудиторію. Окрема мета - не допустити затяжного конфлікту.
Загалом війна у китайській доктрині розглядається як зіткнення не лише армій, а цілих національних систем - військової та цивільної одночасно. У разі конфлікту зі США використовується поняття "тотальна війна", яке передбачає повну мобілізацію стратегічних ресурсів для досягнення капітуляції противника.
При цьому в Китаї наголошують, що політичні цілі війни мають бути чітко визначені й обмежені. Основною ж концепцією бойових дій називають "багатодоменну високоточну війну" з централізованим управлінням, інтегрованими системами розвідки та активним використанням штучного інтелекту для аналізу великих масивів даних і планування операцій.
У Пентагоні водночас зауважують, що, попри масштабну модернізацію, Китай усе ще не має реального бойового досвіду за останні десятиліття. Це залишається одним із ключових обмежень його військових амбіцій.
Раніше повідомлялось, що НАТО фіксує тісну координацію між Китаєм і Росією та не виключає сценарію одночасної ескалації в Азії й Європі. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що у разі дій Китаю проти Тайваню Москва може паралельно посилити тиск на Європу. Захід, за його словами, має готуватися до такого розвитку подій і посилювати оборону.
Подібні попередження лунають не вперше. Західні оглядачі вже неодноразово звертали увагу на ризик подвійної кризи - навколо Тайваню та одночасно в Європі - хоча уряди не завжди готові відкрито визнавати такий сценарій.
За прогнозами, Китай може вторгнутися на Тайвань вже у наступному році. Президент Тайваню Лай Чін-те заявив підсилює оборону та запускає додатковий оборонний бюджет у 40 млрд доларів, щоб відповісти на тиск Китаю та зміцнити стримування. Оборонний бюджет, який уже подвоївся за кілька років, наступного року сягне 3,3% ВВП, а до 2030 року він хоче збільшити цей показник до 5%.