Китай почав залучати штучний інтелект до військової аналітики: у перспективі - армія ШІ
Цікаво, що ключовий вектор розвитку — створення автономного інтелектуального штабіста
Штучний інтелект кардинально змінює підходи до військової розвідки у Китаї. Моделі, які ще кілька років тому здавалися фантастикою, вже сьогодні обробляють гігантські обсяги аналітичної інформації з відкритих джерел, розшифровують перехоплення, аналізують супутникові знімки та навіть прогнозують дії ворога. Усе це — в рамках нового технологічного курсу Пекіна.
За даними досліджень китайських фахівців, сучасні мережі OSINT (розвідки з відкритих джерел), підсилені великими мовними моделями, можуть в режимі реального часу аналізувати дописи у соцмережах, новинні ресурси та форуми, автоматично перевіряти достовірність інформації та складати звіти, пише 24 канал.
"ШІ вкаже, де на супутникових фото з’явилися нові об’єкти (наприклад, техніка чи укріплення), а де – зникли", — зазначають китайські дослідники.
Радіоелектронна розвідка (SIGINT) також отримала цифрову підмогу — великі мовні моделі навчені розпізнавати та перекладати аудіопотоки перехоплених розмов. Прикладом слугує підрозділ 8200 в Ізраїлі, який розробив чат-бота на базі LLM.
"Відповідати на запити аналітиків щодо конкретних осіб або подій, фактично надаючи миттєвий доступ до потрібних відомостей у морі "прослуханої" інформації", - зазначає видання.
У галузі супутникової розвідки китайський університет оборонних технологій (NUDT) представив SARATR-X 1.0 — трансформерну модель із 660 млн параметрів, яка ідентифікує до 40 типів військової техніки на радарних зображеннях із високою точністю. Ба більше, автори відкрили як код моделі, так і повноцінний датасет NUDT4MSTAR, стимулюючи подальший розвиток у цій сфері.
Великий прорив відбувається і в агентурній (HUMINT) розвідці. Тут ШІ аналізує текстові донесення, витягує головне та готує зведення для командирів:
"Такі моделі на кшталт ChatGPT здатні в автоматичному режимі інтегрувати великий обсяг даних про поле бою і формувати комплексний бойовий рапорт для офіцерів", — писало ще у 2023 році офіційне видання PLA Daily.
Ключовий вектор розвитку — створення автономного "інтелектуального штабіста" (智能参谋). За словами професора Ян Айхуа з NUDT, такі системи зможуть "виявляти закони протікання бойових дій і навіть передбачати їх динаміку".
Фактично йдеться про цифрового радника, що аналізує ситуацію, прогнозує сценарії розвитку та підказує командиру оптимальні рішення — як шаховий комп’ютер, що прораховує ходи суперника. Подібні підходи вже протестувала армія Ізраїлю — інструменти на кшталт The Gospel і Lavender під час останнього конфлікту в Газі виявляли цілі для ударів з рекордною швидкістю.
Китай не відстає: ШІ-модель ChatBIT, створена Академією військових наук на базі LLaMA, вже демонструє 90% ефективності GPT-4 у спеціалізованих завданнях.
"ChatBIT у тестових сценаріях перевершила інші китайські моделі та наблизилася за якістю відповідей до західного GPT-4", — звітують розробники.
У перспективі такі інструменти мають працювати як "другий мозок" командира — генерувати сценарії, знаходити слабкі місця в планах і позиціях ворога, прогнозувати ризики. Однак експерти застерігають: автоматизація не скасовує людського контролю.
"ШІ не замінює актуальної розвідінформації з полів і має діяти під наглядом людини", — наголошують китайські дослідники.
Змагання за домінування в сфері військового ШІ вже розпочалося. І, схоже, Китай рішуче налаштований виграти цю гонку.
Українці позитивно ставляться до ШІ, але трохи побоюються ризиків
Абсолютна більшість українців (76%) розуміють переваги штучного інтелекту (ШІ) і згодні з тим, що він має потенціал полегшити життя людства. Однак, українці також мають деякі побоювання щодо розвитку ШІ, зокрема щодо втрати роботи та знецінення професій, а також щодо так званого "повстання машин" чи агресії до людини. Такі результати отримало опитування про ставлення українців до ШІ, проведене компанією з маркетингових досліджень Kantar.
Загалом опитування показало, що особи з доходом на особу 10 тис. грн та люди з вищою освітою мають більший рівень розуміння переваг ШІ, ніж решта опитаних українців. Побоювання щодо втрати роботи та знецінення професій є найбільш поширеними серед українців, які стурбовані розвитком ШІ (57%).
Зараз читають на Інформаторі
