Кількість загиблих під питанням: чому Зеленський на пресконференції переконав не всіх українців

Читать на русском

Розбіжності щодо втрат, які президент не пояснив, емоції у заявах голови держави та інші моменти можуть викликати насторогу у певної частини суспільства, вважають експерти

Читать на русском
Пресконференція Зеленського
Президент намагався бути максимально чесним з українцями - колаж: Інформатор-Україна

Розбіжності щодо втрат, які президент не пояснив, емоції у заявах голови держави та інші моменти можуть викликати насторогу у певної частини суспільства, вважають експерти

На пресконференції президента Володимира Зеленського у неділю, 25 лютого, голова держави зробив цілий ряд резонансних заяв. Мабуть, найрезонанснішою була кількість втрат, вказана президентом. Принаймні вже другу добу саме це обговорюють в соцмережах. Видається, що у вказане президентом число у 31 000 українських військових, які загинули під час війни, не всі українці повірили на сто відсотків. Поширеним є погляд, що втрати набагато більші. Інформатор розбирався в причинах недовіри, що виникла. 

Президенту треба було пояснити, як вирахували 31 тисячу втрат

Нумо розбиратися. Перший цікавий факт: питання щодо втрат поставив кореспондент державного каналу "Рада". Деякі дописувачі у соцмережах навіть це вважають "зрадою" На їх думку це свідчить, що питання було узгоджено заздалегідь. 

Зеленський вперше розкрив дані по загиблим у ЗСУ
Зеленський вперше розкрив дані по загиблим у ЗСУ

Але ще більше недовіри викликали власне факти, наведені президентом. Отже, за словами президента, на війні загинула 31 тисяча бійців ЗСУ. При цьому росіян загинуло 180 тисяч. Недовіру викликає те, що вказана президентом цифра відрізняється від інших, що були оголошені, у тому числі держінститутами. 

  1. Дані Генштабу щодо втрат росіян є суттєво вищими за оголошені президентом. За останніми даними Генштабу, втрати ворога складають вже понад 400 тисяч. Можливо Зеленський називав кількість вбитих, а Генштаб - загальні втрати. 
  2. Західні джерела називають значно вищу кількість втрат української сторони. Так, The Economist із посиланням на джерела в уряді Сполучених Штатів, вказав, що втрати української сторони складають 70 тисяч вбитими. Таку ж майже цифру називав у серпні минулого року The New York Times. Звісно, тут варто довіряти президенту, тому що влада володіє набагато якіснішим доступом до статистики, ніж американські посадовці чи журналісти. 
  3. Є напівофіційні чи неофіційні заяви українських військовослужбовців, які теж називали значно більші втрати. 

Висновок, що напрошується: президенту треба було пояснити, як було вирахувано ці 31 тисячу. Наприклад, чи сюди включені лише втрати ЗСУ, чи ще Нацгвардія, тероборона, СБУ, прикордонники тощо? Чи ці втрати враховують зниклих безвісти? Бо різниця може виявитися суттєвою. 

Мабуть, треба було також пояснювати, що можливо точну кількість втрат зараз важко назвати навіть державним органам. Хоча б тому, що ці дані постійно змінюються, у тому числі через постійні уточнення, а не лише через зростання втрат. Військовий експерт Олег Жданов взагалі вважає, що питання підсумку втрат зараз не на часі: 

"Реальну цифру ми дізнаємося після закінчення війни... Я би дотримувавася цифри Генштабу [по втратам росіян - Інформатор]. А президент — це інформаційне наповнення медійного простору. Треба було відповідати, він і відповів", - сказав Жданов. 

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник вважає, що питання було заготовленим, тож, на його думку, це не додає довіри до наведеної кількості. При цьому Бортник припускає, що вказана президентом цифра може дійсно відображати певну статистику, проте статистику неповну:

"Мені не дуже сподобалося, що президент так розігрував неочікуваність в цьому питанні. Це був... антикризовий елемент, тому що розмір втрат сьогодні є одним з шокуючих факторів для українського суспільства. Цифра в 31 тисячу людей може стосуватися якраз тих родин, які вже отримали компенсацію, отримали статус...", - сказав Бортник в коментарі Інформатору. 

Експерт вважає втрати найчутливішим питанням для суспільства. Виходить, Володимир Зеленський мав би відповісти докладніше, наприклад, пояснити джерела своєї інформації та розбіжності у даних. Тоді б до цих даних було б суттєво більше довіри. 

Що ще у виступі президента викликало насторогу 

Тезово нагадаємо основні висловлювання президента. Отже, за словами голови держави:

  • 2024-й буде "переломним". Від нього залежить формат завершення війни;
  • Співвідношення сил з агресором приблизно 1 до 7. Потрібно хоча б 1 до 1,5 - тоді ЗСУ знову зможуть наступати;
  • Перемога або програш України залежить від допомоги партнерів;
  • Україна готує одразу декілька планів контрнаступу, адже минулі стратегії "зливали" ворогу ще до початку цих операцій. Тобто президент натякнув, що у вищому військово-політичному керівництві є "щури". В цьому контексті "генералопад" після звільнення Залужного заграє новими фарбами;
  • Ми "сподіваємося" на допомогу від Конгресу, поставки мають бути, інакше Зеленський "нічого не розуміє в цьому світі";
  • У москві планують великий наступ на початок літа;
  • З путіним говорити неможливо, бо він "глухий", не користується мобільним, а Зеленський "не працює з телеграфом 1917 року". Це був тролінг технічної відсталості російського диктатора, адже відомо, що той не використовує гаджети та інтернет;
  • Питання "нелегітимності" після травня-2024 - "російській наратив".
Враження від пресконференції неоднозначні
Враження від пресконференції неоднозначні

Опитані Інформатором експерти підкреслюють цікавий момент. Зеленський часто акцентував на емоціях. Ми "віримо" в перемогу, ми "сподіваємося" на партнерів, ми "маємо надію" на розв'язання проблем з Польщею тощо.

Про НАТО Зеленський сказав так: "не запросять - отже не запросять", про перемогу - "залежить від партнерів". Можливо у тих, хто дивився трансляцію, виникло відчуття певного фаталізму: ніби президент - це людина, яка зробила все, що могла, але на деякі речі впливати вже неможливо. Це може викликати насторогу у певної частини суспільства. 

До того ж Зеленський неодноразово вказував, що все буде добре. Проте, кажучи про конкретні речі, він визнавав, що очікує проблем. Наприклад, згадав про два важких найближчих місяці. Чи про те, що без допомоги партнерів (яка якраз зависла зараз у Конгресі США), все дуже швидко закінчиться

Тобто виступ голови держави мав певні внутрішні протиріччя. Але достовірно відповісти на питання, чи був Володимир Зеленським переконливим та чи зміг пояснити українцям складні державні питання, зараз важко відповісти. Проте поступове падіння рейтингів голови держави говорить само за себе.  

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.