Національний кешбек, запроваджений прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко та гарячо підтриманий міністром економіки Олексієм Соболевим не здатний врятувати національних виробників від імпортних товарів закордонних конкурентів навіть в Україні
У січні-квітні 2026 року імпорт товарів в Україну зріс на 30%, а експорт з України - лише на 4,5%. Це демонструє зменшення конкурентоспроможності українського бізнесу, та ще й виведення значної кількості іноземної валюти за кордон для оплати товарів, що підриває курс гривні. Разом з тим виробники в Україні скаржаться в Мінекономіки на ввезення за заниженими цінами прокату зі сталі з Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї та Індії. Страждають і виробники молочної продукції. А міністр економіки Олексій Соболев, схоже, поки не може виправити ситуацію.
Forbes з посиланням на Державну митну службу України повідомляє, що імпорт іноземних товарів в Україну за перші 4 місяці 2026 року має обсяг 32,2 млрд доларів, тоді як експорт товарів з України - лише 13,9 млрд дол. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами (різниця між вартістю імпортованих в Україну товарів та експортованих з України) порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс з 11,5 млрд доларів до 18,3 мільярда - тобто на 59%!
У 2025 році в Україну завезли іноземних товарів на 84,8 млрд доларів. А ось українська продукція за кордон відправилася лише на 40,5 млрд доларів - тобто вдвічі менше. І цей дефіцит покривається, зокрема з використанням іноземної валюти з резервів Нацбанку, з грантів та кредитів. І мова тут не лише про товари, які не мають аналогів на українському ринку. Чим більше така різниця - тим більше іноземної валюти з України йде за кордон, через що падає курс гривні та зростає інфляція.
За скаргою компаній “Модуль – Україна” та “Полістіл”. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) порушила антидемпінгове розслідування відносно імпорту до України прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Туреччини, В'єтнаму, Південної Кореї та Індії. Розслідування доручили провести Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України. Причому таке розслідування може тривати до 12 місяців, а якщо у Мінекономіки врахують претензії бізнесу, то можуть бути введені антидемпінгові мита відносно вказаного товару з цих чотирьох азійских країн. Відповідно ще рік українські скаржники зазнаватимуть нечесної конкуренції з іноземними компаніями в Україні.
Згідно з матеріалами скарги, за 2022–2024 роки імпорт в Україну прокату з вуглецевої сталі походженням з означених країн зріс в 4,5 рази, а споживання подібного товару в Україні зросло в 2,5 рази. Причому, починаючи з 2023 року, середні ціни імпорту товару походженням з Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї, Індії були значно нижчими за ціни українських виробників. Відповідно дешевий прокат з цих країн перешкоджав зростанню цін на внутрішньому ринку, яке необхідне для збереження рентабельності українського бізнесу.

І таких випадків чимало. Наприклад, у січні зареєстрували скаргу від ТОВ “ДМЗ Комінмет”, Трубного заводу “Трубосталь”, ТОВ “Метінвест-СМЦ” та металургійного комбінату “Запоріжсталь”, ММК ім. Ілліча на сталеві зварні труби з Туреччини. Обсяг їхнього імпорту в Україну з 2021 року до початку 2025 року зріс на 400%. І в середньому ціни на турецькі зварні труби в Україні були нижче, ніж на українські.
А ТОВ “Патон Інтернешнл” поскаржилися на китайське зварювальне обладнання. За 2022-2024 роки його імпорт в Україну зріс на 64%, а частка в імпорті такої продукції зросла на 2%. Тобто є перспективи подальшого зростання. Причому ціни навіть менше за собівартість такого товару українського виробництва. Повний перелік продукції, щодо якої тривають антидемпінгові розслідування та порушено заходи з протидію демпмнгу - можна побачити на сайті Мінекономіки.
Проблеми є навіть у харчовій промисловості. Складна ситуація в українських виробників сиру. У грудні минулого року напередодні свят українські сири виявилися на 11-20% дорожчі в Україні, ніж завезені з Польщі, Німеччини та інших країн ЄС аналоги. Відповідно споживачі дедалі частіше обирають закордонний продукт.
Обкладені митами США та Китаю, європейські сири були готові продавати на інших ринках (у т.ч. в Україні) дешевше, щоб розпродати запаси. За рік імпорт іноземних сирів в Україну зріс на 10,5%. Акції та знижки слабо допомогли українським сироварам у цій боротьбі.
А держава ніяк не захищає вітчизняних виробників сиру. Хіба що програмою Мінекономіки “Національний кешбек” (на тверді українські сири дають по 15% кешбеку покупцям), яка у цьому випадку все одно не допомагає утримати частку ринку від дешевших закордонних конкурентів.
Крім сиру, за грудень 2025 року в Україну зріс імпорт закордонних молока, вершків, кисломолочних продуктів порівняно з роком раніше. Якщо на виробників "молочки" національний кешбек хоч якось впливає, то на промислові підприємства, які скаржилися на демпінг з боку Китаю, Туреччини та інших - майже ніяк, бо їхню продукцію українці не купують в магазинах. Також держава може запропонувати бізнесу програму пільгових кредитів “5-7-9”.

При цьому міністр економіки України Олексій Соболев вважає національний кешбек “ефективним інструментом підтримки національного виробника” та наводить якісь дані, згідно з якими 64% українців з опитаних до нацкешбеку ставляться схвально або нейтрально. Міністр зазначає, що підтримка від 5% до 15% дозволяє допомогти виробникам саме тих груп товарів, які найбільше страждають від імпорту. Втім, соціолог з Active Group Андрій Єременко підкреслює: більшість українців вважають роздачу грошей державою знущанням над громадянами (про це кажуть під час проведення фокус-груп).
Партнер юридичної компанії “Ілляшов та партнери” Олена Омельченко зазначає, що українським виробникам, які змушені працювати у важких умовах війни з блекаутами, обстрілами, мобілізацією, важко конкурувати з закордонними імпортерами на вітчизняному ринку. Експертка наголошує: уявлення, що Україна, як член Світової організації торгівлі, має залишатися відкритою для іноземних товарів навіть в умовах війни - хибне.
Стаття XXI(b)(iii) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) прямо дозволяє країні застосовувати заходи, які вона вважає необхідними для захисту основоположних інтересів безпеки, зокрема: “…під час війни або інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах…”. Це положення неодноразово використовували іноземні країни, у т.ч. США та ЄС для захисту своїх виробників.
Юристка підкреслює, що навіть якщо країна, яка поставляє в Україну свої дешевші товари звернеться в СОТ через введені Україною обмеження - то апеляційний орган СОТ не працює з 2019 року, а отже, рішення не мають остаточного характеру. А жодна держава не була зобов’язана компенсувати дії, вжиті з міркувань безпеки в умовах війни.
“Кожна гривня податків – це бронежилет, дрон або евакуаційна машина. А кожна гривня, витрачена на імпорт товарів із країн, які не є союзниками, – це втрачений ресурс. Адже вона не лишається в Україні, не створює робочі місця, не генерує податків і не зміцнює економіку”, - каже юристка, експертка з міжнародної торгівлі Олена Омельченко.
Вона пропонує насамперед вводити обмеження (тимчасові мита, ліцензування, технічні бар’єри, квоти) проти конкретних товарів з недружніх чи нейтральних країн, якщо є українські замінники. Адже такий імпорт створює загрози для української економіки, роботи бізнесу та зайнятості населення.
Як можна захищати вітчизняного виробника - ми могли побачити на прикладі сусідніх з Україною держав Європи, які перешкоджають потраплянню української продукції на свої ринки, коли є власні аналоги. Це стосувалося, перш за все, української аграрної продукції.
Втім, до таких порад в Уряді Юлії Свириденко поки що не дослухаються, зокрема й діючий міністр економіки Олексій Соболев. Хоча Україна заборонила торгівлю з РФ, Білоруссю, Іраном та КНДР, але цього недостатньо для захисту вітчизняних виробників. Проте й не варто тут брати приклад з радикальних мит, запроваджених Дональдом Трампом проти майже всіх країн світу.
Яким саме чином Мінекономіки ще зможе підтримати український бізнес, якому дедалі складніше конкурувати з іноземцями, питання відкрите. Адже наявної “підтримки” точно недостатньо. Тим часом частина українських виробників занепадає, потрібно діяти швидко.