Українська металургія у глибокій кризі, але в Мінекономіки не здатні з цим впоратися
На думку експертів, Соболев і Качка не можуть вибудовувати ефективну систему та вести переговори на користь України
Без винятків у механізмі вуглецевого мита Україна може втратити 1,75 млрд доларів металургійного експорту. Теоретично, зменшити цей удар мають чиновники Мінекономіки під керівництвом Олексія Соболева та віцепрем'єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка. Але, на думку експертів, ці посадовці нездатні на це.
Генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо у колонці для Forbes Ukraine зазначив, що гірничо-металургійний комплекс України, який досі залишається одним із ключових секторів економіки, вже втрачає свої позиції. Якщо у 2024 році частка ГМК у ВВП України становила 7,2%, то у 2025 році вона скоротилася до 5,5%. Частка металургії в експорті знизилася з 15,4% до 15,2%.
"Раніше хоч би в якому куточку світу я виступав як генеральний директор найбільшого гірничо-металургійного підприємства України, з гордістю промовляв: ГМК України забезпечує 7% ВВП країни, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничним і портовим транспортом. Нині це речення неактуальне", - зазначив Лонгобардо.
Одним із головних ударів по галузі він назвав запровадження Євросоюзом механізму CBAM - транскордонного вуглецевого мита, яке почало діяти з 1 січня 2026 року.
“Що з цього приводу ромить Мінекономіки? Свого часу воно намагалось допомогти нашим аграріям, вивозило їх до Польщі на переговори, але нічого з того не вийшло. Наше міністерство економіки по суті своїй пострадянське. Там полюбляють видавати накази. Вони це роблять замість того, щоб планомірно створювати нормативну базу та вибудовувати бізнес-середовище, адже це значно складніше, ніж надавати розпорядження”, - каже аудитор Михайло Крапивко.
Як повідомляє профільне видання gmk.cente, Україна продовжує шукати варіанти послаблення впливу CBAM (вуглицевого податку) на економіку. Головні складності полягають у роботі з Єврокомісією, в той час як Європарламент підтримує позицію України. Теоретично, за ці переговори має відповідати віцепрем'єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка. Але на думку народного депутата Романа Каптєлова, він не може і не хоче це робити.
“Я абсолютно в шоці від такого міністра, як Тарас Качка, і від того, як він веде переговори. Складається враження, що він більше хоче бути “зручним” і хорошим для партнерів, ніж реально відстоювати інтереси України. У таких переговорах потрібно жорстко захищати економічні інтереси держави, особливо коли йдеться про податки, обмеження чи втрати експорту. А зараз у багатьох складається відчуття, що думка українського суспільства для нього не є пріоритетом”, - каже Роман Каптєлов.
Як повідомляв Інформатор, нещодавно в інтерв’ю віцепрем'єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка заявив, що у 2027 році Україна зможе підписати договір про вступ до ЄС. Але для виконання вимог Європейського Союзу потребує від України ухвалення близько 300 законів. Але, здається, він не зможе найти на це голоси у Верховній Раді.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
