Посилення тінізації та закриття бізнесів - нардеп дала прогноз результатів реформи бронювання від Соболева
Народна депутатка Ніна Южаніна попередила: нові правила бронювання від Мінекономіки підштовхнуть роботодавців до тіньових схем зайнятості
Реформа бронювання від міністра економіки Олексія Соболева може дати прямо протилежний декларованому результат - замість легалізації зайнятості вона може підштовхнути бізнес у тінь. Таку оцінку висловила народна депутатка Ніна Южаніна на тлі рішення Кабміну про жорсткіші умови бронювання, після якого тисячі українців можуть втратити відстрочку. Логіка Мінекономіки проста: людина має або офіційно працювати, або служити. Але саме цю логіку Южаніна і вважає небезпечно хибною.
Детальну критику ініціативи опублікував портал Інформатор у матеріалі про реформу. Соболев публічно заявив, що уряд прагне "вивести із сірої зони" близько 2 млн чоловіків, надавши їм вибір між офіційною роботою та службою. Проте весь пакет змін від Мінекономіки спрацює у протилежному напрямку - і держава, схоже, цього не прораховує.
Як зазначила Ніна Южаніна, народна депутатка та фахівець у сфері фінансової політики:
Бізнес бачить: жорсткіші правила бронювання, перегляд критичності, нові зарплатні вимоги, невизначеність щодо працівників. І частина роботодавців починає думати не про розширення офіційної зайнятості, а про скорочення офіційного штату, неофіційну зайнятість, мінімізацію ризиків.
Депутатка поставила ключове запитання до Мінекономіки: чи прораховує держава поведінкові наслідки своїх рішень? Бізнес реагує не на наміри влади, а на реальні стимули - і зараз ці стимули вказують не на легалізацію, а на втечу в тінь. Тобто ціль Соболева щодо детінізації може обернутися її прямою протилежністю.
Суть ініціативи Мінекономіки
Кабінет Міністрів за ініціативи Мінекономіки 22 травня підвищив зарплатний поріг для збереження відстрочки та запустив перегляд статусу критично важливих підприємств. Перехідний період для підтвердження статусу - три місяці. Зміни зачеплять ті підприємства і тих працівників, які не відповідатимуть оновленим критеріям.
Саме цей пакет і породжує, за словами Южаніної, прямо протилежну реакцію бізнесу. Роботодавці, стикаючись із зростаючою невизначеністю, обирають не розширення офіційного штату, а скорочення видимої зайнятості. Результат - більше тіні, менше надходжень до бюджету та менше реальної детінізації, про яку говорить Соболев.
Окрема проблема - корупційні ризики. Нові правила перетворюють систему бронювання на більш ручний механізм, що відкриває простір для зловживань. Замість прозорих критеріїв бізнес отримує нову зону невизначеності, де рішення залежатиме від суб'єктивних оцінок чиновників.
Критика на адресу міністра набрала обертів
Реформа бронювання - не єдиний напрямок, де Мінекономіки потрапило під вогонь критики. За оцінкою Южаніної щодо наслідків нових обмежень, вони порушать усталені моделі роботи одразу в кількох галузях і перетворять систему бронювання на непрозорий ручний механізм, ще більш схильний до корупції. Депутатка наголошує: бізнес, який і досі тримається попри війну, не може слугувати постійним об'єктом нових регуляторних навантажень.
Паралельно економіст Олексій Кущ розкритикував загальну фіскальну стратегію відомства - детальний розбір його позиції опублікований у матеріалі про фіскальну стратегію Мінекономіки під Соболевим. На його думку, уряд загнав себе у глухий кут: замість оподаткування люксових товарів і великих доходів влада навантажує пересічних громадян і малий бізнес - курєрів, онлайн-торгівлю, посилки. Це системна проблема в підходах відомства, а не поодинокий прорахунок.
Слідкуйте за нами у Telegram
