Вербові ліси, море чи вода для Криму - що відбувається на місці Каховського водосховища і що буде далі

Скоро буде річниця найбільшої техногенної катастрофи на окупованій частині Херсонщини - 6 червня 2023 року росіяни відреагували на український контрнаступ підривом греблі Каховської ГЕС. Руйнування ГЕС та знищення Каховського водосховища стало справжньою трагедією для регіону в нижній течії Дніпра, адже спричинило жертви серед місцевого населення, загибель домашніх та диких тварин, зміну природних і культурних ландшафтів, пошкодження будівель та інфраструктури, погіршення якості води та санітарної ситуації в цілому тощо.

Що зараз відбувається на місці колишнього найбільшого водосховища в Європі та які подальші перспективи, дізнався "Інформатор".

 Великий Луг

Екологи стверджують, що на місці колишнього водосховища зараз йде активне відновлення екосистем, і всі вони пов’язані з водою. У березні та на початку квітня до Каховського водосховища почала прибувати вода. До теракту, вчиненого росіянами, глибина тут сягала 7-8 метрів, а зараз це 1,5-2 метри. Водою вкрита значна частина раніше осушеної території. Частково це природний процес – йде спуск води, яка назбиралася у верхів'ях Дніпра під час зими.

Але значний вплив має і людський фактор -  оскільки весь каскад річки Дніпро регулюється кількома гідровузлами електростанції, то люди, які керують цими каскадами, просто спускають воду. Якщо процес триватиме – то на місці Великого Лугу (так раніше називали місце, де пізніше збудували водосховище) почнуть утворюватися плавні. Втім формування такої екосистеми розпочалося ще влітку минулого року.

Коли стався вибух дамби, місцеві верби пустили насіння, воно плавало на поверхні води, доки вона не відійшла, а далі впало на вологий ґрунт і розпочало ріст. Верба оперізує практично все водосховище. І мокрий ґрунт став ідеальним місцем для проростання дерев.

Восени минулого року  провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного та співзасновниця Української природоохоронної групи Анна Куземко зафіксувала, що майже вся територія колишнього водосховища вкрилась вербовим лісом. Ріст верб був стрімким – за літо дерева виросли на 2 – 2,5 метри. Нині понад 50% території Каховського водосховища зараз покривають молоді вербові ліси.

За словами Куземко, науковці розглядали декілька негативних сценаріїв майбутніх наслідків після вибуху на дамбі.

"Серед прогнозів – можливі пилові бурі, котрі могли переносити в повітрі важкі метали, враховуюи роботу підприємств Кривого Рогу. Розглядали сценарій засолення грунтів та домінування інвазійних видів рослин – так званих рослин-шкідників. Проте ні один з цих сценаріїв не реалізувався", - каже науковець.

Еколог, доцент кафедри географії, кандидат біологічних наук Вадим Манюк стверджує, що таке явище унікальне для світу. Адже ми стаємо свідками зародження нової екосистеми з нуля на досить великій території.

"Ми зараз бачимо формування нового Великого Лугу фактично на дні – на голому мулові, на піску та відкладах. Ще ніхто не спостерігав такого явища", - впевнений Манюк.

Природа не терпить пустоти

В Херсонському державному університеті вважають, що радянські технології минулого сторіччя зі створення штучного водосховища на сьогодні вже застаріли. А в ЄС взагалі взяли на себе зобов’язання до 2030 року звільнити від дамб 25 тисяч кілометрів річок у Європі та спустити штучні водосховища – все задля збереження природи. Тож Україні варто орієнтуватися на ЄС.

"З будівництвом ГЕС між населеними пунктами з’явилося 10 кілометрів води – людей розділили, були втрачені родинні зв'язки. З точки зору природи, водосховище було одноманітною і бідною екосистемою. Це майже стояча вода, яка сильно цвіла. Була рослинність прісноводна, але тільки на глибині до 3 метрів. Тому на дні водосховища була така собі "пустеля". Зникли цінні види риб", - каже член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.

Науковці провели спостереження та проаналізували космічні знімки й виявили, що нині на місці Каховського водосховища утворюються природні водойми – річища, протоки, озера, а також з’являються болота, кучугури, луки, вапняки. Природа не терпить пустоти, тому сама формує різноманіття, яке раніше через штучність водосховища зосереджувалось лише на вузькій прибережній зоні та на мілині.  

Мойсієнко пояснює, що вирісши верби вже виконують свою пряму функцію – виводять вуглекислий газ з атмосфери та відновлюють природний баланс.

За оцінкою експертів, Каховський канал є земляним, тому він втрачав дорогою більше води, ніж доставляв її споживачам. Відтак, після війни Україні потрібно буде організувати подачу води з Дніпра вже по трубах та змінювати систему поливу і зрошування – все це реально в перспективі.

Без водосховища ніяк

Декан факультету біології та географії, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко пояснює, що на півдні люди майже 70 років жили з розумінням, що в них є прісна вода. І саме до цього чинника прив’язували й своє розселення та систему господарювання.

Нині без питної та технічної води залишились частково Дніпропетровська область – водосховище було основним джерелом водопостачання для Кривого Рогу та Марганецького району, Нікополя та Покрову, також частково зневоднені Херсонська, Запорізька, Миколаївська області. А це сотні міст і сіл. Вже зараз на узбережжі Азовського моря Запорізької та Херсонської областей окупанти не знають, як розв’язати проблему водопостачання.

Частково зараз рятують ситуацію Каховський магістральний канал, Південне та Карачунівське водосховища, частково підземні води. Окрім того, на окупованих територіях зараз перебуває значно менше людей, ніж до вторгнення, що теж впливає на кількість використаної води.

"Знищений унікальний сільськогосподарський регіон, який функціонував завдяки зрошенню. Це дуже негативно вплине на сільське господарство, особливо овочівництво, яке до війни інтенсивно розвивалося саме на Херсонщині – а там, на хвилиночку, до війни вирощувалось в 16 разів більше овочів, ніж у середньому по Україні", - каже Пилипенко.

Без Каховського водосховища знизився рівень води в нижній частині Дніпра, що призвело до осушення та обміління в межах цієї території акваторії русла Дніпра, деградувала унікальна заплавна система Хортиці, знизилась швидкість течії у пониззі Дніпра, що призвело до погіршення стану води за фізико-хімічними та гідробіологічними показниками. Осушення водосховища призвело до погіршення мікрокліматичних умов і підвищення нагріву ландшафту, збільшуються площі осолонення та засолення.

Альтернативи, ніж після війни знову відбудувати водосховище, каже науковець, немає. Згодна з цим і держава. Українські урядовці вже ухвалили постанову, якою заборонили на час воєнного стану та протягом п’яти років після його скасування використовувати землі Каховського водосховища для цілей, які не пов’язані із відновленням водосховища.

Рішення передбачає заборону на передачу у власність або користування та зміну цільового призначення земельних ділянок, крім передачі у користування з метою подальшого відновлення Каховського водосховища та будівництва гідротехнічних споруд. Таким чином урядовці прагнуть створити умови для подальшого відновлення Каховського водосховища, яке тимчасово не працює внаслідок збройної агресії Росії.

Тому після війни держава планує відновити й дамбу, й водосховище, аби не втрачати цінні родючі землі. Проте коли це буде і в якому вигляді, за якими технологіями – поки що сказати ніхто не може.

Кримська проблема

Після окупації Криму росіянами у 2014 році Україна перекрила Північнокримський канал. Вода туди поступала саме з Каховського водосховища.

Окупаційна влада, аби забезпечити півострів водою, почала вигадувати всілякі схеми. Головним чином це були підземні води та ціла сітка водоводів. Зміни клімату, заселення Криму росіянами, мілітаризація півострова викликала занепокоєння у кримчан. Тоді ж Путін доручив провести розвідку та шукати прісну воду… на дні Азовського моря, що викликало неабияке здивування. Втім, вже зрозуміло, що тоді це був відвертальний маневр. На початку повномасштабної агресії російські війська захопили ГЕС, і тоді ж окупаційна влада відновила подачу води до анексованого Криму.

Північнокримський канал є зрошувально-обводнювальним каналом, який був побудований в 1961-1971 роках для забезпечення водою маловодних і посушливих територій Херсонської та Кримської областей УРСР із забором води зі спеціально збудованого в нижній течії Дніпра Каховського водосховища. Улітку 2023 року Крим остаточно втратив доступ до дніпровської води. Це стало наслідком знищення греблі Каховської ГЕС та водосховища, яке живило Північнокримський канал.

З червня дніпровська вода до Криму більше не надходить. Проте за 10 років без роботи Північнокримський канал встиг зруйнуватися, хоча частину споруд окупанти використовували для транспортування підземних вод. Зараз у росіян нічого іншого не лишається, як знову шукати підземні води. Дощі та талий сніг дещо рятував ситуацію на окупованому півострові в холодну пору, проте йде літо, яке принесе нові проблеми.

Екологи стверджують, що напувати Крим підземними водами не можна постійно. Зміна рівня підземних вод призводить до зміни функціонування природних ландшафтів. І регіон вже відчуває ці зміни – адже вже пішла зміна рівня солей в ґрунтах, що впливає на навколишнє середовище.

До того ж в окупованому Криму вже не йде мова про розвиток сільського господарства. Окупанти стверджують, що цю проблему можна буде вирішити вже після закінчення так званого "СВО". Поки що мова йде про забезпечення питною водою населення. Проте справи кепські, адже вже декілька років поспіль росіяни подають кримчанам воду по годинах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.